Красномовство є мистецтво управляти умами

А) додавання;

Б) розташування;

В) скорочення.

Фігури зменшення належать до фігур:

А) скорочення.

Б) розташування;

В) додавання.

Інверсія належить до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) тотожності.

Тропи – це засоби виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення:

А) так;

Б) ні.

Виділяють таку кількість критеріїв для утворення тропів:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

Головними тропами за тотожністю є:

А) евфемізм і дисфемізм;

Б) метафора і метонімія.

Головним тропами за схожістю є:

А) іронія;

Б) метафора;

В) метонімія.

Головним тропом за суміжністю є:

А) іронія;

Б) метонімія;

В) синекдоха.

Головним тропом за протилежністю є:

А) антифразис;

Б) іронія;

В) метафора.

Антономазія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

Перифраза належить до тропів:

А) схожості;

Б) суміжності;

В) тотожності.

Алегорія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

Тема 6 Теорія ораторського мистецтва. Меморія і акція.

Термінологічний словник

Акція (лат. аctio – дія, дозвіл) – завершальний етап ораторської дії – виголошення промови.

Ефект рамки – це такий ефект, суть якого полягає в тому, що найкраще запам’ятовується початок і кінець промови

Магічне число – це оптимальна кількість значимих слів у реченні.

Меморія (лат. memoria – пам’ять, згадка) – це розділ риторики, призначення якого – допомогти оратору запам’ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі.

Невербальний блок комунікації – це фактори безпосередньо не пов’язані з текстами (пози, жести, міміка, мова простору, одягу, кольорів, манера спілкуватись тощо).

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі меморії оратор здійснює запам’ятовування вже підготовленого тексту промови. Проблема вдосконалення процесу запам’ятовування залишається актуальною і через два тисячоліття. Мнемонічний ефект може бути досягнутий оратором тільки за допомогою комплексного взаємодії цілого ряду навичок мнемонічної діяльності: увага, спостережливість, повторення. Читання вголос сприяє кращому засвоєнню матеріалу (так як з’єднує зір і слух). При повторенні робіть перерви (творчі перерви). Набагато ефективніше заучувати матеріал протягом двох днів по годині в день, ніж протягом двох годин в один день, тому що під час перерви між заняттями підсвідомість продовжує закріплення матеріалу в пам’яті. Так як найбільша кількість інформації втрачається відразу після її запам’ятовування, то необхідно зайнятися повторенням відразу після сприйняття (прочитання, прослуховування, перегляду і т. і.), в перші 20-30 с.

Повторення повинне проходити в контексті тієї чи іншої _н. _мотичний. Метод асоціацій. Щоб ефективно використовувати цей метод, необхідно навчитися створювати нові асоціації, які відповідають таким умовам: 1. Створювані асоціації повинні бути яскравими, незвичайними, образними, смішними, фантастичними; 2. Необхідно подавати асоціації візуально, оживляти їх; 3. Слід гіперболізувати асоціації; 4. Бажано, щоб у свідомості вимальовувалася рухлива картинка. Суть «методу римської кімнати» полягає в тому, що наявні відрізки інформації (промови) зв’язуються з місцями будь-якого реального або уявного простору як опори запам’ятовування. Для реалізації цього мнемонічного способу можна використовувати власну квартиру, будинок батьків або ті місця, які часто нами відвідуються і, відповідно, пам’ятаються. Перший раз краще реально пройтися по обраній будівлі і подумки розташувати в просторі одиниці інформації. Слід групувати елементи послідовно зліва направо, зверху вниз, щоб при відтворенні не загубилася нитка викладу.

Акція – заключний етап риторичного канону, пов’язаний з проголошенням промові перед аудиторією, з виступом оратора. Саме в процесі реалізації цього етапу завдання як сказати? Отримує своє комплексне рішення.

Семінарське заняття.

Теоретичні завдання

1. Способи запам’ятовування промови

2. Невербальні засоби оратора

3. Аналіз публічного виступу

Практичні завдання

Здійсніть письмовий аналіз структури образу сучасного відомого оратора на Ваш вибір, приділяючи увагу не тільки вербальному компоненту, але і невербальним характеристиками.

2. Складіть список найуспішніших, з вашої точки зору, ораторів сучасності. Визначте фактори їх успіху.

3. Напишіть есе на тему «Що визначає успіх оратора?» Розмірковуючи над проблемою, опирайтеся як на знання, отримані під час вивчення попередніх тем курсу «Ораторське мистецтво, так і на власний ораторський досвід.

4. Проаналізуйте ораторську промову за Вашим вибором за наступною схемою:

Схема аналізу ораторського виступу

Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає її інтерес?

Який матеріал використаний в тексті промови?

Яка композиція виступу? Які методи викладу матеріалу використані?

Чи логічне мовлення оратора?

Чи відповідає мовлення правильності, точності, виразності, багатству мови?

Який спосіб виголошення промови?

Чи дотримується оратор вимог техніки мовлення?

Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні його жести, міміка?

Чи встановлений контакт з аудиторією, за допомогою яких засобів?

Користуючись класифікацією невербальних засобів комунікації А. Панфілової (А. Панфилова Деловая коммуникация в профессиональной деятельности; с. 114-150), продемонструйте жести для трактування наступних фраз: це не для мене; прийшли і ті і інші; хай це залишиться поміж нами; залиш його; все це не зовсім