Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Клініко-біохімічні параметри у вагітних з хронічним Пієлонефритом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
 
ГУМЕНЮК Ольга Василівна
 
УДК 618. 3+612. 017. 1+615. 37+616. 61-002. 3
 
Клініко-біохімічні параметри у вагітних з хронічним Пієлонефритом
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Львів – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України. 
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гудивок Іван Іванович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Беседін Віктор Миколайович, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1
доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м. Київ
Захист дисертації відбудеться “21” вересня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35. 600. 04 при Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових стрільців, 6)
Автореферат розісланий “21” серпня 2002 року
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Серед різноманітних захворювань у вагітних патологія нирок займає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. В Україні за останні 10 років патологія нирок у вагітних зросла з 1, 6% до 8, 2% (Туманова Л. Є. і співавт., 1998). Чільне місце серед ниркових недуг належить хронічному пієлонефриту. Частота діагностованого пієлонефриту в різні терміни гестації досягає 48%, у роділь – 17%, у породіль – 35% (Пиріг Л. А., 1998).
Пієлонефрит призводить до серйозних ускладнень перебігу вагітності, родів, післяродового періоду і становить важливу проблему практичної медицини. Актуальність вивчення етіологічних факторів, патогенетичних механізмів розвитку даної патології пояснюється частотою й тяжкістю наслідуваних акушерських та перинатальних ускладнень (Ящукевич М. Е., 2001). Відомо, що рецидиви хронічного пієлонефриту, що виникають у третини вагітних, інколи по декілька разів упродовж вагітності, зумовлюють несприятливий вплив на стан плода і перебіг гестаційного процесу, зокрема сприяють перериванню вагітності та передчасним пологам (Коломійцева А. Г., Гордієнко О. В., 1992).
Наявність пієлонефриту у матері несприятливо впливає на функцію і структуру плаценти, призводить до порушення матково-плацентарного кровообігу внаслідок дистрофічних і запальних змін у плацентарній тканині, що спричинюють хронічну гіпоксію та затримку внутрішньоутробного розвитку плода (Варюшина Е. А. и соавт., 2000).
У зв’язку із функціональними особливостями будови організму жінок пієлонефрит є звичайним явищем під час вагітності. У літературі більшість авторів надають великого значення в етіопатогенезі хронічного пієлонефриту механічним, інфекційним, гормональним факторам, імунобіологічному фону з інфекційним компонентом і розвитком порушень уродинаміки сечових шляхів (Возіанов О. Ф. і співав., 1998; Jenkins D. M. et al., 1998).
У вивченні патогенезу основна роль відводиться функціональній здатності нирок, однак, не зважаючи на значні досягнення останніх років у вивченні етіопатогенезу, вдосконалення діагностики хронічного запального процесу нирок, на нинішній день остаточно не з’ясовані причини виникнення даної патології, а найбільш поширена імунологічна і нейрогуморальна теорії не дають вичерпного пояснення механізмів виникнення тих чи інших проявів захворювання (Возіанов О. Ф., Драннік Г. М., 1998).
Відомо, що стан імунного гомеостазу у вагітних із хронічним пієлонефритом має ряд ознак його дестабілізації. Отримані окремими авторами дані про зміни клітинного і гуморального імунітету мають суперечливий характер (Артамонов В. С. і співав., 1995; Дранник Г. Н. и соавт., 1998).
Унікальність вагітності як імунологічного феномену стала в останні роки предметом інтенсивного вивчення. Хронічному пієлонефриту властиво істотне пригнічення факторів імуніте-ту: зменшення активності лімфоцитів у відповідь на стимуляцію мітогеном, супресорна дія сироватки на аутологічні і аллогенні лімфоцити (Говалло В. И., 1987). Загострення хвороби супроводжується дисбалансом систем клітинного імунітету, особливо Т-лімфоцитів та імунорегуляторних клітин – Т-хелперів і Т-супресорів, окремих ланок гуморального імунітету, що залежить від клінічної форми та тривалості захворювання (Гресько І. В., Нейко Є. М., 1997). Проте питання зміни кількісного і якісного складу показників клітинного й гуморального імунітету під час вагітності, ускладненої пієлонефритом, недостатньо вивчене.
Аналізуючи дані літератури, присвячені методам комплексного лікування хронічного пієлонефриту у вагітних, відмічається їх протиріччя або відсутність досліджень, які пояснюють механізм впливу тих чи інших середників і засобів лікування. Враховуючи значну поширеність хронічного пієлонефриту в даний час серед вагітних, високу актуальність даного захворювання, доцільним є пошук нових лікарських середників для корекції проявів реактивно-запального синдрому із відсутнім негативним впливом на перебіг вагітності, пологів та внутрішньоутробний стан плода, які викликали б якомога менше побічних ефектів та використання яких було б економічно обґрунтованим.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології медичного факультету Івано-Франківської державної медичної академії і є фрагментом комплексної теми “Розробити і впровадити в практику охорони здоров’я
Фото Капча