Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія України

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
270
Мова: 
Українська
Оцінка: 

населення був Північний Кавказ – 479,4 тис. осіб (3,2 % населення). Значна кількість українців проживала в Уральському економічному районі – 442,7 тис. (2,1%), в Поволжі 350,7 тис. (2,1%), в Північному економічному районі –

310 тис. (5,1% населення) та в Північно-Західному економічному районі –
292,7  тис.  (3,2%),  зокрема  в  Санкт-Петербурзі  (тоді  ще  Ленінграді)  –
151 тис.  (3,0%  жителів  міста).  Відносно  мало  українців  було  у  Волго-
Вятському економічному районі – 71,3 тис. (близько 0,7 % населення).
 
 
 
Казахстан
Українська діаспора в Казахстані за своєю чисельністю посідає третє місце серед українських громад світу (після української діаспори в Російській Федерації та США). За переписом 1989 р. в Казахстані проживало 896,2 тис. українців (5,4% населення республіки). Згідно з інформацією газети
«Українські  новини»  (Алмати),  на  початок  1998 р.  близько  796  тис. громадян Казахстану самоідентифікують себе з українським етносом. Українці розселені переважно на півночі Казахстану. Значний відсоток їх проживає   в   Караганді,   Астані,   Павлодарі,   Семипалатинську,   Талди- кургані, Шортанди й Алмати, а також у місцевостях навколо цих міст.
Першими українцями на казахській землі вважаються заслані до Північного Казахстану (Західного Сибіру) учасники придушеного 1768 р. гайдамацького руху, відомого в історії під назвою «Коліївщина».
 
 
 
Киргистан
Українська діаспора в Киргистані є другою за чисельністю серед країн Центральної (Середньої) Азії – колишніх республік СРСР. За даними Національного статистичного комітету Киргизстану, чисельність українців у цій державі на початок 1997 р. становила 71,2 тис. чоловік. За даними перепису населення 1989 р. в Киргистані проживало 103,3 тис. українців (2,5 % населення республіки). Основними теоріями поселення українців були на той час райони республіканського підпорядкування (47,5 тис. осіб
– 4,8 % всього населення), місто Бішкек (34,3 тис. осіб), Ошська (18,4 тис. осіб – 1% населення) та Іссик-Кульська (7,7 тис. осіб – 1,2% населення) області. Тільки 34,1% українців вважали українську мову своєю рідною, ще 5,9% вільно нею володіли.
 
 
Азербайджан
За переписом 1989 р. в Азербайджані проживало 32,3 тис. українців, які становили 0,5 % всього населення республіки. Більш як половина їх була  сконцентрована  в  Баку  (18,3 тис.  або  1,0 %  населення  столиці). Досить чисельні громади були в Сумгаїті (2,3 тис.) й Гянджи (1,8 тис.), невелика – в Алі-Байрамли (439 осіб).У Нагірно-Карабаській автономній області  проживало  416 українців.  Українську  вважали  рідною  мовою
65,3 % осіб, а з українців Баку – 57,8%.
 
 
 
Грузія
За неофіційними даними (оцінки Асоціації українців-жителів Грузії), на початок 1995 р. в цій країні проживала приблизно 41 тис. українців. За даними перепису 1989 р. в Грузії проживало 52,4 тис. українців, що становило 1% усього населення цієї республіки та понад 50% українців Закавказзя. Найбільші скупчення були в Тбілісі (16,1 тис. або майже третина   українського   населення   Грузії),   Абхазькій   АРСР   (11,7 тис.), Аджарській АРСР (5,9 тис.).У міських поселеннях, крім Тбілісі, найбільше українців проживало  в Сухумі  –  4 тис.  (3,4 %  жителів міста),  Батумі – близько  4  тис.(2,9%), Гаграх  –  2,9 тис.(3,8%), Руставі  – 2,7тис. (1,7 %), Кутаїсі – 2 тис.(0,9%), Поті – 1,7тис.(3,4%).
Більш як половина українців Грузії (53,4%) вважала українську мову рідною, зокрема в Абхазії – 57,6%, в Аджарії – 55,3%, в Тбілісі – 42,6%.
 
Держави Балтії
Естонія
Згідно з даними Департаменту статистики Естонської Республіки на початок 1995 р. в цій країні проживало 39,6 тис. українців (2,7 % населення). За  шість  років,  що  минули  від  часу  перепису  населення  1989 р.,  їхня чисельність скоротилась на 8,7 тис. осіб. За даними перепису населення
1989 р. в Естонії проживало 48,3 тис. українців, які становили 3,1 % всього населення республіки. Половина всіх українців Естонії (24,2 тис.) мешкала її столиці – Талліні, решта – в інших містах на півночі країни. Важали українську мову рідною 44,2% українців Естонії, зокрема в Талліні – 42,1%.
Переважна більшість українців Естонії не є сьогодні громадянами цієї держави, що створює значні труднощі в реалізації ними своїх національно- культурних інтересів і потреб, а також стає на перешкоді підписанню міжурядових угод у цій сфері. Наприклад, українсько-естонської угоди про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.
 
Латвія
За даними Регістру жителів Латвії на 20 лютого 1995 р. в цій країні проживало 69,3 тис. українців, які становили 2,7% всього її населення. Тільки
19,4% з них народилися в Латвії, дві третини приїхали сюди після 1945 р. з
України, решта прибула з інших республік колишнього СРСР, головне з Росії. Абсолютна більшість українців є міськими жителями. Майже половина  (34,0  тис.  осіб)  проживає  в  Ризі,  становлячи  близько  4,2 % постійних жителів столиці. Понад 70% решти українців сконцентровані в семи інших містах Латвії. Найбільше їх у Лієпаї (близько 6 % городян).
 
 
 
Українці Латвії мають відносно високий рівень освіти. У віці понад
15 років, у розрахунку на одну тисячу,753 особи мають середню або вищу освіту (у латишів цей показник становить 535, у Росії
Фото Капча