Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
48
Мова:
Українська
перевищують можливу користь, якщо вона є взагалі;
гіперінфляція – понад 100% приросту цін на рік, іноді понад 200-300%; у рамках гіперінфляції виділяється ще супергіперінфляція – 50% і більше приросту цін на місяць; при цьому виді інфляції ціни зростають справді астрономічними темпами; при гіперінфляції значно погіршується становище в соціально-економічній сфері, починається руйнація фінансової системи, виникають проблеми в політичній сфері.
Вести успішний бізнес в умовах гіперінфляції майже неможливо. Мова може йти тільки про стратегію виживання. Все частіше промисловим підприємствам доводиться заводити свої теплиці, свиноферми і навіть міні електростанції, посилювати акцент на бартерних і клірингових операціях.
Залежно від поділу причин інфляції на ті, викликані надлишковим сукупним попитом, і ті, що пов’язані зі зростанням витрат виробництва або зменшенням сукупної пропозиції, виділяють два типи інфляції:
інфляція попиту;
інфляція пропозиції, або інфляцію витрат.
Ці два типи детальніше будуть розглянуті в наступному розділі.
Тепер розглянемо види інфляції з точки зору другого критерію – співвідношення зростання цін по різних товарних групах, тобто по мірі збалансування їх зростання:
збалансована інфляція;
незбалансована інфляція.
При збалансованій інфляції ціни різних товарів незмінні відносно один одного, а при незбалансованій – ціни різних товарів постійно змінюються по відношенню до один одного, причому в різних пропорціях.
Збалансована інфляція не страшна для бізнесу. Доводиться лише періодично підвищувати ціни товарів. Ризик втрати прибутковості властивий тільки тим підприємцям, які стоять останніми в ланцюжку підвищення цін. Ціна на їх продукцію відображає всю суму підвищення цін зовнішньої кооперації, і саме вони ризикують затримати збут дорогої продукції кінцевому споживачеві.
Незбалансованість інфляції – велика біда для економіки. Можливі лише короткі спекулятивно-посередницькі операції, удобрені стихійними, незбалансованими стрибками відносних цін як в галузевому, так і в територіальному аспектах. За цього типу інфляції менше програють підприємства, які менше залежать від постачальників.
З точки зору очікуваністі інфляцію виділяють:
очікувану;
неочікувану.
Очікувана інфляція може передбачатися і прогнозуватися зазделегідь, з достатньою мірою надійності; неочікувана – виникає стихійно, прогноз неможливий. За очікуваної інфляції є можливість зробити прогнози і розробити стратегії бізнесу для скорочення втрат.
Комбінація збалансованої і очікуваної інфляції не завдає економічної шкоди, а незбалансованої і неочікуваної – особливо небезпечна. Різні комбінації цих видів інфляції можна навести в таблиці, де зростання номера в клітинці вказує на збільшення негативного впливу (Таблиця 1. 1.).
Також варто зазначити, що інфляційний процес може розвиватися за двома напрямками: приховано та відкрито. Ці напрямки детальніше будуть розглянуті в наступному розділі.
Таблиця 1. 1. Вплив комбінацій типів інфляції на економічний розвиток.
Очікувана Неочікувана
Збалансована 1 2
Незбалансована 3 4
У 70-ті роки виникло парадоксальне на перший погляд економічне явище – стагфляція. В умовах стагфляції, всупереч кейнсіанським підходам, поєднується інфляція, спад виробництва і високе безробіття.
Механізм інфляції пов’язаний з одночасним зсувом кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції на графіку ринкової рівноваги:
Графік 1. 2.
Демонстрація механізму стагфляції
На самому початку економіка знаходиться у точці А1 (Графік 1. 2.), яка була досягнута внаслідок розгортання інфляційних процесів. Уряд вирішив відреагувати на інфляцію, обмежуючи кількість грошей, що спрямовується в сферу обігу. Обмеження грошової маси приведе до зменшення сукупного попиту. Проте підприємства (фірми) як і раніше продовжують очікувати майбутнє підвищення цін на виробничі ресурси. Орієнтація на більш високі ціни на виробничі ресурси, що залучуються, буде визначати більш високі витрати виробництва в наступний період. Зростання витрат виробництва приведе до зменшення сукупної пропозиції: крива пропозиції зміститься вгору. Точка рівноваги в результаті перейде з положення А1 в положення А2, яке відображає більш високий рівень цін і зменшений обсяг реального виробництва.
Аналогічний результат буде, якщо сукупний попит не зміниться, а зменшиться лише сукупна пропозиція. Це означає, що інфляція витрат відіграє вирішальну роль у розгортанні механізму стагфляції.
Стагфляційні процеси в економіці зумовлені також і негативними змінами в безпосередньому процесі виробництва. Тут мається на увазі насамперед зниження продуктивності і ефективності праці. Суттєву роль у розгортанні стагфляції відіграють також інфляційні очікування.
Отже, стагфляція – переплетення спаду виробництва зі зростаючим безробіттям і зростанням цін – є найгіршим з можливих варіантів економічної динаміки, як на макро-, так і на мікрорівні.
1.3 Інфляція попиту та пропонування
В даному розділі розглядаються різноманітні теорії інфляції, які призначаються для пояснення причин та механізмів поширення відкритої інфляції.
В основі теорії інфляції попиту лежить наступна ідея кейнсіанців: доти, поки існують ще не використані чинники виробництва, зміна сукупного попиту на товари спричиняє зміну прибутку і зайнятості. Однак при досягненні повної зайнятості подальша зміна попиту приведе до зміни загального рівня цін.
Візьмемо, наприклад, економічну систему, діючу на межі своїх виробничих потужностей, і передбачимо, що загальний попит підвищується в зв'язку з підвищенням якого-небудь з його компонентів. Оскільки попит вище за пропозицію, а останнє не може рости внаслідок того, що досягло своєї максимальної межі, виробники підіймають ціни. Таким чином, зростання попиту приведе до зростання загального рівня цін і, отже, до розвитку інфляції.