Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інфляційні процеси в Україні

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Інфляція (а тим більше гіперінфляція) перекручує сутність економічних процесів, явищ, створює специфічний “штучний світ” економіки. Виникають інфляційні економічні відносини аномального типу. Інфляція і відсутність конкуренції формують в економіці ситуацію, при якій у господарських суб’єктів не можуть бути вироблені раціональні орієнтири економічної поведінки. “Каламутна вода” інфляції – сприятливе середовище для первинного нагромадження капіталу, що здійснюється в перехідній економіці.

В умовах інфляції ціна перестає виконувати інформативну функцію. Різкі зміни цін не дають можливості товаровиробникам правильно оцінити платоспроможний попит на ринку і оптимально спланувати своє виробництво.  
Аналогічних рис набуває економічна поведінка населення. Люди починають то нагромаджувати товари, вкладаючи у них усі свої вільні грошові кошти, то масово скуповувати стабільну вільно конвертовану валюту інших країн (в Україні це в основному долари).
В умовах інфляції виникає протиприродна для ринкових відносин проблема неплатежів – взаємної неплатоспроможності підприємств (фірм). Неплатежі – прихована форма прояву інфляційних процесів. Для забезпечення нормальних господарських зв’язків між підприємствами в умовах неплатежів або вводиться бартер (натуральний обмін), або в обіг запроваджується стала вільно конвертована валюта (в Україні присутні ці два варіанти розрахунків, що спричиняє так звану “доларизацію” економіки).
Невчасне погашення боргів призводить до зростання невиробничих затрат, сплати пені та штрафів, що значно впливає на збільшення собівартості виготовлюваної продукції, наданих послуг та виконаних робіт. Це спричиняє, відповідно, чергове зростання цін.
За умов високої інфляції господарські суб’єкти постійно страждають від нестачі обігових коштів. Інфляція не дає змоги товаровиробникам заощаджувати капітал для реінвестування його у власне виробництво.
2. Перерозподіл національного продукту та доходів.  
Інфляція не однаково зачіпає економічні інтереси різних господарських суб’єктів і соціальних груп. Інфляція це спосіб перерозподілу національного багатства на користь окремих нечисленних соціальних груп – власників-підприємців – за рахунок широкої маси трудящих.
Найбільше страждають від інфляції люди з фіксованими доходами; навпаки, люди, котрі живуть на нефіксовані доходи, можуть навіть виграти від інфляції. Їхні номінальні доходи можуть випереджати рівень цін, в результаті чого реальні доходи можуть збільшуватися.
Таким чином, інфляція перерозподіляє доходи між особами, які мають фіксовані доходи (державні службовці, пенсіонери, військовослужбовці, студенти, наймані працівники тощо), і тими, хто отримує нефіксовані доходи, займаються власною підприємницькою діяльністю і має значні додаткові доходи.
Інфляція також перерозподіляє доходи між дебіторами і кредиторами. Дебітори багатіють за рахунок своїх кредиторів. Виграш дебіторів виникає внаслідок того, що позика береться при одній купівельній спроможності грошей, а повертається – при значно меншій, коли на позичену суму можна купити значно менше товарів і послуг. Вигоду від інфляції одержує також держава, яка має значний державний борг. Інфляція дає можливість уряду оплачувати борги грошима, що мають меншу купівельну спроможність, ніж ті, які від одержав при продажу цінних паперів. Інфляція розподіляє доходи між різними сферами, галузями і підприємствами народного господарства. Виграють підприємці тих галузей, де оборот здійснюється найшвидше, – це банківсько-фінансова сфера, торгівля, легка і харчова промисловість тощо. Завдяки швидкому обертанню гроші тут не встигають знецінитися, тому той прибуток, що вони приносять, перевищує втрати від інфляції. В найтяжчому фінансовому стані опиняються такі галузі, як сільське господарство (де врожай збирається раз на рік), важка промисловість тощо.
Інфляція перерозподіляє національне багатство між різними регіонами країни: “багатими” (в сучасних умовах це ті, які мають значні природні ресурси, особливо енергоносії; до багатих регіонів відносять і прикордонні області) та “бідними” (переважно сільськогосподарськими).
3. Знецінення грошових коштів.  
Знецінення грошових коштів утруднює реалізацію відтворювального процесу, провокує на підприємствах дальший спад виробництва, причому неструктурного характеру.
Знецінення грошей при високих темпах інфляції призводить до обмеження приватизаційних процесів. Це пов’язано з тим, що ціни на приватизаційне майно перестають відображати його реальну вартість.
Інфляція зменшує реальну цінність заощаджень – внесків у банках, облігацій, страхових внесків, готівки тощо. В умовах знецінення грошових коштів реальна вартість, або купівельна спроможність заощаджень знижується.
Знецінення грошей змушує господарських суб’єктів матеріалізовувати свої грошові кошти, тобто купувати на них реальні товари і тим самим прагнути зберегти свої доходи в умовах інфляції.
Інфляція призводить до знецінення заробітної плати. В результаті оплата праці втрачає стимулюючу спрямованість – зникають стимули до виробничої діяльності, а сама заробітна плата перетворюється у форму соціальної виплати, тобто втрачає зв’язок з кінцевими результатами виробництва.
4. Вплив інфляції на державну систему оподаткування.  
В умовах підвищення цін і знецінення грошей виникає своєрідний “інфляційний податок” на володіння грошима. Платники податків унаслідок зростання номінальних доходів автоматично потрапляють к більш високу групу оподаткування. В результаті у господарських суб’єктів вилучається у бюджет більша, ніж раніше частина доходів (прибутку).
Проте з іншого боку, сама ж держава страждає від інфляції, адже поки податки доходять до бюджету, вони знецінюються. При цьому виникає так званий ефект Танці, який відображає зв’язок між державними фінансами і темпами інфляції. Характерною рисою економічної поведінки господарських суб’єктів в умовах наростання інфляції є прагнення максимально відтягнути (наскільки це можливо за наявного податкового календаря) термін сплати податків. Ефект Танці зменшуючи реальний грошовий зміст податкових надходжень, збільшує бюджетний дефіцит, прискорює розгортання інфляції.
5. Обмеження можливостей для довгострокового інвестування.  
Інфляція робить невигідними довгострокові
Фото Капча