Індивідуальний концептуальний дискурс у переладі роману «Осина фабрика» Єна Бенкса

Наведені фрагменти демонструють не тільки різноманітні мовні засоби експлікації концепту Рівновага, але й неконтрольований потяг персонажа до відновлення та збереження рівноваги – модальні дієслова have to, must, get, try. Модальність теж важливо передати у перекладі, оскільки Рівновага як концепція не лише виступає як один із детермінантів індивідуалізації, а і як один із гіпертрофованих аспектів системи цінностей, який, до того ж, є і симптомом для діагностування компельсивно-обсесивного розладу у персонажа.

Індивідуальні концепти головного героя: Помста.

Концепт Помста виражається за допомогою лексем та словосполучень to exact one's revenge, to exact a toll, to teach a hard lesson, reprisals, to avenge, to take revenge, avenging.

Ціннісні маркери feel good, feel better свідчать про те, що Помста є одною з ціннісних домінант персонажа:

«The first time I murdered it was because of rabbits meeting a fiery death, and meeting that fiery death from the nozzle of a Flame-thrower virtually identical to the one I had used to exact my revenge on the warren. « – Помста як привід для першого вбивства.

«Perhaps I murdered for revenge in each case, jealously exacting-through the only potency at my command-a toll from those who passed within my range; my peers who each would otherwise have grown into the one thing I could never become: an adult. « – знову ж таки, Помста як пояснення вбивства, до того ж невпевнена, адже герой використовує індикатор «Perhaps» – пояснення у межах його розуміння і оцінки.

Загалом, лексема «revenge» – прямий денотат «помсти» – трапляється у романі шість разів, тоді як те ж саме «love» – «кохання, любов» – у різних парадигмах зустрічається 16 разів, 7 з яких при розмові або спогадах Френка про брата, і лише один раз адресовано Френкові його батьком. Якщо любов може якісно мотивувати людину на подолання перешкод та інші звершення, то, навіть кількісно переважаючи у романі, любов не здатна встановити спокій у душі Френка так само, як це вдається Помсті та Рівновазі.

Висновки до третього розділу.

Отже, у цьому розділі був розглянутий індивідуальний когнітивний дискурс персонажа з огляду на звужені концепції його сприйнятті дійсності та вплив перекладу на рецепцію читача. Емотивність тексту дає підставу дослідити як широку проблематику роману, так і вузькі особливості сприйняття дійсності героями. Емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження. Етнічна специфіка емоційних концептів зумовлена традиціями, звичаями, особливостями побуту, стереотипами мислення, тобто тими соціо-психо-культурологічними характеристиками, що формуються впродовж історичного розвитку етнічної спільноти. З огляду на це, має сенс провести паралелі між реаліями представників мови оригіналу та українською спільнотою, адже для перекладача «Осиної фабрики» українскою мовою буде дуже важливо правильно передати зміст роману на всіх рівнях і запрограмувати вітчизняного читача на адекватну рецепцію подій та індивідуальностей, представлених у даному художньому творі.

 

 

Завдання перекладу «Осиної фабрики» Єна Бенкса не з простих, адже цей твір є унікальним та особливим у своїй проблематиці: нелюбов як ліквідації особистості, патологія особистості, та відносини батьки-діти; психопатологічності: назва твору – «Осина фабрика» – є символічним втіленням спотвореного світогляду персонажа, матеріальною репрезентацією його уявлень про життя, до того ж, у героя просліджуються симптоми обсесивно-компульсивного та біполярного розладів; та висока концептуалізація системи цінностей головного героя: Міфологізм, Життя, Доля, Рівновага, Помста. Переклад також потребує аналізу еквівалентності на усіх рівнях. Як розглянуто у другому розділі, еквівалентність відіграє велику роль у передачі образного компонента значення, адже слово виробляє особливу дію на Рецептора, його семантика сприймається з більшою готовністю, привертає увагу, викликає емоційне відношення якщо перекладено правильно.

Отож, у роботі було проаналізовано роман Єна Бенкса «Осина фабрика» на його тематику, простежено фабулу та розгортання індивідуальних особливостей персонажа, виокремлено певні концепції, які будують основну лінію психопаталогічних та емотивних моментів в сприйнятті дійсності і самого себе головним героєм. Також був проведений аналіз елементів та концепцій з позиції «переклад – культура-реципієнт», а не «оригінальний текст – перекладний текст», оскільки саме формування читацького поточного та кінцевого враження виступає у перекладі даного текста метою перекладача – сприйняття описаних подій та життевих деталей героїв роману відрізняється між англомовними читачами, які несуть іншу культуру, менталітет, та погляд на описані події, та нашими співвітчизниками. Цей аналіз був здійснений на основі того факту, що «Осина фабрика» ще не була перекладена на українську мову. Актуальність цього аналізу лежить у тому, що він може бути використаним для подальшого аналізу роману для того, аби перекласти його українською мовою на найвищому рівні.