+3 8(066) 185-39-18
fпідпорядкування між ХК і ДП
5 модель. Укладення договору на право давання обов’язкових для виконання вказівок
6 модель. Управляюча компанія в холдинговій групі
7 модель. Договір про передачу повноважень одноособовому виконавчому органу
8 модель. Надання консультаційних послуг
ХК „Київміськбуд” здійснює управління за першою моделлю. В силу того, що ХК має переважну участь у статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління ДП. Таким чином ХК „Київміськбуд” здійснює управління через безпосередню участь в органах управління і таким чином впливати на діяльність ДП.
ХК „Київміськбуд” використовує три шляхи здійснення управління ДП в силу володіння контрольним пакетом акцій:
1) участь у вищих органах товариства;
2) членство у наглядовій раді;
3) членство в ревізійній комісії.
Згідно першого шляху рішення ХК приймаються представницьким органом ДП (загальними зборами чи зборами учасників). На зборах ХК має переважну кількість голосів. А отже, може обирати та відкликати членів виконавчого органу та ревізійної комісії.
За таким варіантом управління здійснюється за рахунок призначення ХК „свого” виконавчого органу деяких ДП. У випадку, якщо остання володіє „контрольним пакетом” акцій чи їй належить переважна частка в статутному капіталі товариства, то виконавчий орган ДП стає своєрідним „кишеньковим” органом ХК.
Але є і протилежний бік такого виду управління. Може виникнути ситуація, за якої виконавчий орган не захоче виконувати веління ХК, а остання не має права видавати приписи, обов’язкові для виконання ДП. У такому випадку за контролюючим підприємством залишається право переобрати виконавчий орган. Однак такий порядок є досить тривалим за часом і процедурно-містким, оскільки згідно з п. 2 ч. 2. ст. 159 ЦК, відкликання виконавчого та інших органів товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства. Стаття 43 ЗУ „Про господарські товариства” передбачає низку процедур аж до публікації за 45 днів до скликання загальних зборів повідомлення про це в одному з офіційних друкованих видань ВРУ чи КМУ.
За такою складною процедурою важко оперативно змінити склад виконавчого органу, а іноді такі зміни потрібно здійснювати швидко, наприклад, якщо ХК ХК „Київміськбуд” вважає, що рішення, проти яких був виконавчий орган, потрібно терміново впроваджувати в життя.
З метою швидшого здійснення управління деякими ДП у силу володіння контрольним пакетом акцій ХК використовує членство в наглядовій раді. Таким чином, у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, через раду акціонерів у ХК з’являється реальна змога контролювати і регулювати діяльність правління.
Таке регулювання наглядова рада може здійснювати через здійснення певних функцій, делегованих їй загальними зборами: обрання та відкликання членів правління; прийняття рішення про притягнення до відповідальності членів правління; визначення умов оплати праці членів правління; затвердження внутрішніх документів, що регулюють діяльність правління.
До того ж ч. 2 ст. 160 Цивільного Кодексу визначає, що статутом акціонерного товариства і законом установлюються питання, вирішення яких належать до виключної компетенції наглядової ради. Такі питання не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. Для мінімалізації збитків від діяльності виконавчого органу деякі договори, які укладає ДП, залежно від характеру (угоди з нерухомістю, векселями) чи ціни можна передати на додаткове затвердження спостережної ради (передача на затвердження загальних зборів є проблемною через складність процедури) або зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно третього напряму управління дочірніми підприємствами ХК „Київміськбуд” з числа акціонерів обрано ревізійну комісію для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства. Зрозуміло, що, маючи контроль у загальних зборах ДП, ХК може мати більшість членів у ревізійній комісії.
В своїй діяльності ХК „Київміськбуд” використовує також договір про передачу повноважень одноособовому виконавчому органу.
Історично цей вид управління холдинговою групою виник тому, що управління ДП, побудоване виключно на участі в капіталі, виявило свої недоліки. Так, у 1920 р. компанія „Дженерал Моторс” зіткнулася з проблемою, що здатність менеджерів корпоративного центру контролювати придбані компанії виявилася досить обмеженою через відсутність повноважень контролю над поточною діяльністю ДП.
Рішення, знайдене Альфредом П. Слоуном для „Дженерал Моторс”, полягало у відмові від традиційної холдингової структури й переході до мультидивізійної структури. Така модель була чимось середнім між холдингом та унітарною компанією. Компанії ХГ були об’єднані в єдину організацію, яка, в свою чергу, поділялася на часткові автономії.
Однак у такої конструкції були певні проблемні сторони, такі як небажаність розкриття інформації про холдингову структуру, що викликало пошук альтернатив організації управління. Удосконалена передача повноважень з управління виконавчим органом компанії управляючій компанії є інновацією російського законодавства.
Такого виду договору не передбачено чинним законодавством України. Натомість деякі російські юристи вважають, що він «є ключовим елементом в юридичних взаємодіях управляючої компанії та товариств, що управляються».
Суть його зводиться до того, що управляюча компанія має право вчиняти правочини від імені товариства, розпоряджатися його майном, відкривати рахунки в банках і здійснювати інші управлінські функції. Разом з цим вона несе майнову відповідальність за результатами діяльності товариства, що управляється, та надавати останній щоквартально встановлену договором звітність.
Цей вид управління дозволяє максимально перебрати ХК „Київміськбуд” всі функції з управління ДП і разом з тим захищає інтереси останнього. Тому, на нашу