Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комплексна профiлактика та лiкування деяких раннiх пiсляоперацiйних ускладнень з використанням постiйного струму в порожниннiй хірургії (експериментально-клiнiчне дослiдження)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

13, 5 1, 0 мкг/кг та 12, 1 1, 0 мкг/кг, відповідно, через 10 та 12 годин. І тільки густина струму 0, 1 мА/см2 сприяла підвищенню рівня метрогілу в 1, 4 рази (через 1 годину від закінчення гальванізації) – 36, 8 3, 8 мкг/кг. Аналогічні пропорції утримувались на протязі подальших 3 годин спостереження: через 2 години – 33, 2 3, 5 мкг/кг, через 4 години – 29, 5 3, 0 мкг/кг. Через 6 годин концентрація метрогілу складала 24, 0 2, 2 мкг/кг, через 8 годин – 21, 3 2, 5 мкг/кг, через 10 годин – 15, 0 1, 7 мкг/кг, через 12 годин – 12, 2 1, 1 мкг/кг. Дані закономірності простежуються при вивченні динаміки накопичення всіх вищевказаних лікарських засобів.

Аналізуючи отримані дані по накопиченню медичних препаратів у перифокальних тканинах вогнища запалення під впливом електричного поля постійного струму різної густини, підтверджено ефект примусового депонування етіопатогенетично обгрунтованих препаратів під впливом гальванізації. Ступінь електрокумуляції лікарських засобів прямопропорційно залежить від густини електричного поля. Найбільш оптимальною являється густина струму 0, 075-0, 1 мА/см2. При даних параметрах електричного поля ефект електрокумуляції найвищий, спостерігається збільшення концентрації препаратів на протязі 12 годин в перифокальних тканинах в середньому в 2, 3 рази в порівнянні з контрольною групою.
Порівняльна оцінка клінічної ефективності розроблених методів профілактики та лікування.
Iз даної кiлькостi хворих у 473 хворих проведений комплекс розроблених та впроваджених нами профiлактичних та лiкувальних заходiв з використанням електричного поля постiйного струму (основна група) ; контрольну групу склали 466 хворих, у яких ведення в ранньому пiсляоперацiйному перiодi було традицiйним.
Передоперацiйна пiдготовка виконувалась в обох групах хворих однотипно з урахуванням iндивiдуальних особливостей перебiгу хiрургiчного захворювання, вираженостi порушень гомеостазу, наявностi фонової патологiї та включала заходи, спрямованi на корекцiю порушень функцiї печiнки, метаболiзму, геодинаміки, зменшення iнтоксикацiї, пiдтримку серцевої дiяльностi.
Показом для проведення розробленого комплексу профiлактичних заходiв є всi порожниннi операцiї, в ходi яких проводились розтин, видалення частини або цiлого органу, розриви паренхiматозних органiв з внутрiшньочеревною кровотечею, особи з наявнiстю фонової хронiчної легеневої патологiї.
Для адекватного дренування черевної порожнини ми на протязi останнiх рокiв використовуємо тiльки рукавично-трубчастi дренажi. Ми вiдмовились вiд гумових трубок, а використовуємо силiконовi або хлорвiнiловi трубки, так як дослiдження показали, що гумовi трубки вже через 24-72 години забиваються фiбриновою пробкою. Внаслiдок цього дренуюча функцiя їх – до 2-х дiб. Силiконовi та хлорвiнiловi трубки дренують до 6-8 дiб, пiсля чого вони також забиваються фiбрином. Pукавичнi дренажi функцiонують необмежений час, тому у випадках, коли необхiдне тривале дренування певних вiддiлiв черевної порожнини (особливо при панкреонекрозi), використання рукавично-трубчастих дренажiв повнiстю себе виправдало.
Для корекцiї патогенетичних порушень у вогнищi запалення, нами впроваджена гальванiзацiя органiв черевної порожнини в дiлянцi, де була проведена операцiя, включаючи операцiйну рану, за допомогою апарату “Поток-1” густиною струму 0, 05 мА/ см2 на протязi 60 хвилин. Вищеперерахованi методи доповнюються заходами по корекцiї функцiональних та обмiнних порушень, профiлактицi пiсляоперацiйних тромбоемболiй, а саме: переливання розчинiв електролiтiв, глюкози 5-10%, фраксіпарину 0, 3 мл 1-2 рази на добу, перев язки.
Показами, розробленими для проведення комплексу лiкувальних заходiв, вважаються:
1. Гнiйно-запальнi хiрургiчнi захворювання органiв черевної порожнини.
2. Поява раннiх пiсляоперацiйних ускладнень черевної порожнини запального та гнiйного локального характеру, операцiйної рани, пiсляоперацiйнi холангiти, парези кишечнику).
3. Наявнiсть фонової гострої або хронiчної легеневої патологiї (бронхiти, пневмонiї).
Приблизний лiкувальний комплекс поєднує наступні послiдовнi заходи:
1. Pацiональне застосування етiопатогенетичних антибактерiальних та протизапальних засобiв в поєднаннi з тривалою (60-90 хвилин) гальванiзацiєю вогнища запалення. Цей захiд спрямований на ранню лiквiдацiю перифокальної iнфiльтрацiї за рахунок електрогенного поліпшення локального кровообігу, мiкроциркуляцiї та процесiв дифузiї.
2. Проведення загальної дезiнтоксикацiйної терапiї, корекцiї гуморальних порушень.
При появi або наявностi ознак нагноєння лiкувальнi заходи доповнюються оптимальним розкриттям гнiйної порожнини з максимальним видаленням некротичних тканин, дренуванням порожнини. Пiсля цього проводиться один iз видiв порожнинного електрофорезу.
При наявності поліалергії на медикаментозні препарати слiд застосовувати гальванiзацiю черева з густиною струму 0, 05 мА/ см2 на протязi 60 хвилин щоденно. Ця густина, за експериментальними даними, володiє вираженою бактерицидною дiєю на патогеннi штами госпiтальної iнфекцiї, покращує кровообiг у вогнищi запалення. Курс лiкування 5-8 сеансiв. Цей вид iзольованої гальванiзацiї ми успiшно застосовували у 4 хворих (0, 84%) iз запальними iнфiльтратами операцiйної рани та iнфiльтратами лiвого пiддiафрагмального простору.
Гальванiзацiю та внутрiшньотканинний електрофорез в комплексному лiкуваннi в ранньому пiсляоперацiйному перiодi ми починали через 12-24 години пiсля оперативного втручання.
Вказаний розподiл на гальванiзацiю та внутрiшньотканинний електрофорез в певнiй мiрi умовний по двох причинах. По-перше, досить часто гальванiзацiя через 2-3 сеанси замiнялась внутрiшньотканинним електрофорезом i, навпаки, в залежностi вiд клiнiчного ефекту.
По-друге, дуже важко при iнтенсивному лiкуваннi хворого в ранньому пiсляоперацiйному перiодi провести чiтку межу мiж гальванiзацiєю того чи iншого вiддiлу черевної порожнини та внутрiшньотканинним електрофорезом (ми суворо дотримуємося доктрини, що кумулятивний ефект лiкарських засобiв при внутрiшньотканинному електрофорезi досягається у вогнищi запалення, коли гальванiзацiя останнього проводиться на висотi концентрацiї протизапальних заходiв та антибiотикiв в кровi, якi вводяться внутрiшньовенно крапельно).
З 939 хворих, оперованих в клiнiцi з приводу рiзних гострих хiрургiчних захворювань в ургентному порядку, рiзнi раннi гнiйно-запальнi ускладнення виникли у 238 хворих, що складає 25, 3%. Найбiльш часто виникало нагноєння пiсляоперацiйної рани – 123 (13, 09%), запальнi iнфiльтрати ран – 72 (7, 68%), локалiзованi абсцеси черевної порожнини рiзноманiтної локалiзацiї – 18 хворих (1, 91%), пiдапоневротичнi абсцеси операцiйної рани – 25 хворих (2, 6%).
Pозподiл хворих з раннiми гнiйно-запальними ускладненнями наведений в таблицi 2.
В контрольній групі раннi пiсляоперацiйнi ускладнення гнiйно-запального характеру виникли у 105 хворих, що складає 44, 11% вiд всiх гнiйно-септичних ускладнень (238 хворих).
У хворих, яким пiсля операцiї в комплекс лікувальних заходiв включалась гальванiзацiя дiлянки рани та патологiчного вогнища при густинi струму 0, 025-0, 05 мА/ см2, 60 хвилин щоденно на протязi 5-7 днiв без урахування максимальної концентрацiї антибiотикiв та iнших протизапальних засобiв кiлькiсть раннiх пiсляоперацiйних ускладнень гнiйно-запального характеру значно зменшилась i складала 32, 77% (78 хворих) в порiвняннi з контрольною групою. Включення гальванiзацiї з профiлактичною метою дозволило знизити частоту гнiйно-запальних ускладнень на 11, 34%.
Незважаючи на високу ймовiрнiсть виникнення у третій групі хворих гнiйно-септичних ускладнень рiзної локалiзацiї, впровадження в практику внутрiшньотканинного електрофорезу дозволило попередити їх розвиток. В цiй групi гнiйно-запальнi ускладнення виникли у 60 хворих, що складає 25, 2% вiд всiх ускладнень, що в 1, 8 рази менше в порiвняннi з контрольною групою.
Фото Капча