Клініко-біохімічні параметри у вагітних з хронічним Пієлонефритом

 

 

Нейко О. В. Хронічний пієлонефрит і вагітність (огляд літератури) //Галицький лікарський вісник. -1999. -№4. -С. 139-140.

Гуменюк О. В. Цитокіновий дисбаланс та шляхи його корекції у вагітних з хронічним пієлонефритом //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2001. -№6. -С. 89-91.

Гуменюк О. В. Імунобіологічна реактивність організму при комплексному лікуванні вагітних з хронічним пієлонефритом і можливості її корекції //Галицький лікарський вісник. -2001. -№1. -С. 38-40.

Гуменюк О. В. Використання гінкго у комплексній корекції перебігу хронічного пієлонефриту у вагітних //Ліки – людині. -2001. -№1-2. -С. 123-126.

Гуменюк О. В. Стан імунітету у вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит //Буковинський медичний вісник. -2002. -№1. -С. 35-37.

Нейко О. В. Терапевтична ефективність гінкго та лівоміну при хронічному пієлонефриті вагітних //Матеріали республіканської науково-практичної конференції молодих вчених “Досягнення та перспективи розвитку терапії на початку ХХІ століття”. -Харків, 2000. -С. 47.

Нейко О. В., Гудивок І. І., Сніжко Т. Б. Характеристика імунобіологічної реактивності організму при комплексному лікуванні вагітних з хронічним пієлонефритом //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. -Київ, 2000. -С. 473-475. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, сформулювала актуальність наукової роботи, обговорення даних і висновки та підготувала її до друку).

Гуменюк О. В., Лісовська Н. В. Рівень сироваткового інтерлейкіну-1β у вагітних із хронічним пієлонефритом //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. -Київ, 2001. -С. 191-192. (Здобувач здійснила підбір хворих, їх клініко-лабораторне обстеження; провела аналіз отриманих результатів, підготувала наукову працю до друку).

І. І. Гудивок, І. В. Левицький, Н. Б. Савич, О. В. Нейко. Перебіг вагітності та пологів при хронічному пієлонефриті //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. -Київ, 1999. -С. 252-254. (Здобувач здійснила підбір хворих, їх клініко-лабораторне обстеження; провела аналіз отриманих результатів, підготувала наукову працю до друку).

 

 

Гуменюк О. В. Клініко-біохімічні параметри у вагітних з хронічним пієлонефритом. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство та гінекологія.

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування хронічного пієлонефриту у вагітних. Встановлено, що загострення хронічних пієлонефритів у вагітних супроводжується активацією пероксидації ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи захисту, показників клітинного і гуморального імунітету, гормональним та цитокіновим дисбалансом, розвитком хронічної плацентарної недостатності та ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження встановлені закономірності патогенетичного перебігу хронічного пієлонефриту, обґрунтовані методи комплексного лікування вагітних з використанням препаратів гінкго та лівоміну, які підвищують ефективність лікування хворих і зменшують ускладнення у перебігу вагітності, родів, післяродового періоду, стані внутрішньоутробного плода і новонародженого.

Ключові слова: вагітність, хронічний пієлонефрит, імунітет, гінкго, лівомін.

 

 

Гуменюк О. В. Клинико-биохимические параметры у беременных с хроническим пиелонефритом. -Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 01 – акушерство и гинекология.

Львовский государственный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2002.

Диссертация посвящена изучению этиопатогенеза, клиники, диагностики и лечения хронических пиелонефритов у беременных. Для достижения цели и задач иследования обследовано 120 беременных с хроническим пиелонефритом и 30 женщин с физиологическим течением беременности. Проведены исследования показателей перекисного окисления липидов (ПОЛ) – малонового диальдегида (МДА), системы антиоксидантной защиты (АОЗ), интенсивности воспалительного процесса, состояния клеточного и гуморального иммунитета, цитокиновый статус, функциональное состояние фетоплацентарного комплекса и внутриутробное развитие плода.

В зависимости от методов лечения больные с хроническим пиелонефритом разделены на четыре группы. Первую группу составили 29 беременных с хроническим пиелонефритом, леченных общепринятыми методами. Во вторую группу вошло 32 женщины, которым кроме базисной терапии назначали препарат гинкго (Ct – Arrheimittel, Германия) по 40, 0 мг. внутрь, 3 раза в сутки в течении 14 – 16 дней. 30 беременных с хроническим пиелонефритом составили третью группу, в комплекс терапии которых, кроме базисных препаратов, включали ливомин (Charak Pharmaceuticals, Индия) по 2 таблетки 2 раза в сутки внутрь также в течении 14 – 16 суток. 29 беременных с хроническим пиелонефритом составили четвертую группу, которой в комплекс лечения, кроме базисной терапии включили гинкго и ливомин.

Проведенные клинико-лабораторные исследования показали, что у больных с хроническим пиелонефритом отмечено существенное повышение активности системы ПОЛ на фоне угнетения ферментов АОЗ организма, дисбаланс клеточного и гуморального иммунитета, гормональная дисфункция фетоплацентарной системы, повышение продукции интерлейкинов, способствующих развитию воспалительной реакции (ИЛ-1β, ИЛ-8) при снижении уровня ИЛ-10, что сопровождалось повышением в крови средних молекулярных пептидов и малонового диальдегида, что свидетельствовало об увеличении показателя эндогенной интоксикации организма.

Беременность у 51, 6% обследованных осложнилась угрозой прерывания, анемией (64, 3%), утробной гипоксией плода, а у 11, 6% женщин гипотрофией плода. При УЗИ у большинства плодов отмечено снижение биофизических параметров и различные патологические изменения в плаценте. В почках наблюдалось значительное увеличение паренхимы, расширение лоханок и повышение их эхогенности.

В общем анализе мочи у 75% женщин обнаружена протеинурия, лейкоцитурия. Имело место общее обсеменение мочи с истинной бактериурией в 32% случаях. Среди высеянной микрофлоры доминировали: кишечная палочка (77, 9%), стафилококки (9, 4%), грибки Candidа – 4, 3%, стрептококк – 3, 1%. Микробные ассоциации выявлены у 5, 3% обследованных.

После общепринятого лечения наступает снижение показателей ПОЛ, некоторое повышение активности ферментов АОЗ, клеточного и гуморального иммунитета, улучшение общего самочувствия больных вследствие улучшения функции почек. Общепринятая базисная терапия недостаточно нормализует процессы ПОЛ/АОЗ, клеточно-гуморальный дисбаланс, гормонопродуцирующую функцию плаценты. У 14, 5% обследованных возникли рецидивы заболевания, способствующие развитию преэклампсии.

Во второй и третьей группе больных под влиянием гинкго или ливомина отмечено существенное снижение показателей ПОЛ, повышение активности изучаемых компонентов АОЗ организма, происходила нормализация клинических и биохимических анализов крови и мочи. Комплексная терапия гестационных пиелонефритов с использованием гинкго и ливомина, которые имеют мембранопротекторные, иммуномодулирующие свойства оказалась более эффективной: существенно снижался уровень конечных продуктов ПОЛ, максимально приближая их к уровню у здоровых беременных, при одновременном повышении активности показателей АОЗ. Показатели клеточного и гуморального иммунитета приближались к уровню контрольной группы. Наступает постепенное восстановление структурной организации почечной паренхимы, лоханок, нормализация состава мочи и крови. Значительно быстрее (на 3-5 дней) исчезали клинические проявления хронического пиелонефрита. Беременность и роды протекали более благоприятно, что способствовало снижению заболеваемости новорожденных. Таким образом, включение в лечебный комплекс препаратов гинкго и ливомина является целесообразным у беременных с обострением хронического пиелонефрита для профилактики рецидивов заболевания, повышения иммунологической защиты организма и профилактики возможных осложнений у беременных, родильниц, новорожденных.

Ключевые слова: беременность, хронический пиелонефрит, иммунитет, интерлейкины, гинкго, ливомин.

 

 

Humeniuk O. Clinical and biochemical parameters in pregnant women with chronic pyelonephritis. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of a Candidate of Medical Sciences in specialty 14. 01. 01 – Obstetrics and Gynecology. -Lviv State Medical University named after Danylo Halytskiy, Lviv, 2002.

The dissertation deals with the study of etiopathogenesis, clinical characteristics, diagnosis and treatment of chronic pyelonephritis of pregnancy. It has been established that exacerbation of chronic pyelonephritis in pregnant women is accompanied by the activation of lipid peroxidation, the depression of the antioxidant system of defense and the indexes of cellular and humoral immunity as well as hormone and cytokine disbalance, the development of chronic placental insufficiency and signs of retarded fetation.

On the basis of the made clinical and paraclinical examination the features of the pathogenetic course of chronic pyelonephritis have been established, the methods of the complex treatment of the pregnant women with the application of medical preparations Ginkgo and Livomin have been substantiated. These preparations increase the efficiency of treatment and decrease the incidence of complications during the pregnancy, delivery, and postnatal stage as well as those in the condition of the both fetus and newborn.

Key words: pregnancy, chronic pyelonephritis, immunity, Ginkgo, Livomin