Індивідуальний концептуальний дискурс у переладі роману «Осина фабрика» Єна Бенкса

 

 

1.1. Основні концепції роману

1.2. Мовні та дискурсивні явища на психологічному тлі

Висновки до першого розділу

2.1. Денотативна еквівалентність

2.2. Конотативна еквівалентність

2.3. Текстуально-нормативна еквівалентність

2.4. Прагматична еквівалентність

2.5. Формальна еквіваелентність

Висновки до другого розділу

3.1. Індивідуальні концепти головного героя: Міфологізм

3.2. Індивідуальні концепти головного героя: Доля і Життя

3.3. Індивідуальні концепти головного героя: Рівновага

3.4. Індивідуальні концепти головного героя: Помста

Висновки до третього розділу

 

 ВСТУП

 

«Осина фабрика», перший роман Єна Бенкса, вперше побачив світ у 1984, і одразу викликав бурю відгуків. Нейтральних серед них було важко знайти – фабула роману шокує, передусім через високу психологічність та емоційність. Бенкс – один з найбільш успішних та плідних британських англомовних письменників, творчість якого одночасно поєднує у собі постмодерний роман і жанр наукової фантастики. Сутнісними параметрами, що визначають його творчість, є досягнення комп’ютерних технологій та генетики, які, на думку Бенкса, демонструють, що людина є лише певною системою кодувань. Діяльність людського мозку в парадигмі світоглядних уявлень шотландського автора – це програма, яка може бути скопійована, збережена, перенесена, а власне мозок є моделлю, запрограмованою еволюцією. Відповідно, така система уявлень про світ проектується в літературні тексти, створені Бенксом. Вони являють собою загадкові системи різнопланових кодувань інтелектуального характеру. Разом із такою «автоматичністю» та «кодовістю», у творі присутній неабиякий психологізм, та навіть певне диагностування психічних розладів, які просліджуються як і у фабулі, так і через монологи головного героя і його розмови з оточуючими. Так як творчістю Бенкса сучасні українські дослідники зацікавились відносно нещодавно, «Осину фабрику» у повній глибині психологізму та предметності цього твору досліджено не було. Також, не спромоглися вітчизняні перекладачі зайнятися беспосередньо перекладом даного роману на українську мову. Безперечно, це завдання не з легких – по-перше, необхідно проаналізувати твір на його тематику, простежити фабулу та розгортання індивідуальних особливостей персонажа, виокремити певні концепції, які будують основну лінію психопаталогічних та емотивних моментів в сприйнятті дійсності і самого себе головним героєм. По-друге, лінію перекладу необхідно моделювати і вести з огляду на передачу інтертекстуальних елементів з позиції „переклад – культура-реципієнт”, а не „оригінальний текст – перекладний текст”, оскільки саме формування читацького поточного та кінцевого враження виступає у перекладі даного текста метою перекладача – сприйняття описаних подій та життевих деталей героїв роману відрізняється між англомовними читачами, які несуть іншу культуру, менталітет, та погляд на описані події, та нашими співвітчизниками – кінцевими «споживачами» українського перекладу «Осиної фабрики».

Отже, оскільки українського перекладу даного роману поки що не існує серед здобутків українських перекладачів, у цій курсовій роботі будуть розглянуті основні моменти складнощів інтертекстуальних інтерпретацій у міждисциплінарному дискурсі (психологія особистості, переклад) з огляду на індивідуалізовані концепції наявні у романі. Також будуть описані можливі лімітації для передачі ціннісних концепцій та психологічного портретування головного героя у майбутньому перекладі «Осиної фабрики» українською мовою.

 

 

 

Варто почати з того, що «Осина фабрика» Эна Бенкса – твір досить неоднозначний і контроверсійний. Слід зазначити, що роман «Осина фабрика» побудований як своєрідний щоденник-сповідь головного персонажа, тому концептуальний аналіз його дискурсу і основних концепцій варто проводити на основі внутрішнього, інтеріоризованого дискурсу. Такий сфокусований, внутрішній підхід, тим не менш, не зменшує об’єктивності здійсненого дослідження [1; 3], оскільки персонаж фактично зводить всю зовнішню комунікацію до поодиноких коротких побутових розмов з батьком та поодиноких зустрічей з другом-карликом. З іншого боку, має місце заміщення реального спілкування уявною, символічною комунікацією між головним героєм твору та неживими об’єктами – морем, осиною фабрикою і т. п.

У ретроспективі, після того, як роман стає дочитаним і кінцівка розставляє всі крапки над «і» у дещо заплутаному і дивному сюжеті з боку характера, поведінки головного героя та його взаємовідносин з батьком та оточуючим світом, можна виділити декілька основних питань, які підіймаються автором у романі:

Нелюбов як ліквідація особистості.

«Які фактори скасовують особистість?» Відповідаючи на це запитання, я б сказала: «Осина фабрика» говорить про один глобальний фактор, який знищує людину, перетворює її в хвору істоту.

Людина потребує любові. А роман розповів максимально чесно і нещасно про відсутність цієї самої любові. У такому випадку напрошується перший висновок: батьки відповідальні за своїх дітей не тому, що вони дають їм, наприклад, багатство, а просто за свою любов до них. Хлопець з «Осиної фабрики» фантастично зневажає свою матір, вона малюється йому легковажною, немов метелик: ; дитина ненавидить її адекватно, оскільки вона абсолютно до нього байдужа: «I can't remember my mother, because if I did I'd hate her. As it is,