Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Індивідуально-авторське трактування Біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж.Г. Байрона)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Основні положення роботи висвітлювалися на звітних наукових конференціях викладачів Львівського державного університету ім. І. Франка (Львів, 1996, 1997, 1998), засіданнях Методологічного семінару з проблем перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. проф. Ю. О. Жлуктенка (Львів, 1995, 1996, 1997, 1998), І Міжнародній науковій конференції пам’яті проф. Ю. О. Жлуктенка (Київ, вересень 1995), наукових сесіях Наукового товариства імені Шевченка (Львів, березень 1996, березень 1998), ІІІ Міжнародному конгресі україністів (Харків, серпень 1996), Міжнародній науковій конференції “Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин” (Львів, вересень 1996), Всеукраїнській науковій конференції “Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст. ” (Львів, листопад 1996), Міжнародній науковій конференції “Мова. Культура. Взаєморозуміння” (Львів, лютий 1997), Міжнародній науковій конференції “Комп’ютерна лінгвістика і методика викладання іноземних мов” (Львів, травень 1998), Міжнародній науковій конференції “Переклад і суспільний прогрес” (Дрогобич, жовтень 1998), Міжнародному науковому конгресі “125 років НТШ” (Львів, жовтень 1998), Всеукраїнській науковій конференції “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, січень 1999).

Результати дисертаційної роботи знайшли відображення у восьми наукових публікаціях. Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура факультету іноземних мов Львівського державного університету ім. Івана Франка 12 листопада 1998 року.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі Вступу, двох розділів, Висновків, Списку використаних джерел та Додатків. Загальний обсяг дисертації становить 238 сторінок, з них – 180 основного тексту. Список використаних джерел налічує 284 позиції, з них 82 позиції латиницею.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У Вступі обґрунтована актуальність обраної теми, теоретичне і практичне значення дисертації, визначені її об’єкт, мета, завдання та методологія, сформульовані основні твердження, що виносяться на захист. Окреслено також головні засади теорії міжтекстуальності та пов’язаних з нею перекладознавчих досліджень, стрижневі критерії розгляду індивідуально-авторського трактування біблійних мотивів у перекладознавчому аспекті.
Розділ 1. Відтворення біблійного мотиву Байронової містерії ‘’Cain” в українських перекладах
У розділі подано огляд мотиву як поняття, окреслено його смислову структуру, охарактеризовано біблійний мотив та особливості його індивідуально-авторського трактування; розглянуто мотив братовбивства у Байроновій містерії “Cain” та його подальші осмислення в українських перекладах; проведено аналіз авторського і перекладацького тлумачення образу Каїна в творчості І. Франка; визначено типи біблійної топології глобального біблійного метатексту та методи їх відтворення у перекладах.
Узагальнюючи наукові парадигми О. Веселовського, В. Проппа та К. Леві-Строса, мотив визначено як найменший згорнутий абстрагований інваріант тексту, освяченого загальнолюдською або національною традицією. Поряд з терміном “мотив”, введено термін “топос”, запозичений з порівняльної стилістики. Мотив, узагальнене відображення певного прототексту, виявляється у вторинному тексті в топосах, що вказують на мотив і водночас виконують функцію його контекстуальних і лінгвокультурологічних варіантів.
Специфіка біблійного мотиву полягає в універсальній гнучкості: сакральний аспект Біблії – єдиний для всіх народів християнського світу, а її культурний, літературний та лінгвокультурологічний аспекти визначаються приналежністю Книги Книг, зокрема Старого Завіту, до давньогебрейської полісистеми. Первинна поетика давньогебрейської Біблії (з арамейськими вкрапленнями) у перекладах одомашнюється, асимілюючи елементи стилістики та поетики мови і культури-сприймача. Кожна така одомашнена Біблія сприймається як невід’ємний, майже автентичний компонент рідної культури, і є неоднаковою для різних націй. Отже, індивідуально-авторське трактування біблійного мотиву зумовлене його національним топологічним варіантом, зафіксованим у відповідному перекладі Біблії, як, наприклад, англійська Біблія короля Джеймса (1611 р.). Крім того, біблійний мотив у індивідуально-авторському трактуванні відображає особисту концепцію інтерпретатора й актуальні алюзії, пов’язані з мотивом у певну соціально-історичну епоху розвитку певної нації. Як результат, перед перекладачем твору з біблійними мотивами і особливо глобального біблійного метатексту постають такі проблеми, зумовлені дивергентною фоновою інформацією у мові-джерелі та цільовій мові: різні принципи одомашнення Біблії, різні позамовні алюзії, викликані біблійним мотивом, різні підходи до сакральної ролі Біблії (від суворої заборони нових тлумачень до атеїстичного пародіювання), навіть різні апокрифічні традиції.
Текстова реалізація мотиву братовбивства пронизує Байронову містерію “Cain” як на рівні теми, так і на окремих лінгвальних рівнях, перетворюючи твір на глобальний біблійний метатекст. Українські перекладачі зазвичай вдаються до прихованої алегоризації, закодування у біблійному мотиві актуальних для цільового читача алюзій. При цьому застосовуються такі методи:
- розгортання лексичних одиниць оригіналу в єдине ключове слово перекладу з біблійно-символічною конотацією. Так, Є. Тимченко вводить у переклад (1926 р.) мотив страху через трансформацію семи “страх” у мотиваційну: “he is something dreadful” – “це річ страшенна”’; “It seems an awful shadow” – “Страховищем вона мені здається”; “... it seems horrible” – “... страховищем здається”;
- виведення значень оригіналу в кліше цільової культури, як у перекладі Ю. Корецького (1939 р.) : “... there is // A wisdom in the spirit that directs // To right” – “У духа // Є мудрість, що до правої мети // Скеровує”;
- транспонування прагматичного типу висловлювання або зміна модальності, як у перекладі Ю. Корецького: “The fruit of the forbidden tree bеgins // To fall” – “Впадуть плоди заказаного древа”;
- надання неакцентованим твердженням гномічного характеру сентенцій, див. переклад І. Франка (1879 р.) : “My thoughts are not in this hour // Unworthy what I see, though my dust is” – “Хоч я прах, // Та мисль моя безсмертна”;
- акцентування, модифікація чи нівелювання
Фото Капча