Індивідуально-авторське трактування Біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж.Г. Байрона)

Предмет:

Теорія перекладу

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

31

Мова:

Українська

Оцінка:

Байронових творів з біблійними мотивами та різночасових українських перекладів зроблено спробу окреслити шляхи і методи цілісного відтворення авторської міжтекстуальної концепції на тематичному та всіх лінгвальних рівнях тексту, простежити вплив екстралінгвального чинника та інтерпретаційної установки перекладачів на трансформацію цієї концепції, з’ясувати загальні критерії розмежування жанрів віршового перекладу і методику їхнього аналізу, розглянути особливості Байронового стилю, проблему відтворення цих особливостей у перекладах.

Дисертація є першим комплексним дослідженням української Байроніани з урахуванням індивідуально-авторського трактування біблійних мотивів, всебічним оглядом Каїнової тематики в перекладацькому й оригінальному осмисленні І. Франка та спробою системної класифікації жанрів (типів) віршового перекладу.

Ключові слова: біблійний мотив, топос, вторинна метакомунікація, жанр перекладу, транспозиція, одомашнення, полісистема, смислова домінанта, поширене розкодування, недостатнє розкодування.

Дзера О.В. Индивидуально-авторская трактовка библейских мотивов как переводоведческая проблема (на материале украинских переводов сочинений Дж. Г. Байрона). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 16 – переводоведение. – Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию индивидуально-авторского осмысления библейских мотивов в переводоведческом аспекте. На материале сочинений Байрона с библейскими мотивами и разновременных украинских переводов предпринята попытка определить пути и методы целостного воссоздания авторской межтекстуальной концепции на тематическом и всех лингвальных уровнях текста, проследить влияние экстралингвального фактора и интерпретационной установки переводчиков на трансформацию этой концепции, определить общие критерии разграничения жанров стихового перевода и методику их анализа, рассмотреть особенности стиля Байрона и проблему воссоздания этих особенностей в переводах.

Диссертация является первым комплексным исследованием украинской Байронианы с учетом индивидуально-авторской трактовки библейских мотивов, всесторонним обзором тематики Каина в переводческом и оригинальном осмыслении И. Франко, попыткой системной классификации жанров (типов) стихового перевода.

Ключевые слова: библейский мотив, топос, вторичная метакоммуникация, жанр перевода, транспозиция, одомашнивание, полисистема, смысловая доминанта, расширенное раскодирование, недостаточное раскодирование.

Dzera O.V. Individual author’s treatment of Biblical motifs as a Translation Studies problem (based on Ukrainian translations of Byron’s writings). – Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10. 02. 16 -Translation Studies. – Kyiv Taras Shevchenko State University, Kyiv, 1999.

The dissertation highlights individual author’s comprehension of Biblical motifs as reproduced in translations. It is the first exhaustive study of intertextual Ukrainian Byroniana, a many-sided analysis of the theme of Cain in Franko’s interpretation both as translator (of Byron’s closet tragedy Cain) and author (of the legend The Death of Cain). It is also an attempt at working out the criteria for a consistent classification of genres (types) of poetic translation.

The dissertation consists of an introduction, two chapters, conclusions, list of references and appendices.

Chapter 1 elaborates a definition of the motif at large and that of Biblical motif in particular. It also provides the analysis of the interpretative conceptions of Ukrainian translators of Byron’s Cain, the classification of Biblical topoi and methods of target language rendition.

The motif is considered as the smallest compressed abstracted semantic invariant of the text enshrined by global and ethnic traditions. Motif has a three-tier structure in the secondary text: denotative information reflecting the diagnostics of the prototext; connotative concomitant information shaping its contextual variation in the secondary text; local information specifying the ethnolingual picture of the world. Diagnostic information being the kernel one, singles out the motif as a constituent of discourse.

Owing to the dual (sacred and ethnopoetic) nature of the Bible, Biblical motif is being actualized in the author’s text both on the macrostylistic (thematic) and microstylistic (lingual) levels. Textual manifestation of the motif, the topos, is both a constituent of the coherent whole and ethnically bound evincement of the invariant. Biblical motif is subjected to the complex process of accumulating, shifting and obliterating its semantic components. Each translator of a creative work based on Biblical motifs faces the problem of the clash of cultures which consists in the diverging background information in the target and source languages encompassing different principles of domestication of the Bible, varying extralingual allusions brought about by a Biblical motif, multiple evaluation strategies of the Bible, eventually incongruous apocryphal traditions. The utmost task of a translator consists in recreating Biblical motifs following the author’s conceptualization, i. e. combining the diagnostics of the motifs with their contextual variability. The said approach, however, also envisages a possibility of latent allegorization due to the semantic extension of the motif in its certain topoi.

As a result of the individual author’s treatment the Biblical motif of fratricide is actualized in Byron’s Cain by formal and stylistic criteria in conformity with the essence of figurative associations covering both occasional ornamental insets and significant symbols.

A contrastive analysis of topologically marked words in the original and its Ukrainian translations reveals two major strategies in rendering Biblical motifs: (1) overcoding which combines decorative (broadening the diagnostics of the motif due to Biblical realia) and figurative (extending the diagnostics of the motif with Biblical images) changes; (2) undercoding which consists in levelling the diagnostic component of the Biblical motif.

Chapter 2 focuses on ways and methods of differentiating genres of poetic translation in Ukrainian renderings of the lyrics in Hebrew Melodies.

In terms of the Polysystem theory (first introduced by E. Even-Zohar in a series of papers written from 1970 to 1977) translation is considered as an integral constituent of the aggregate literary systems. It is believed to be both a factor influencing the target literature and a result of its moulding. It is further suggested that while the term literary genre defines the criteria of classifying the original works according to their poetic structure the proposed term genre of poetic translation is deemed to delineate the criteria for the translated literary writings by the kinds of correlation between primary and secondary elements in their discourse structure.

The general criteria for differentiating genres of poetic translation consist in the prevalence of linguostylistic and ethnolingual elements of either the source or target cultural polysystems in the structure of the translated text (transfusion, paraphrase, imitation) and in the degree of recreating the semantic dominants of the original (variation, version) in the target text.

The looseness of the codified textual norms of the Ukrainian versions of the Holy Scripture (unlike the rigorous text of the King James Version of the English Bible, 1611) and a selective culture-bound approach to its topical allusions account for the genre multiplicity of translations of global Biblical metatexts of the type of Byron’s Hebrew Melodies.

The findings of the submitted thesis will contribute to the theory and history of literary translation with particular reference to the Ukrainian milieu. They will constitute a substantial contribution to Ukrainian Byroniana.

Key words: Biblical motif, topos, secondary metacommunication, genre of translation, transposition, domestication, polysystem, semantic dominant, overcoding, undercoding.