Індивідуальний концептуальний дискурс у переладі роману «Осина фабрика» Єна Бенкса

 

 

Психопатологія обраного для аналізу персонажа розкривається вже самим сюжетом твору, який містить відверті розповіді про скоєні головним героєм жахливі вбивства. Крім того, на психопатологію вказує назва твору – «Осина фабрика», яка є символічним втіленням спотвореного світогляду персонажа, матеріальною репрезентацією його уявлень про життя [6; 184]. Обидва патологічні аспекти персонажа поєднуються та пояснюються його помилковими уявленнями про власну стать: завдяки примсі не зовсім нормального батька – оригінала дівчина уявляє себе хлопчиком, якого «каструвала»собака. Породжений у результаті комплекс кастраціїі психологічна потреба в компенсації і спричиняють з одного боку серію вбивств як символічне відтвореннявласної могутності, а з іншого – створення персонажем осиної фабрики – жахливої іграшки-лабіринту, куди потрапляють живі істоти, і виходом звідки є тільки смерть. Таким чином осина фабрика є своєрідним макетом скоєних Ф. Л. Колдхеймом злочинів і одночасно символічним уособленням долі як взаємодії життя та смерті:

«Death by fire has always been at Twelve, and it is one of the Ends never replaced by one of the Alternatives. I have signified Fire as Paul's death; that happened near to midday, just as Blyth's exit by venom is represented by the Spider's Parlour at Four. Esmeralda probably died by drowning (the Gents), and I put her time of death arbitrarily at Eight, to keep things symmetrical; The Wasp Factory is part of the pattern because it is part of life and-even more so -part of death. Like life it is complicated, so all the components are there. The reason it can answer questions is because every question is a start looking for an end, and the Factory is about the End -death, no less. «

Отже, важко сперечатися із тим фактом, що даний роман являє собою психологічний твір, при перекладі якого варто не випускати з уваги основні концепції, настрої та лінії поведінки героїв, а також сигнальні фрази та описи, які акцентують читацьку увагу на деталях, використаних автором задля живого та достовірного зображення описаних реалій. Між тим, сигнальних фраз, які вказують, або ж прямо, або ж переносно на душевний стан героїв у тексті романа предостатньо:

«Of course I was out killing things. How the hell am I supposed to get heads and bodies for the Poles and the Bunker if I don't kill things? There just aren't enough natural deaths. You can't explain that sort of thing to people, though. « – головний герой Френк виходить із себе коли батько питає його, чи не вбив він знов якусь істоту, оскільки Френкова особиста система встановлення порядку та рівноваги у його відокремленому – острівному – всесвіті не підлягає поясненню. «Лише натуральних смертей просто недостатньо» – наголошує Френк і на неорагнізованості світу, і на перевагу власного інтелекту, розуміння, над іншими. Переконаність у всеосяжності свого розуму – вирізна риса характера Френка, тому фрази, які вказують на це, не можуть бути «зм’якшені», оскільки перекладачеві необхідно передати повний портрет Колдхейма, і фізичний, і психологічний. До того ж, часто ці два портрети з’являються у одному і тому ж абзаці, що вказує на тісний зв’язок між цима двома «іпостасями» героєвої характеристики:

«I'm too fat. It isn't that bad, and it isn't my fault-but, all the same, I don't look the way I'd like to look. Chubby, that's me. Strong and fit, but still too plump. «, і одразу ж: «I want to look dark and menacing; the way I ought to look, the way I should look, the way I might have looked if I hadn't had my little accident. Looking at me, you'd never guess I'd killed three people. It isn't fair. «

Висновки до першого розділу.

Оскільки психологічні явища описані як у розмовах, так і у описах героєм навколишнього світу та подій, мова роману насичена відсилками та натяками, або ж прямими підтвердженнями неврівноваженості душевного стану героя, і тому перекладач повинен брати до уваги аспекти питань, піднятих у романі автором, а також концепції особистості Ф. Колдхейма, для точної передачі індивідуальності та життєвої історії героя вітчизняному читачеві.

 

 

Протягом останніх років науковці досягли значних результатів у дослідженні механізмів мовного вираження емоцій людини, що говорить, і мовної номінації, інтерпретації емоцій як обєктивної сутності того, хто говорить і слухає. На даному етапі розвитку лінгвістики емоцій існує низка проблем, які визначають декілька головних напрямів досліджень, зокрема і комунікацію емоцій, категоризація емоцій та емотивний семантичний простір мови [18]. Лінгвістика емоцій як наука сформувалась у ХХ ст. на основі психології та традиційного мовознавства. Проте до середини 70-х років проблема вираження емоцій не була основною в лінгвістиці, а роботи на цю тематику зявлялися досить рідко, та й взагалі, не становили великого інтересу [2]. З розвитком гуманістичної лінгвістичної