Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Індивідуально-авторське трактування Біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж.Г. Байрона)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

їх семантики у перекладах; теоретично обґрунтувати класифікацію жанрів віршового перекладу; осмислити рецепцію Байронових творів з біблійними мотивами в українській культурній полісистемі.

Мета роботи передбачає реалізацію таких завдань:
1.З’ясувати поняття “мотив”, окреслити вихідні теоретичні позиції щодо цього поняття та обґрунтувати специфіку і структуру текстових реалізацій біблійного мотиву.
2.Виявити особливості трактування окремих біблійних мотивів та описати процес формування глобальних біблійних метатекстів у творчості Дж. Г. Байрона.
3.Проаналізувати авторське та перекладацьке осмислення Каїнової тематики у творчості І. Франка.
4. Через зіставний аналіз оригіналу і різночасових українських перекладів простежити вплив екстралінгвальних чинників та інтерпретаційних установок перекладачів на трансформацію авторської концепції універсальних (біблійних) мотивів.
5. Визначити типи біблійної топології в авторському тексті та способи її відтворення у перекладах.
6. Випрацювати критерії оцінки віршових перекладів.
7. Розробити методику дослідження і критерії розмежування жанрів віршового перекладу та відповідних методів перекладання.
Байронові твори з біблійними мотивами та їх українські переклади слугують матеріалом дисертаційного дослідження. Для висвітлення деяких аспектів, окрім українських, використано німецькі, російські, польські переклади, а також оригінальні твори українських авторів із cумiжнoю біблійною топологією.
Методологічна основа дисертації визначається системним підходом до оцінки мовних, літературних та перекладознавчих явищ. Окрім герменевтичного методу контекстуального аналізу, в роботі застосовано концепцію О. Ахманової та І. Гюббенет про вертикальний контекст, Є. Верещагіна та В. Костомарова – про лінгвокультурологічний фон слова, І. Евен – Зогара та Г. Турі – про літературну полісистему, П. Торопа – про метатекстовий переклад, У. Еко – про розкодування тексту. В дослідженні широко застосовуються описовий, історико-зіставний, компонентний методи та метод сигніфікативних опозицій.
Наукова новизна дисертації полягає у:
- першій спробі перенесення типологічного та функціонального аналізу біблійних мотивів як однієї з глибинних характеристик тексту у сферу перекладознавчих досліджень;
- дослідженні біблійного мотиву в небіблійному (літературному) контексті;
- врахуванні інтерпретаційних потенцій вертикального контексту при історико-зіставному аналізі Байронових творів та їхніх українських перекладів;
- першому всебічному аналізі Каїнової тематики в індивідуально-авторському і перекладацькому трактуванні І. Франка;
- поєднанні мовознавчих, літературознавчих та семіотичних підходів і концепцій для системного дослідження жанрів віршового перекладу, шляхів і методів їх утворення, чинників, що зумовлюють їх появу і формування; для упорядкування поняттєвого апарату перекладознавства; при створенні моделі перекладання.
Наукова новизна предмета дисертаційного дослідження визначає його теоретичну цінність. Результати дисертації можна використати при поглибленні окремих аспектів загальної теорії і критики перекладу; при дослідженні історії перекладу (а необхідність створення історії перекладу все відчутніша), при вдосконаленні методології аналізу української перекладної літератури; при опрацюванні поетики перекладу, що ще не викристалізувала своїх теоретичних засад в окрему перекладознавчу дисципліну.
Практична цінність роботи передбачає:
- врахування біблійного мотиву і його етномовної варіативності при виборі інтерпретаційної концепції та перекладанні;
- осмислення переваг і обмежень певних жанрів перекладу та методів перекладання при встановленні критеріїв оцінки якості віршового перекладу;
- уточнення і збагачення метамови перекладознавства як мови опису процесу перекладу, що є основним об’єктом перекладознавства;
- використання одержаних результатів у спецкурсі з історії української Байроніани та з інтерпретації тексту; при подальшому осмисленні перекладацького доробку І. Франка, Лесі Українки, М. Старицького, М. Костомарова, Є. Тимченка, М. Зерова та Г. Кочура; на практичних заняттях з перекладознавства і контрастивної лінгвістики та в науково-пошуковій роботі студентів.
На захист винесені такі твердження:
1. Мотив – це смисловий інваріантний макрокомпонент, що стисло передає діагностику прототексту і виявляється у тексті художньої літератури в численних мікрокомпонентах-топосах.
2. Оскільки Старий Завіт – водночас і міф, і високопоетичний твір давньогебрейської культури, біблійний мотив актуалізується як на тематичному, так і на лінгвальних рівнях вторинного тексту. Топоси-зв’язки у своїй послідовності формують тематичний розвиток мотиву, проте не мають самодостатніх топологічних властивостей. Безпосереднє відтворення у перекладах знаходять автономні топоси, що завжди знаково закріплені на графемному, фонемному, морфемному, лексемному та фразовому рівнях тексту.
3. Якщо біблійний мотив функціонує в тексті як незалежне одиничне вкраплення, його збереження чи ігнорування у перекладі не має концептуального значення. Комплексна, ієрархічно структурована актуалізація біблійних мотивів – тотально-глибинна у послідовній комбінації топосів-зв’язок, а також окремо в автономних топосах усіх лінгвальних рівнів – перетворює твір на глобальний біблійний метатекст. Отже, завдання перекладача полягає передусім у відтворенні цієї сукупності вторинних (біблійних) елементів.
4. Оптимальне завдання перекладача – відтворити не лише власне діагностику мотиву, а й контекстуальну та лінгвокультурологічну інформацію, що її набуває біблійний мотив в авторських текстах внаслідок індивідуального й етнічно зумовленого трактування. Складність відтворення формально-стилістичних і образних топологічних особливостей твору в перекладі полягає у повній або частковій втраті їхньої діагностики поза біблійним текстом та авторським метатекстом.
5. Множинність перекладів твору з біблійними мотивами зумовлена зміною підходів до сакральної та поетичної функцій Біблії у різні соціально- історичні епохи того чи іншого народу, історичною еволюцією принципів перекладу.
6. Біблійний мотив, його контекстуальна та лінгвокультурологічна варіативність як співвідношення первинного і вторинного в авторському тексті та в перекладах слугує вагомим чинником розмежування жанрів художнього перекладу (переспіву, наслідування, парафрази, вільної варіації на тему та версії) і відповідних методів перекладання (транспозиції, стилізації, одомашнення, запозичення).
Апробація результатів дослідження.
Фото Капча