Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Індивідуальний концептуальний дискурс у переладі роману «Осина фабрика» Єна Бенкса

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота
«Індивідуальний концептуальний дискурс у переладі роману «Осина фабрика» Єна Бенкса»
 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ «ОСИНА ФАБРИКА» ЄНА БЕНКСА
1.1. Основні концепції роману
1.2. Мовні та дискурсивні явища на психологічному тлі
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ З ОГЛЯДУ НА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ
2.1. Денотативна еквівалентність
2.2. Конотативна еквівалентність
2.3. Текстуально-нормативна еквівалентність
2.4. Прагматична еквівалентність
2.5. Формальна еквіваелентність
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ КОНЦЕПТУАТИВНИЙ ДИСКУРС У ПЕРЕКЛАДІ. ВПЛИВ ПЕРЕКЛАДУ НА ЧИТАЦЬКУ РЕЦЕПЦІЮ
3.1. Індивідуальні концепти головного героя: Міфологізм
3.2. Індивідуальні концепти головного героя: Доля і Життя
3.3. Індивідуальні концепти головного героя: Рівновага
3.4. Індивідуальні концепти головного героя: Помста
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
 ВСТУП
 
«Осина фабрика», перший роман Єна Бенкса, вперше побачив світ у 1984, і одразу викликав бурю відгуків. Нейтральних серед них було важко знайти – фабула роману шокує, передусім через високу психологічність та емоційність. Бенкс – один з найбільш успішних та плідних британських англомовних письменників, творчість якого одночасно поєднує у собі постмодерний роман і жанр наукової фантастики. Сутнісними параметрами, що визначають його творчість, є досягнення комп’ютерних технологій та генетики, які, на думку Бенкса, демонструють, що людина є лише певною системою кодувань. Діяльність людського мозку в парадигмі світоглядних уявлень шотландського автора – це програма, яка може бути скопійована, збережена, перенесена, а власне мозок є моделлю, запрограмованою еволюцією. Відповідно, така система уявлень про світ проектується в літературні тексти, створені Бенксом. Вони являють собою загадкові системи різнопланових кодувань інтелектуального характеру. Разом із такою «автоматичністю» та «кодовістю», у творі присутній неабиякий психологізм, та навіть певне диагностування психічних розладів, які просліджуються як і у фабулі, так і через монологи головного героя і його розмови з оточуючими. Так як творчістю Бенкса сучасні українські дослідники зацікавились відносно нещодавно, «Осину фабрику» у повній глибині психологізму та предметності цього твору досліджено не було. Також, не спромоглися вітчизняні перекладачі зайнятися беспосередньо перекладом даного роману на українську мову. Безперечно, це завдання не з легких – по-перше, необхідно проаналізувати твір на його тематику, простежити фабулу та розгортання індивідуальних особливостей персонажа, виокремити певні концепції, які будують основну лінію психопаталогічних та емотивних моментів в сприйнятті дійсності і самого себе головним героєм. По-друге, лінію перекладу необхідно моделювати і вести з огляду на передачу інтертекстуальних елементів з позиції „переклад – культура-реципієнт”, а не „оригінальний текст – перекладний текст”, оскільки саме формування читацького поточного та кінцевого враження виступає у перекладі даного текста метою перекладача – сприйняття описаних подій та життевих деталей героїв роману відрізняється між англомовними читачами, які несуть іншу культуру, менталітет, та погляд на описані події, та нашими співвітчизниками – кінцевими «споживачами» українського перекладу «Осиної фабрики».
Отже, оскільки українського перекладу даного роману поки що не існує серед здобутків українських перекладачів, у цій курсовій роботі будуть розглянуті основні моменти складнощів інтертекстуальних інтерпретацій у міждисциплінарному дискурсі (психологія особистості, переклад) з огляду на індивідуалізовані концепції наявні у романі. Також будуть описані можливі лімітації для передачі ціннісних концепцій та психологічного портретування головного героя у майбутньому перекладі «Осиної фабрики» українською мовою.
 
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ «ОСИНА ФАБРИКА» ЄНА БЕНКСА
 
1.1. Основні концепції роману
 
Варто почати з того, що «Осина фабрика» Эна Бенкса – твір досить неоднозначний і контроверсійний. Слід зазначити, що роман «Осина фабрика» побудований як своєрідний щоденник-сповідь головного персонажа, тому концептуальний аналіз його дискурсу і основних концепцій варто проводити на основі внутрішнього, інтеріоризованого дискурсу. Такий сфокусований, внутрішній підхід, тим не менш, не зменшує об’єктивності здійсненого дослідження [1; 3], оскільки персонаж фактично зводить всю зовнішню комунікацію до поодиноких коротких побутових розмов з батьком та поодиноких зустрічей з другом-карликом. З іншого боку, має місце заміщення реального спілкування уявною, символічною комунікацією між головним героєм твору та неживими об’єктами – морем, осиною фабрикою і т. п.
У ретроспективі, після того, як роман стає дочитаним і кінцівка розставляє всі крапки над «і» у дещо заплутаному і дивному сюжеті з боку характера, поведінки головного героя та його взаємовідносин з батьком та оточуючим світом, можна виділити декілька основних питань, які підіймаються автором у романі:
Нелюбов як ліквідація особистості.
«Які фактори скасовують особистість?» Відповідаючи на це запитання, я б сказала: «Осина фабрика» говорить про один глобальний фактор, який знищує людину, перетворює її в хвору істоту.
Людина потребує любові. А роман розповів максимально чесно і нещасно про відсутність цієї самої любові. У такому випадку напрошується перший висновок: батьки відповідальні за своїх дітей не тому, що вони дають їм, наприклад, багатство, а просто за свою любов до них. Хлопець з «Осиної фабрики» фантастично зневажає свою матір, вона малюється йому легковажною, немов метелик: ; дитина ненавидить її адекватно, оскільки вона абсолютно до нього байдужа: «I can't remember my mother, because if I did I'd hate her. As it is,
Фото Капча