Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кіноінтерпретації літературного образу Доріана Грея в кінематографі XXI століття

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

«над ними», оскільки для неї, в принципі, не має значення та реальна сфера, де функціонують знаки. Саме тому вона може аналізувати мову різних мистецтв з однаковим успіхом, займаючись проблемою мов (кодів) мистецтв і входять до їх складу знаків.

Ці можливості семіотики стають особливо явними в таких випадках, коли необхідно аналізувати такі складні явища, як процес екранізації літературного твору.
У роботі були розглянуті основні принципи семіотичного підходу та його придатність до сфери мистецтва. Причому його застосовність була розкрита в різних аспектах (синтаксичному – в плані специфіки мови кіно, семантичному – в плані співвідношення мистецтва і дійсності, та прагматичному – в плані впливу різного роду ідеологем як при створенні, так і при інтерпретації фільмів).
Саме семіотичний підхід дозволив зрозуміти, в чому полягає принципова відмінність мови кіно і мови літератури: знаки кіномови і знаки вербального мови, на якому створюються літературні твори, володіють різною природою.
Дискусія про специфіку кінематографічного коду дозволяє зробити деякі висновки про особливості кіномови в порівнянні з вербальним природною мовою: з одного боку, уявлення про конвенційної природі візуальної репрезентації (тобто иконичен-ського знака) по суті означає повернення до ідеї про схожу структуру мови кіно і вербального мови, але на новому рівні; з іншого боку, стверджується ідея багаторівневого кодування іконічного знаку мови кіно, тим самим виявляється, що мова кіно не простіше, чи не універсальніше (і в цьому сенсі – не досконаліше) природної мови і відрізняється більшою мірою умовності.
Семіотичний аналіз проблеми мови кіно показує, що він, при всій своїй слабкості, нестійкості, тим не менш, є особливим кодом, на який величезний вплив чинять субкоди, лексико-коди, ідеологеми і т. д., характерні для тієї культури, в рамках якої створюється фільм. Це характерно і для інших мов, які виробляють мистецтва, і це принципово відрізняє їх від вербального мови, на якому створюються літературні твори, і який змінюється вкрай повільно.
Тому, строго кажучи, широко поширена думка про те, що в процесі екранізації літературних творів відбувається їх переклад з мови літератури на мову кіно, не коректні. Екранізація літературних творів – це новий вид художньої творчості, а фільм, створений в результаті екранізації, являє собою нове художній твір, новий естетичний феномен, який підпорядковується своїм внутрішнім закономірностям створення та існування
І так, на прикладі чотирьох фільмів: «Портрет Доріана Грея» 1945, «Доріан Грей» 1970, «Доріан Грей. Диявольський портрет «2001, і» Доріан Грей «2009 ми спробували побачити інтерпретації уайльдовского образу прекрасного юнака з душею диявола. Кожна з цих екранізацій примітна тим, що стало своєрідним поворотом у долі Доріана Грея в кінематографі. Причому не безглуздий, реалізованим лише для епотажа (так наприклад «Портрет Доріани Грей» або «Образ Доріана Грей у жовтій пресі», невдача цих постановок не в тому, що Грей в них жінка, а те, що ці фільми порожні, вони не мають підтексту), а необхідним, щоб розкрити перед глядачами всю трагедію Доріана Грея, показати, що навіть найпрекрасніша форма без внутрішньої краси стає безглуздою. Доріан Грей і в книзі, і в екранізаціях, нікому не приніс радості. Навпаки, хвилини дві – три радувати око, він ставав фатальним людиною, руйнував чужі долі, і жив стражданнями. В останньому фільмі навіть своєю смертю він порушив благополуччя родини Генрі, зруйнувавши дружбу батька і доньки, у книзі він погубив Алана Кембела і зіпсував життя Гетті Мертон. Він у своєму лицемірство надів маску чесноти, його краса служила лише прикриттям його вад.
Кожна з цих чотирьох екранізацій злилася з уайльдовской естетикою і відповіла на головний принцип творчості генія: естетизм, якщо він не підкріплений красою душі людської, згубний.
 
Список літератури
 
Ellis J. The literary adaptation. An introduction [Text] / J. Ellis // Screen. – 1982. – № 23 (1). – P. 3-5.
Helman A. Przedmiot i metody filmoznawstwa [Tekst] / A. Helman. – Łodź: Wydawnictwo Łodzkie, 1985. – 304 s.
Базен А. Глава «За нечистое кино: В защиту экранизаций» [Текст] / Пер. В. Божовича и И. Эпштейн. – М. : Искусство, 1972.
Вартанов А. Образы литературы в графике и кино [Текст] / А. Вартанов. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 312 с.
Гансон, А. Монтаж в рамках традиций, или монтаж как ремесло [Электронный ресурс] / А. Гансон // Сними Фильм. – 2010. – Режим доступа: http://snimifilm.com/statyi/montazh-v-ramkakh-traditsii-ili-montazh-kak-...
Ермилова Н. Б. К проблеме расстановки приоритетов при перенесении на экран литературного произведения [Электронный ресурс] / Н. Б. Ермилова – Режим доступа: http://www.science-education.ru/116-12352
Зонтаґ С. Проти інтерпретації та інші есе [Текст] / С. Зонтаґ; пер. з англ. В. Дмитрука. – Львів: Кальварія, 2006. – 320 с.
Интерпретации литературных произведений [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.diplomy.su/shop/281.html
Каролі А. С. Ставлення кінопреси до літератури як сценарного матеріалу сучасного кінотвору [Електронный ресурс] / А. С. Каролі – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1979 
Кино бьет по нервам [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://panorama.dn.ua/2012-11-26-10-45-14/live/11395-2013-04-25-11-41-52
Клер Р. Кино вчера, кино сегодня [Текст] / Р. Клер. – М. : Прогресс, 1981.
Ладыгин М. Б. Практическое занятие по теме: Эстетические принципы О. Уайльда в романе «Портрет Дориана Грея» // Практические занятия по зарубежной литературе. М., 1981. С. 172.
Литературные произведения на экране [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.sanat.orexca.com/rus/archive/4-10/rokia_hamraeva.shtml
Пысина О. Ю. Экспрессивные средства описания внешности персонажей на материале романа О. Уайльда «Портрет Дориана Грея» // Образные и экспрессивные средства языка. – С. 11.
Русская школа экранизации [Электронный ресурс] – Режим доступа: http: //www. portal-slovo. ru/art/35958. php
Талмацкая Л. М. Экспрессивно-стилистическая функция членения на абзацы в предисловии к роману О. Уайльда «Портрет Дориана Грея»// Прагматико-функциональное исследование языков. Романо-германская филология. Кишинев, 1987. С. 132.
Типы экранизации, проблемы и особенности [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://myrt.ru/interestingly/1511-tipy-yekranizacii-problemy-i-osobennos...
Тынянов Ю. Н. Об основах кино / Ю. Н. Тынянов // Поэтика. История литературы. Кино. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://biblioteka.teatr-obraz.ru/files/file/Teoriya_kino/Tinyanov_ob_osn...
Федоров А. А. Проза О. Уайльда и проблема творческой личности// Федоров А. А. Эстетизм и художественные поиски в английской прозе последней трети XIX века. Уфа, 1993. С. 111.
Фото Капча