Історія української культури. Частина 1

1. У чому самобутність первісної культури?
2. Яка фундаментальна відмінність у ставленні до світу архаїчної людини та сучасної? Чи збереглася архаїчна свідомість у сучасній культурі?
3. Які особливості міфологічного світосприйняття первісної людини? В яких формах сучасної діяльності ми знаходимо залишки стародавньої міфології слов’ян?
4. Як формувалася естетична свідомість первісної людини?
5. Які Ви знаєте джерела про давніх слов’ян?
6. Охарактеризуйте основні риси античної культури.
7. Що таке агон? Які прояви агонального характеру античної культури? Наведіть приклади.
8. Чи був антропоцентризм головним об’єктом і змістом античної культури?
9. У чому своєрідність античної культури Північного Причорномор’я?
10. Що успадкувала українська культура від епохи Античності?

1. Процес виникнення людини має назву: А) антропоморфізм; В) антропогенез; С) антропоцентризм; D) антропософія.
2. Свідомість архаїчної людини: A) антропоморфна; B) натурфілософська; C) міфологічна; D) персоналістична; E) планетарна.
3. Міф – це: A) символічні уявлення людей про світ; B) витвір наївної віри, колективного художньо-образного мислення; C) оповідання про богів і культурних героїв; D) поняття використовується в усіх вище наведених значеннях.
4. Усе, що існує (дерева, тварини, птахи, люди й т. ін.), має першопредка, який охороняє, захищає, визначає характер і зовнішній вигляд, забезпечує добробут своїх нащадків, за уявленням: A) анімалізму; B) анімізму; C) магії; D) тотемізму; E) фетишизму.
5. Визначеною послідовністю слів, рухів, маніпуляцій з речами або речовинами можна вплинути на закони природи, за уявленням: A) анімалізму; B) анімізму; C) магії; D) тотемізму; E) фетишизму.
6. Звичайні предмети мають приховану надприродну властивість впливати на закони природи, за уявленням: A) анімалізму; B) анімізму; C) магії; D) тотемізму; E) фетишизму.
7. Здатність людини відчувати, переживати, сприймати світ зберігається вічно, навіть після знищення тіла, за уявленням: A) анімалізму; B) анімізму; C) магії; D) тотемізму; E) фетишизму.
8. Перші пам’ятки Трипільської культури, городища і кургани скіфської епохи, а також археологічні культури східних слов’ян досліджував: А) А. Еванс; В) Г. Картер; С) Д. Трамп; D) В. Хвойка.
9. На теренах України залишили по собі пам’ятки давні: А) шумери; В) греки; С) єгиптяни; D) ассирійці; Е) китайці.
10. У слов’янській міфології бог весняної плодючості, розвитку природи та дітонародження: A) Перун; B) Велес; C) Ярило; D) Сварог.
11. У слов’янській міфології бог родючості, блискавки й грому, війн і воїнства: A) Перун; B) Велес; C) Сварог; D) Дажбог.
12. Ідеал людини в античній культурі: A) універсал; B) мислитель; C) страстотерпець; D) раб; E) герой.
13. Античний агон – це: А) перемога в змаганні як найвища цінність; B) мистецтво спору як уміння відстоювати власні докази; C) принцип освіти, орієнтованої на виховання лідера; D) вистава, побудована на діалозі хору й акторів; E) поєднання названого вище.
14. До архітектурних стилів Античності не належить: А) дорійський; В) іонійський; С) коринфський; D) романський.
15. На чорноморському узбережжі свою назву зберегло давньогрецьке місто: А) Херсонес; В) Одессос; С) Себастополіс; D) Євпаторій; Е) Феодосія.
16. Найпопулярнішим давньогрецьким героєм у культурі античного Причорномор’я був: А) Язон, В) Тезей; С) Геракл; D) Одісей; Е) Прометей.
17. Праслов’янські культури І-V ст. : А) Райковецька, Волинцивська, Роменська; В) Зарубінецька, Черняхівська, Київська; С) Буго-Дністровська, Трипільська, Дніпро-Донецька.
18. Пектораль з Товстої Могили, гребінь із Солохи, срібна ваза з Чортомлику – це шедеври художньої культури: А) греків; В) римлян; С) скіфів, D) слов’ян.
19. Залишки театру в Північному Причорномор’ї збереглися в: А) Херсонесі; В) Ольвії; С) Пантикапеї; D) Німфеї.
20. Поширенню в Північному Причорномор’ї та Криму греко-римської культури та християнства на початку нашої ери сприяли: А) скіфи; В) сармати: С) кіммерійці; D) готи; Е) гуни.

 

 

Термін Середньовіччя з’явився в Європі у XV ст. і з легкої руки італійського гуманіста Флавіо Бьондо (1392-1463) набув широкого вжитку, охоплюючи своїм змістом історичний період між Античністю і Новим часом. Якщо гуманісти та просвітителі вважали Середні віки періодом глибокого культурного занепаду, то романтики досить високо оцінювали роль Середньовіччя в історії культури, вважаючи цю епоху найпліднішим періодом духовного піднесення Європи.

Видатне місце в розвитку середньовічної культури беззаперечно належить Візантії (IV – сер. ХV ст.). Візантійський тип культури не подібний, ані на західноєвропейський, ані на східний; це був своєрідний синтез різноманітних традицій – античної, ближньосхідної, християнської, ренесансної. Разом з тим Візантія майже не відчувала впливу варварських племен. Реміснича техніка і архітектура, живопис і література, природознавство, громадянське і канонічне право Візантійської імперії сприяли формуванню культури багатьох народів. У сфері художньої творчості Візантія дала середньовічному світу високі зразки урочистої пишності і внутрішньої шляхетності, досконалості форм, витонченості естетичного світосприйняття та глибини філософського мислення.

Культуру Візантії поділяють на декілька етапів. Ранній (IV – сер. VII ст.), під час якого відбувався розклад пізньоантичного укладу життя та складалися феодальні відносини, утверджувалася державна релігія православ’я, формувалося християнське богослов’я. Це була епоха видатних релігійних письменників і поетів, серед яких: Василій Кесарійський (330-379), Григорій Ниський (335-394), Григорій Назіанзін (329-389), Іоанн Златоуст (347-407). У Константинополі споруджений неперевершений шедевр візантійської архітектури – храм святої Софії (VI ст.). На кінець VIІ – сер. ІХ ст. прийшовся період культурного занепаду, пов'язаного з іконоборством – релігійно-політичним рухом, спрямованим проти культу ікон. Видатною постаттю тих часів був мислитель і поет Іоанн Дамаскін (675-753). Новий культурний