Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
270
Мова:
Українська
населення був Північний Кавказ – 479,4 тис. осіб (3,2 % населення). Значна кількість українців проживала в Уральському економічному районі – 442,7 тис. (2,1%), в Поволжі 350,7 тис. (2,1%), в Північному економічному районі –
310 тис. (5,1% населення) та в Північно-Західному економічному районі –
292,7 тис. (3,2%), зокрема в Санкт-Петербурзі (тоді ще Ленінграді) –
151 тис. (3,0% жителів міста). Відносно мало українців було у Волго-
Вятському економічному районі – 71,3 тис. (близько 0,7 % населення).
Казахстан
Українська діаспора в Казахстані за своєю чисельністю посідає третє місце серед українських громад світу (після української діаспори в Російській Федерації та США). За переписом 1989 р. в Казахстані проживало 896,2 тис. українців (5,4% населення республіки). Згідно з інформацією газети
«Українські новини» (Алмати), на початок 1998 р. близько 796 тис. громадян Казахстану самоідентифікують себе з українським етносом. Українці розселені переважно на півночі Казахстану. Значний відсоток їх проживає в Караганді, Астані, Павлодарі, Семипалатинську, Талди- кургані, Шортанди й Алмати, а також у місцевостях навколо цих міст.
Першими українцями на казахській землі вважаються заслані до Північного Казахстану (Західного Сибіру) учасники придушеного 1768 р. гайдамацького руху, відомого в історії під назвою «Коліївщина».
Киргистан
Українська діаспора в Киргистані є другою за чисельністю серед країн Центральної (Середньої) Азії – колишніх республік СРСР. За даними Національного статистичного комітету Киргизстану, чисельність українців у цій державі на початок 1997 р. становила 71,2 тис. чоловік. За даними перепису населення 1989 р. в Киргистані проживало 103,3 тис. українців (2,5 % населення республіки). Основними теоріями поселення українців були на той час райони республіканського підпорядкування (47,5 тис. осіб
– 4,8 % всього населення), місто Бішкек (34,3 тис. осіб), Ошська (18,4 тис. осіб – 1% населення) та Іссик-Кульська (7,7 тис. осіб – 1,2% населення) області. Тільки 34,1% українців вважали українську мову своєю рідною, ще 5,9% вільно нею володіли.
Азербайджан
За переписом 1989 р. в Азербайджані проживало 32,3 тис. українців, які становили 0,5 % всього населення республіки. Більш як половина їх була сконцентрована в Баку (18,3 тис. або 1,0 % населення столиці). Досить чисельні громади були в Сумгаїті (2,3 тис.) й Гянджи (1,8 тис.), невелика – в Алі-Байрамли (439 осіб).У Нагірно-Карабаській автономній області проживало 416 українців. Українську вважали рідною мовою
65,3 % осіб, а з українців Баку – 57,8%.
Грузія
За неофіційними даними (оцінки Асоціації українців-жителів Грузії), на початок 1995 р. в цій країні проживала приблизно 41 тис. українців. За даними перепису 1989 р. в Грузії проживало 52,4 тис. українців, що становило 1% усього населення цієї республіки та понад 50% українців Закавказзя. Найбільші скупчення були в Тбілісі (16,1 тис. або майже третина українського населення Грузії), Абхазькій АРСР (11,7 тис.), Аджарській АРСР (5,9 тис.).У міських поселеннях, крім Тбілісі, найбільше українців проживало в Сухумі – 4 тис. (3,4 % жителів міста), Батумі – близько 4 тис.(2,9%), Гаграх – 2,9 тис.(3,8%), Руставі – 2,7тис. (1,7 %), Кутаїсі – 2 тис.(0,9%), Поті – 1,7тис.(3,4%).
Більш як половина українців Грузії (53,4%) вважала українську мову рідною, зокрема в Абхазії – 57,6%, в Аджарії – 55,3%, в Тбілісі – 42,6%.
Держави Балтії
Естонія
Згідно з даними Департаменту статистики Естонської Республіки на початок 1995 р. в цій країні проживало 39,6 тис. українців (2,7 % населення). За шість років, що минули від часу перепису населення 1989 р., їхня чисельність скоротилась на 8,7 тис. осіб. За даними перепису населення
1989 р. в Естонії проживало 48,3 тис. українців, які становили 3,1 % всього населення республіки. Половина всіх українців Естонії (24,2 тис.) мешкала її столиці – Талліні, решта – в інших містах на півночі країни. Важали українську мову рідною 44,2% українців Естонії, зокрема в Талліні – 42,1%.
Переважна більшість українців Естонії не є сьогодні громадянами цієї держави, що створює значні труднощі в реалізації ними своїх національно- культурних інтересів і потреб, а також стає на перешкоді підписанню міжурядових угод у цій сфері. Наприклад, українсько-естонської угоди про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.
Латвія
За даними Регістру жителів Латвії на 20 лютого 1995 р. в цій країні проживало 69,3 тис. українців, які становили 2,7% всього її населення. Тільки
19,4% з них народилися в Латвії, дві третини приїхали сюди після 1945 р. з
України, решта прибула з інших республік колишнього СРСР, головне з Росії. Абсолютна більшість українців є міськими жителями. Майже половина (34,0 тис. осіб) проживає в Ризі, становлячи близько 4,2 % постійних жителів столиці. Понад 70% решти українців сконцентровані в семи інших містах Латвії. Найбільше їх у Лієпаї (близько 6 % городян).
Українці Латвії мають відносно високий рівень освіти. У віці понад
15 років, у розрахунку на одну тисячу,753 особи мають середню або вищу освіту (у латишів цей показник становить 535, у Росії