Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Красномовство є мистецтво управляти умами

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
70
Мова: 
Українська
Оцінка: 

риторики.

11. Розвиток риторики у США.
12. Сучасний стан ораторського мистецтва в Україні.
Питання для самостійного вивчення
Внесок Й. Галятовського, Ф. Прокоповича в розвиток української риторики?
Розвиток української риторики ХІХ ст.
Чим спричинене піднесення інтересу до риторики у сучасному суспільстві?
Тести (за Н. А. Колотіловою)
1. Християнські проповіді були спрямовані на вирішення
А) « що», а не «як»;
Б) «як», а не «що».
У християнській гомілетиці неприйняття проповіді зумовлювалось недоліками:
А) аудиторії;
Б) оратора;
В) самої проповіді.
3. Християнська проповідь спрямована насамперед на:
А) інформування;
Б) переконання.
4. Основоположником візантійської риторики був:
А) Василій Кесарійський;
Б) Гермоген Тарсійський;
В) Григорій Богослов.
5. Завдання християнського оратора, на думку Василія Кесарійського, це:
А) вразити аудиторію;
Б) переконати аудиторію;
В) сприяти засвоєнню проповіді аудиторією.
6. У середньовічній системі освіти провідне місце займав:
А) семичастний канон;
Б) тривіум;
В) квадривіум.
7. Риторика як навчальна дисципліна в епоху Середньо-віччя входила до складу:
А) тривіуму;
Б) квадривіуму.
8. В епоху Середньовіччя формуються такі нові види промов:
А) академічні;
Б) церковні;
В) академічні та церковні.
9. Риторика в епоху Середньовіччя свої позиції в культурі:
А) втрачає;
Б) зміцнює.
10. Для епохи Відродження характерна думка про те, що:
А) красномовство тісно пов'язане з моральністю;
Б) красномовство не пов'язане з моральністю.
11. Найбільш тісний взаємозв’язок риторики і філософії був характерний для епохи:
А) Середньовіччя;
Б) Відродження;
В) Нового часу.
У період Київської Русі спостерігається розквіт красномовства:
А) академічного;
Б) гомілетичного;
В) судового.
12. Видатним професором-ритором Києво-Могилянської академії був:
А) М. Ломоносов;
Б) Ф. Прокопович.
13. У XIX – поч. XX ст. українське ораторство розвивається рідною мовою:
А) так;
Б) ні.
14. Українська риторика періоду Радянського Союзу переживає:
А) занепад;
Б) розквіт.
Тема 9. Практичні аспекти загального ораторського мистецтва
Термінологічний словник
Логіка (від грец. побудований на міркуванні) – наука про форми та засоби висловлення думки
Логічний наголос – це знак партитури, що виділяє семантичний центр фрази (слово або групу слів).
Методичні рекомендації до вивчення теми
Будь-яка промова чимось подібна до наукового дослідження. Отже, промову слід будувати як певну проблему. Промова, як правило, потребує попередньої підготовки. Підготовка промови − творчий процес, який можна поділити на такі етапи: вибір теми − складання плану − збирання матеріалу − запис промови − розмітка тексту знаками партитури – тренування
1) Вибір теми. Важливо вдало вибрати назву. Конкретні назви привабливіші, ніж загальні.
2) Складання плану. Плани бувають трьох видів: простий, складний і цитатний. Простий план являє собою, по суті, ряд непоширених речень.
Складний план − це своєрідне поширення простого плану шляхом розгалуження основних питань. Крім того, сюди зазвичай вводять вступ та висновки (хоча це не обов’язково). Цитатний план − це план, подібний, як правило, до простого, але замість непоширених речень тут вживаються цитати, які конденсують суть цього питання.
3) Збирання матеріалу. Матеріал для промови може конденсувати власний і чужий досвід.
4) Запис промови.
Існують закони логіки, які не слід порушувати оратору.
1. Закон тотожності (всяка суть збігається сама із собою). На практиці це означає, що ми дотримуємося певного значення слова, уникаючи варіантів.
2. Закон протиріччя (ніяке судження не може бути водночас істинним і помилковим). Якщо вислови суперечать один одному, вони не можуть бути істинними.
3. Закон виключеного третього (істинним може бути або вислів, або його заперечення). Із двох висловів, що суперечать один одному в один і той самий час у відношенні до одного і того самого предмета (явища, особи) лише один − істинний.
4. Закон достатньої підстави (всяке судження, що приймається, має бути належним чином обґрунтоване). Достатньою підставою для оратора можуть бути: фактичний матеріал, цитати, наочність.
Логічна точність і виразність мови досягається постановкою логічних наголосів. Логічний наголос – підкреслена вимова етапних речень у промові (тези, висновки), а також найзначніших слів і словосполучень у фразах.
Найпоширеніші мовні помилки, яких слід уникати ораторові:
1. Невірний наголос. Іноді від наголосу може залежати і семантика (значення) слова.
2. Неправильна вимова окремих звуків.
3. Неправильне вживання слів за семантикою (значенням).
У промовах оратори можуть використовувати тропи: епітети, порівняння, метафори, уособлення, персоніфікації і т. ін.
Існують різні типи промов за своєю внутрішньою структурою та зовнішньою формою:
1. Промови, що читаються за конспектом
2. Промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам’ять
3. Промови, які готують заздалегідь і вчать напам’ять
4. Імпровізовані промови (експромти)
Зовнішність є важливим чинником іміджу того, хто виступає. Одяг, вираз обличчя, хода, якою ви проходите до місця виступу, постава, ваша жестикуляція − все це складає певне враження ще до того, як ви сказали перше слово. Симпатія чи антипатія до оратора формується саме в ці найперші хвилини.
Правильні артикуляція й вимова, добра дикція − запорука успіху. Слід чітко й правильно вимовляти кожен звук, боротися з шепелявістю, гаркавістю, недбалою вимовою. Пауза − це теж засіб впливу на слухача.
Семінарське заняття
Теоретичні завдання
1. Методика та етапи підготовки промови
2. Логіка та емоції в промові
3. Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора
4. Структура ораторського твору
5. Типи промов
6. Зовнішня культура оратора
Практичні завдання
Підготуйте промову на одну із запропонованих тем:
агітаційна тема: описова тема:
Стань волонтером. Моє місто.
Бережіть природу. Один день мого життя.
Куріння – шкідлива звичка. Моя улюблена країна.
Милосердя врятує світ. Моє хобі.
У здоровому тілі – здоровий дух. Мої батьки.
Моя професія – найкраща. Моє відкриття.
Дорога річ себе виправдає. Мій собака (кіт, пташка).
Охарактеризуйте своє життя зараз за допомогою власних емоцій. Потім зробіть теж саме, користуючись логічними доказами. Порівняйте обидва тексти. Який текст дався вам легше? Об’єднайте обидва тексти в новий варіант.
Поділіться враженнями про визначну мету вашого життя орієнтуючись на конкретного слухача: а) друг; б) рідні; в) одногрупники. У чому полягатиме доказовий момент вашої розповіді в кожному випадку?
Виступіть експромтом на довільну тему. Зафіксуйте вашу промову за допомогою записуючого пристрою. Прослухайте та здійсніть риторичний аналіз.
Перегляньте відеозаписи публічних виступів політиків без звука. Спробуйте проаналізувати зміст виступів та особу оратора, оцінивши жести, міміку, зовнішність.
Налаштуйте себе на відеотренінг.
Питання для самостійного вивчення
На чому базується система логічних доказів у виступі оратора?
Що таке індукція та дедукція? Наведіть приклади.
Що таке логічна помилка? Пригадайте види логічних помилок та наведіть свої приклади.
Чи може оратор апелювати лише до самої логіки?
Складові мовленнєвої культури оратора.
Поняття психологічної культури оратора.
Взаємодія оратора та аудиторії.
Основні прийоми збереження уваги слухачів.
Невербальні засоби впливу на слухачів (міміка, жести).
Вимоги до індивідуального стилю виступу оратора
Тема 10. Практичні аспекти судового ораторського мистецтва
10. 1. Семіотичний характер неориторики
10. 2. Загальна характеристика лінгвістичної риторики
10. 3. Загальна характеристика аргументативної риторики
 
Фото Капча