Комплексна профiлактика та лiкування деяких раннiх пiсляоперацiйних ускладнень з використанням постiйного струму в порожниннiй хірургії (експериментально-клiнiчне дослiдження)

Дослідження по вивченню ступеню депонування антибактеріальних та протизапальних засобів у вогнищі запалення під впливом електричного поля постійного струму проведені на 60 білих щурах лінії Вістар. Досліджувалась динаміка накопичення у вогнищі запалення слідуючих препаратів:

1. Антибіотиків пеніцилінового ряду (Penicillin “Grunethal” 10Mega), групи цефалоспоринів 1 генерації (цефазоліна натрїєва сіль), групи нітроімідазолу (метрогілу).

2. Сульфаніламідних препаратів (складових бісептолу).

3. Антисептичних засобів (гексаметилентетраміну (уротропіну), діоксідіну).

4. Гормональних засобів (преднізолону, сополькорту).

5. Десенсибілізуючих препаратів (піпольфену, феністілу).

6. Низькомолекулярних гепаринів (фраксіпарину).

Для цього через 24 години після моделювання гострого експериментального запалення внутрішньоочеревинно вводились вищевказані препарати в разових терапевтичних дозах (мг/кг маси). Через 45 хвилин після введеня останніх проводили гальванізацію вогнища гострого запалення на протязі 60 хвилин густиною від 0, 025 мА/ см2 до до 0, 1 мА/ см2 (відповідно до серії експерименту). Після проведення гальванізації через 1, 2, 4, 6, 8, 10 та 12 годин забирались тканини з вогнища запалення (100 мг), проводилась їх гомогенізація та вивчалась концентрація препаратів, що вводились внутрішньоочеревинно методом рідинної хроматографії. Всі операції виконувались під нембуталовим наркозом (40 мг/кг маси). В контрольній групі тварин параметри введення терапевтичних доз препаратів, терміни забирання матеріалу були однотипними за винятком того, що їм не проводилась гальванізація.

Клiнiчний матерiал склали 939 хворих, якi були оперованi в клiнiцi госпiтальної хiрургiї з приводу рiзної ургентної хiрургiчної патологiї. Вiк хворих коливався вiд 15 до 83 рокiв. У 473 хворих використанi розробленi методи профiлактики та лiкування раннiх пiсляоперацiйних ускладнень. Окрему контрольну групу (466 чол.) склали хворi з рiзною хiрургiчною патологiєю, яким проводилось звичайне лiкування.

З метою ефективної об єктивної оцiнки розроблених та впроваджених методiв профiлактики та лiкування гнiйно-запальних ускладнень в ранньому пiсляоперацiйному перiодi в клiнiчних умовах порiвняльно з контрольною групою нами виконанi всебічні загальнi лабораторнi та біохімічні обстеження по загальноприйнятим методикам.

Pентгенологiчнi методи обстеження проводились нами чiтко по показам i включали рентгеноскопiю органiв грудної та черевної порожнин, яку виконували як в невiдкладному, так i в плановому порядку для дiагностики ряду пiсляоперацiйних ускладнень гнiйно-запального характеру та контролю за динамiкою перебiгу цих ускладнень. При цьому зверталась увага на вираженiсть легеневого малюнку, наявнiсть патологiчних тiней, вогнищ iнфiльтрацiї, висоту стояння та рухомiсть куполiв дiафрагми, наявнiсть та рiвень трансудату в плевральних порожнинах (зi сторони грудної клiтки). При оглядовiй рентгеноскопiї та -графiї органiв черевної порожнини звертали увагу на наявнiсть вогнищ iнфiльтрацiї, пневматизацiю кишок, виявлення рiвнiв рiдини.

Ультразвуковi дослiдження органiв черевної порожнини проводили для дiагностики пiсляоперацiйних ускладнень панкреатобiлiарної зони, верифiкацiї та уточнення локалiзацiї запальних iнфiльтратiв та абсцесiв черевної порожнини. Дослiдження проводили на ультразвукових дiагностичних апаратах фiрм “Aloka” та “Tochiba” виробництва Японiї; “SL-400” фiрми “Simmens” (Нiмеччина).

Визначення наведеного вище комплексу клiнiчних, бiохiмiчних та допомiжних методiв дослiдження дало можливiсть детально вивчити функцiональнi змiни в органiзмi при виникненнi тих чи iнших раннiх пiсляоперацiйних ускладнень в абдомiнальнiй хiрургiї, провести порiвнювальнi паралелi мiж запропонованими методами лiкування та загальноприйнятими i дати їм достовiрну оцiнку.

Статистична обробка отриманих даних проведена на PC IBM 486 за допомогою “MS Exel 5. ” і програми “Statgraphics” (США). В таблицях значення “р” наведені лише для достовірних (р=0, 05 або менше) різниць показників, що вивчалися.

Основні результатти дослідженя.

При вивченні залежності росту колоній S. Aureus від дії електричного поля постійного струму (ЕППС) різної густини виявлено, що ЕППС силою 0, 4-1, 0 мА проявляє бактерицидну дiю щодо S. aureus протягом 2-6 сеансiв. Клітини S. Aureus, що знаходяться в оптимальному живильному середовищі в концентраціях від 6, 88 0, 05 lg КУО/мл до 7, 53 0, 07 lg КУО/мл, приводить до стерилізуючого (бактерицидного) ефекту при силі 1, 0 мА через 2 доби, при силі 0, 8 мА – через 3 доби, 0, 6 мА – через 4 доби, і при силі 0, 02 мА – через 6 діб. ЕППС силою 0, 2 мА проявляє тiльки бактерiостатичну дiю протягом 8 сеансiв. ПІсля другого сеансу дії ЕППС силою 0, 2 мА через кожний наступний сеанс іде поступове зменшення кількості життєздатних коків на 6, 85-39, 04%. Через 8 сеансів культура давала популяцію 2, 78 0, 03 lg КУО/мл проти 7, 53 0, 07 lg КУО/мл у вихідному етапі.

Ешерiхiї мають значну природну стiйкiсть до впливу електричного поля постiйного струму. Так, ЕППС силою 1, 0 мА через 2 сеанси призводить до зменшення кiлькостi життєздатних ешерiхiй на 25, 76%, а 74, 24% колонiйутворючих мiкробiв залишаються життєздатними. Але через 3 сеанси практично всi клiтини, за виключенням 1-3 клiтин, стали мертвими. ЕППС силою 0, 6 i 0, 8 мА призводить до бактерицидного ефекту через 6 сеансiв. Це ЕППС