Корпоративна культура господарської організації

Стале функціонування будь-яких соціальних утворень залежить від їх здатності використовувати культуру для впорядкування людських взаємодій, спрямованих на досягнення визначеної мети. Культура господарської організації, як одного із ключових соціально-економічних утворень, виявляє себе одночасно як засіб регуляції організаційних відносин, і як потенціал організаційного розвитку, і як здатність організації змінюватись, відповідно до викликів глобального ринкового середовища. Сучасна господарська організація, як показує аналіз, стикається не лише із потребою подолання перманентних кризових явищ, а й із проведенням істотних організаційних змін, пов’язаних із суспільними трансформаціями.  

Такі зміни відображаються не лише на культурі, але й самі стають наслідком культурних трансформацій. Так чи інакше, але культура, корпоративна в тому числі, займає ключову роль у житті суспільства, виступаючи потужним інтегруючим фактором, який забезпечує стабільне функціонування соціальних груп у різних сферах суспільного життя. 

Корпоративна культура, таким чином, визначаючи характер людських взаємодій в межах різних типів соціальних організацій, стає необхідною передумовою ефективного впорядкування організаційних відносин, дій і взаємодій. 

Це підтверджує той факт, що ефективність господарської організації в умовах перманентних глобальних змін все більш залежить від її здатності адекватно реагувати на ці зміни, що не тільки зумовлює необхідність соціологічного аналізу корпоративної культури в умовах соціально-економічних змін, але й пошуку найбільш адекватних і ефективних способів корпоративного управління господарськими організаціями в період суспільних трансформацій. 

Аналіз опрацьованості теми показує, що різні аспекти корпоративної культури розглядались у вітчизняній та зарубіжній соціології. Наприклад, вивченню соціальної організації як культурного феномену присвячені праці М. Вебера, А. Файоля, Т. Парсонса, К. Левіна, Ф. Селзніка, Ч. Барнарда, Г. Саймона, П. Блау, Е. Гоулднера та ін.

Культуру як засіб регуляції поведінки персоналу організації розглядали Е. Шейн, І. Ансофф, Т. Пітерс, Р. Уотермен. Культура як нормативно-ціннісна система організації широко представлена в розробках М. Лапіна, А. Пригожина, В. Франчука та ін. Поряд з цим А. Воронкова, М. Баб'як, Е. Коренєв, І. Маджура, С. Фролов, Е. Павлова. Л. Колеснікова, Ю. Красовський, В. Мільнер, В. Перекрестов, проблеми функціонування нормативної культури в аспекті організаційної взаємодій суб’єктів управління досліджував М. Туленков, а роль організаційної культури в умовах інноваційної діяльності організації розглядала в своїх працях Л. Хижняк.

Прихильниками ототожнення корпоративної та організаційної культури являються такі відомі у Східній Європі вчені як О. Виханський, С. Іванов, Л. Карташова, Е.Д. Малінін, В. Міхельсон-Ткач, В. Співак.  

Розуміння організаційної культури як інтегральної характеристики організації притаманне таким дослідникам як Л. Колесникова, Ю. Красовський, Б. Мільнер, Е. Молл, В.Перекрестов, В. Щербина. Дослідження типологічних та діагностичних засад корпоративної культури пов’язані із працями Е. Шейна, Ф. Тромпенаареса, Р. Куїна, К. Камерона, Д. Денісона, Ф. Зоннефельда, Г. Харрісона,С. Ханді, Д. Денісона, П. Друкера, Ф. Тромпенаареса, Ф. Зоннефельда, Г. Харрісона, Д. Нортона, Р. Каплана, А. Пригожина, А. Мозоліна, В. Васильєва, І. Козіна, В. Співака, А. Асаула, Б. Мільнера, Є. Стєкловлї, С. Макєєва,В. Щербини, П. Лукашевича, Ю. Сурміна, М. Туленкова, С. Полякової, О. Мазурика, М. Буковинської та ін..

Істотне значення для розуміння механізмів формування культури соціальних спільнот мають класичні роботи Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, М. Вебера, Т. Парсонса і П. Сорокіна, Т. Заславськоï, Р. Ривкіноï, В. Зубенка, Д. Норта, Дж. Мейера, Б. Роуена, Н. Лебедєвої, Г. Харісона, Е. Шейна і Г. Щедровицького.

Водночас дискусії серед сучасних дослідників корпоративної культури свідчать, що поняття корпоративної культури ще не дістало строгої визначеності та вимагає соціологічної осмисленості. Потребують наукового вивчення й питання структури, змісту та етапів формування корпоративної культури в умовах суспільних трансформацій та її впливу на функціонування господарських організацій. 

Таким чином, можна констатувати наявність важливої наукової проблеми, пов’язаної з невідповідністю між нагальними потребами соціальної практики у підвищенні ефективності функціонування корпоративних форм господарської діяльності та досягнутим рівнем соціологічних знань про зміст, структуру, етапи і механізми процесу формування корпоративної культури та її впливу на функціонування господарських організацій. 

Зазначене й зумовило актуальність та доцільність вибору теми дисертаційного дослідження «Корпоративна культура господарської організації». 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов’язаний із …

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження являється визначення основних напрямів стратегічного управління культурними процесами в господарських організаціях.

Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких завдань:

• прослідкувати еволюцію уявлень щодо вивчення корпоративної культури;
• визначити місце поняття корпоративна культура відносно понять організаційна культура та культура організації;
• з’ясувати зміст, структуру та функції корпоративної культури господарської організації; 
• визначити основні типологічні засади корпоративної культури господарської організації;
• розглянути місце та роль корпоративної культури господарської організації в системі корпоративного управління;
• виявити внутрішні та зовнішні чинники і соціальні механізми процесу формування корпоративної культури господарської організації в умовах суспільних трансформацій;
• з’ясувати основні особливості формування корпоративної культури господарської організації в умовах українського суспільства;
• визначити основні теоретичні та інструментальні засоби дослідження корпоративної культури господарської організації;
• виявити основні характеристики корпоративної культури українських господарських організацій;
• здійснити концептуалізацію понять «транзитивної культури господарської організації» та «культурної стратегії організації», розглянути їх основні характеристики та особливості формування;

Об’єктом дисертаційного дослідженнявиступає господарська організація як носій корпоративної культури та системний інструмент функціонування ринкової економіки.

Предметом дослідженняє корпоративна культура господарської організації.

Методи дослідження. Методологічне забезпечення дисертаційного дослідження засноване на використанні загальнонаукових методів пізнання соціальної реальності, так як аналіз, синтез,