Комплексна профiлактика та лiкування деяких раннiх пiсляоперацiйних ускладнень з використанням постiйного струму в порожниннiй хірургії (експериментально-клiнiчне дослiдження)

Автором пiдготовлено самостiйно i в спiвавторствi 44 публiкацiї, в роботах, що опублiкованi у спiвавторствi, частка особистої участi в їх пiдготовцi становить 60-70%.

Апробацiя результатiв дисертацiї.

Матерiали роботи доповiдалися на пiдсумкових наукових конференцiях спiвробiтникiв Буковинської державної медичної академiї (Чернiвцi, 1990-1998 рр.), 5 з їздi фiзiотерапевтiв та курортологiв України (Одеса, 1991 р.), загальнiй науково-практичнiй конференцiї “Травма живота (клиника, диагностика, лечение) ” (Москва, 1984 р.), симпозiумах “Хiрургiчнi проблеми i екологiя” (Чернiвцi, 1995 р.), “Актуальнi питання реабiлiтацiї гастроентерологiчних хворих” (Чернiвцi, 1996 р.), мiжнароднiй науковiй конференцiї “Актуальнi питання сучасної хiрургiї” (Ужгород, 1997 р.), мiжнародному симпозiумi хiрургiв Pумунiї (Suchava, Pумунiя, 1996 р.), першому мiжнародному конгресi асоцiацiї хiрургiв Pумунiї “Хiрургiя на порозi 3-го тисячолiття” (Piatra Neamt, Pумунiя, 1997 р.), другому конгресі хірургів України (Донецьк, 6-9 жовтня 1998 року).

Публiкацiї.

За темою дисертацiї опублiковано 44 наукові роботи, в тому числі 4 інформаційні листи, 2 методичні рекомендації, отримано 2 Патенти України, 4 позитивні рішення на видачу Державного Патенту України.

Структура i обсяг дисертацiї.

Матерiал дисертацiйної роботи викладено на 359 сторiнках машинопису. Дисертацiя складається з 3-х частин, якi включають вступ, 6 роздiлiв, висновки, практичнi рекомендацiї, список використаних джерел i додатки. Текст iлюстрований 71 таблицею, 66 рисунками. Список лiтератури мiстить 556 найменувань, з них 101 iноземнi. Додатки мiстять 99 таблиць, 99 графiкiв, вiдповiднi акти впровадження.

 

 

Об єкт, методи та методологія дослідження.

Для вивчення впливу електричного поля постiйного струму різної сили на життєздатність патогенних та умовно патогенних мiкроорганiзмiв, що вiдiграють важливе значення в формуваннi та розвитку пiсляоперацiйних гнiйних ускладнень, нами були взятi для дослiдження наступні види мiкроорганiзмiв: Staphylococcus aureus, Escherichia coli К 12, Klebsiella pneumoniae К 1, Pseudomonas aeruginosa 136. Одержану завись культур пiддавали дії EППС силою вiд 0, 2 мА до 1 мА протягом 1 годин на добу. Через 22-24 години культури пiддавали повторному впливу протягом 1 години i так продовжували до тих пiр, поки культура не припиняла рiст на живильних середовищах. Пiсля кожного сеансу дії робили висiв 0, 1 мл зависi на тверде живильне середовище в чашцi Петрi i через 2 доби пiдраховували кiлькiсть типових чистих колонiй кожного виду мiкроорганiзмiв i вираховували кiлькiсть життєздатних мiкробних клiтин в 1 мл, показуючи їх в десятичних логарифмах. Кожен дослiд супроводжувався контролем, де використовувалась культура того ж штаму, яка не пiддавалась дії EППС. Результати впливу EППС на мiкробнi клiтини вираховувались в порiвняннi з контролем. Всього проводилось 7 сеансiв гальванізації.

Ступiнь чутливостi стафiлококiв, стрептококiв, клебсiєл та псевдомонад до антибіотиків визначали по спецiальному “трафарету” доз дослiдження мiкроорганiзмiв, який випускає медичний науково-виробничий центр “Бiосан” (м. Вiнниця).

Для мiкробiологiчного обгрунтування впливу електричного поля постiйного струму на життєздатнiсть патогенних мiкроорганiзмiв в експериментi нами розроблено пристрiй, який дозволяє створити електричне поле рiзної густини в асептичних умовах. Пристрiй являє собою набiр з десяти чашок Петрі, в якi вмонтованi свинцевi електроди у виглядi стрiчок прямокутної форми розмiрами 15 х 100 мм, змодульованих на внутрiшнiй поверхнi чашки Петрi. Електроди пiд єднанi мiж собою паралельно i пiдключенi вiдповiдно до клеми “плюс” та “мiнус” апарату “Поток-1”. Наявнiсть 10 чашок Петрi з електродами, паралельно пiд єднаних мiж собою, дає можливiсть проводити цiлу серiю однотипних дослiдiв.

Об єктом експериментальних дослiджень стали 243 бiлих щурiв лiнiї Вiстар. З метою вивчення механiзмiв впливу постiйного струму на запальне вогнище та обгрунтування розробки нових методiв профiлактики та лiкування раннiх гнiйно-запальних ускладнень в порожнинній хiрургiї на основi внутрiшньотканинного електрофорезу на лабораторних щурах проведено дослiдження змiн тканинного i плазмового протеолiзу, фiбринолiтичної активностi, кровотоку та антикоагулянтної активностi при гальванiзацiї органiв черевної порожнини при щiльностi електричного поля 0, 01-0, 05-0, 10 мА/ см2 на протязi 1 години, а також при комбiнованому використаннi гальванiзацiї (0, 05 мА/ см2) з лiкарськими препаратами та iнгiбiторами синтезу деяких бiологiчно активних речовин (контрикал – 500 ЕД/кг маси тiла, фраксiпарин – 0, 1 мл/кг маси тiла, преднiзолон – 1, 0 мг/кг маси тiла, NwNLA – 140 мг/кг маси тiла, L-аргiнiн – 150 мг/кг маси тiла). Всi препарати вводились внутрiшньоочеревинно за 30 хвилин до гальванiзацiї (внутрiшньотканинний електрофорез) на моделі гострого обмеженого запалення черевної порожнини.

Тканинний фібриноліз визначали за допомогою реактивiв фiрми “Simko Ltd” (Львiв). Принцип методу заснований на тому, що при iнкубацiї азофiбрину зi стандартною кiлькiстю плазмiногену в присутностi активаторiв фiбринолiзу, якi мiстяться в плазмi кровi або в тканинах, утворюється плазмiн, активнiсть якого оцiнюється за ступенем забарвлення розчину в лужному середовищi в присутностi амiнокапронової кислоти (неферментативний фiбринолiз) або без неї (сумарна фiбринолiтична активнiсть). Piзниця мiж ними відзеркалює стан ферментативного фiбринолiзу. За аналогiчним методом визначали тканинний протеолiз i протеолiтичну активнiсть плазми крові, використовуючи азоальбумiн, азоказеїн та азокол.

Pегiональний кровоток в пiдшлунковiй залозi визначали за допомогою Н3-мiкросфер дiаметром 15 мкм (M. Matsumoto et al., 1982; I. Kobrin et al., 1984) з реєстрацiєю радіоактивності на лiчильнику радiоактивностi “Бета-1” (Україна).

Для вивчення анти- або прокоагуляцiйної активностi тканин пiдшлункової залози її наважки промивали