Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Холдингові компанії. Їх суть та особливості створення

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію холдингової компанії необхідний кворум загальних зборів акціонерів, які мають більш ніж 60% голосів. Також до виключної компетенції загальних зборів холдингової компанії належить прийняття рішення про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств.

Особливу увагу законопроект приділяє порядку й особливостям утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації, управління їх пакетами акцій. Очевидно, це пов’язано з тим, що на сьогоднішній день основну масу холдингів в Україні складають все ж таки державні холдінги.

Згідно з проектом, холдингові компанії зобов’язані щороку забезпечувати проведення аудиторських перевірок своєї фінансово-господарської діяльності й фінансово-господарської діяльності своїх корпоративних підприємств за результатами звітного року, а також один раз на рік публікувати в засобах масової інформації відомості про свої баланси, прибутки й витрати, про баланси, прибутки й витрати своїх корпоративних підприємств, перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з холдинговою компанією, а також перелік пов’язаних із нею осіб.

Окремою підставою для ліквідації холдингової компанії є ліквідація всіх її корпоративних підприємств та залишення у статутному фонді холдингового корпоративного пакета акцій (часток, паїв) тільки одного корпоративного підприємства.

В цілому прийняття законопроекту № 3335 сприятиме оптимізації діяльності, структури холдингових компаній та підвищенню рівня управління державними корпоративними правами.

Хоча законопроект № 3355 і містить окремі норми щодо створення і функціонування недержавних холдингів, все ж їхню кількість не можна назвати достатньою. Недержавні холдинги, на жаль, ризикують залишитися “поза законом”. До недоліків законопроекту також можна віднести й те, що він не містить багатьох позитивних положень, наявних у чинному Указі № 224, зокрема, щодо вимог недопустимості обмеження конкуренції при створенні холдингів.

 

Висновки

 

На основі проведених в курсовій роботі досліджень можна зробити наступні висновки.

Визначено, що холдинг – це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління. В світовій практиці холдингові компанії – це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності.

Виявлено, що є два види холдингів: чистий холдинг (фінансовий), який створюється, насамперед, з метою фінансового контролю та управління, змішаний холдинг здійснює також певну підприємницьку діяльність (промисловість, торгівля, транспорт, кредитно-фінансова діяльність). При цьому зауважено, що останнім часом намітився кількісний ріст чистих холдингів, які об'єднують фінансові заклади (банки, страхові та інші фірми).

За результаттами проведених досліджень, зясовано, що видокремлюють наступні основні моделі створення та розвитку холдингових компаній: утворення шляхом перетворення великих компаній з виділенням з їхнього складу підрозділів як юридично самостійних (дочірніх) компаній, контрольні пакети акцій яких закріплюються у власності головних компаній; об’єднання пакетів акцій юридично самостійних компаній та передачі цих пакетів холдинговій компанії; утворення шляхом купівлі існуючою компанією пакета акцій інших компаній, що стають дочірніми стосовно неї; заснування нових компаній, що із самого початку здобувають право домінуючої участі в інших компаніях.

Зазначено, що холдингову компанію „Київміськбуд” було утворено шляхом перетворення великих компаній з виділенням з їхнього складу підрозділів як юридично самостійних (дочірніх) компаній, контрольні пакети акцій яких закріпились у власності головної компанії. На сьогодні, до складу холдингової компанії „Київміськбуд” на правах дочірніх підприємств та асоційованих членів входять провідні загальнобудівельні трести, домобудівельні комбінати, організації та підприємства промисловості, автотранспорту, будмеханізації.

Виявлено, що функції з управління можуть перебирати на себе також інші органи ХК „Київміськбуд”, наприклад, відділ з маркетингу, відділ збуту продукції, рекламний відділ тощо. За такою схемою ХК „Київміськбуд” і ДП можуть знизити витрати на заробітну плату персоналу цих відділів ДП, а також забезпечити централізовану розробку рішень або їх виконання.

На основі дослідження всіх можливих моделей управління холдинговими компаніями, варто зауважити, що управління ХК „Київмісьбуд” здійснюється частково за першою та сьомою моделями. З одного боку, можна констатувати той факт, що між ХК та підприємствами, що в даний час є дочірніми, було укладено договір про передачу повноважень одноособовому виконавчому органу та утворено таким чином холдинг. Проте не можна відкидати і той факт, що ХК „Київміськбуд” є управляючою компанією в холдинговій групі.

Доведено, що принциповим питанням управління ХК „Київмісьбуд” є розподіл повноважень між центральним апаратом (материнською компанією) і дочірніми підприємствами. При цьому, цей розподіл повинен забезпечувати рівновагу між інтересами холдингу й інтересами дочірніх фірм.

Зазначено, що одним з напрямків управління холдингом в кризовій ситуації може стати злиття та поглинання підприємств, що дозволить зміцнити і посилити їх позиції на ринку. Проте ці процеси можуть призвести до обмеження конкуренції на певних товарних ринках.

 

 Список використаних джерел

 

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV.

Закон України „Про холдингові компанії в Україні” від 2011, N 34, ст. 291

Аптекарь С. С. Методические принципы организации государственных холдинговых компаний в угольной промышленности / Аптекарь С. С., Мальков А. В. // Управление экономикой переходного периода: (Сб. науч. тр.). – Донецк, 1997. – С. 96-104

Бавыкин В. // Новый менеджмент. -М. // Экономика, 1997. -368с.

Берзон Н. Современные тенденции развития холдингов. // Журнал «Управление компанией» – 2004. – №4.

Бойчик І. М., Харів П. С., Хопчпн М. І., Піча Ю. В. Економіка підприємства – К. : «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2001. – 298 с.

Валовой Д. В. Рыночная экономика. Возникновение, эволюция и сущность. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 236 с.

Васильченко З. М. Банківські холдингові групи: використання світового досвіду у вітчизняних умовах // Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні» (25-26 квіт. 2002 р.). -Дніпропетровськ, 2002. -С. 87-90

Высоцкая Т. «Областная аптечная холдинговая компания» выпускает первую эмиссию облигаций: Крупнейший донецкий продавец медикаментов планирует в 2010 г. увеличить годовой доход до $100 млн // Деловая неделя. – 2012. – 12-18 июня, №20 (134). – С. 7

Высоцкая Т. Холдинг «Богдан» приступил к продаже автобусов особо большого класса: В 2004 г. предприятие планирует освоить все сегменты украинского рынка автобусов // Деловая неделя. – 2012. – 18-24 сент., №32 (146). – С. 8

Гончаров А. Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2003 р. – 240 с.

Гончарова І. Практичні рекомендації щодо вдосконалення управління холдингом в Україні // Підприємництво, госп-во і право. -2002. -№ 11. -С. 133-135

Грещак М. Г., Колот В. М., Налівайко А. П., Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. -2-ге вид., перероб. та доп. -К. : КНЕУ, 2010. -526с.

Деревянко Е. Эффективная коммуникационная политика холдинга. // Материалы Конференции «Эффективные стратегии развития холдингов – 2004». -С. 63-75.

Дорофеева А. А. Холдинги в преодолении кризисных явлений в экономике Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: (Сб. науч. тр. докторантов, аспирантов и соискателей ИЭП НАН Украины). – Донецк, 2012. – Т. 2. – С. 33-42

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного – Вид 2-ге. – К. : КНЕУ, 2004.

Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С. Ф. Покропивного. – К. : КНЕУ, 2004.

Економіка підприємства: Навч. -метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О. Г. Швиданенко та інші – К. : КНЕУ, 2000.

Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7. 050106 “Облік і аудит”. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 680 с.

Ковалев Д. Постановка системы контроллинга в многоотраслевых структурах холдингового типа. // Материалы Конференции «Эффективные стратегии развития холдингов – 2004». -С. 91-105.

Макаров Д. Особенности организации финансового менеджмента в холдингах. // Материалы Конференции «Эффективные стратегии развития холдингов – 2004». -С. 79-81.

Михалюк В. Холдинги та можливості їх створення в Україні: [На матеріалах комбікормової промисловості] // Економіка. Фінанси. Право. – 2012. – №4. – С. 7-9

Осадчий В. В. Сутність контролінгу. Контролінг в управлінні фінансами холдингової компанії // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. – К., 2001. – Вип. 6. – С. 195-200

Семернікова І. О., Мєшкова-Кравченко Н. В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312 с.

Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д, Буряк та ін. ; Керівник колективу авторів проф. А. М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. та допов. – К. : КНЕУ, 2011. – 552 с.

Харченко В. Разработка стратегий развития группы компаний: региональное и структурное расширение. // Материалы Конференции «Эффективные стратегии развития холдингов – 2004». -С. 13-17.

Чердаков В. А. Вдосконалення регулювання діяльності державних холдингових і акціонерних компаній // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К. : 2002. – Вип. 18. – С. 21-24

Фото Капча