Культурно-лінгвістичний практикум

Печатка

 

 

Нарада 

Наради є одним з найефективніших способів обговорення актуальних питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського і політичного життя. Їх проводять для вирішення виробничих питань на підприємствах та в установах, управліннях, організаціях.

Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, ділові наради поділяються на проблемні, інструктивні та оперативні.

Проблемні наради проводять у невеликому колі спеціалістів або компетентних осіб для того, що знайти оптимальне управлінське вирішення обговорюваних питань.

Інструктивні наради організовують безпосередньо управлінці (конкретні виконавці) з метою доведення до працівників загального завдання, передачі розпоряджень, необхідних відомостей по управлінській вертикалі чи горизонталі, залежно від фахового рівня виконавців. їх проводять за схемою доповіді (інформації про щось) з уточненням поставлених завдань, термінів їх виконання для конкретних виконавців.

Оперативні (диспетчерські) наради скликають для отримання інформації про поточний стан справ за схемою вертикального розподілу інформації. Особливістю оперативних (диспетчерських) нарад є їх проведення у точно визначені дні й години, що дає змогу учасникам планувати свою діяльність.  

Нараду проводить голова – керівник установи, підрозділу або відповідальна за певний напрям роботи особа.

Підготовка наради полягає не тільки в обміркуванні проблеми й формулюванні запитань, а й у забезпеченні організованості заходу. Запрошення на нараду повинно містити:

-тему наради;

-день проведення наради;

-місце проведення наради точна адреса, поверх, а в разі потреби – номер кімнати (якщо місце проведення наради для більшості учасників незнайоме, то треба вказати номери трамваїв, тролейбусів чи автобусів).

Найкраще надсилати запрошення на нараду приблизно за 10 – 14 днів до початку наради, а незадовго перед її проведенням доручити секретареві зателефонувати й нагадати учасникам, принаймні найвідповідальнішим з них.

Перед тим як розсилати запрошення, треба підготувати приміщення для проведення наради.  

Під час проведення наради потрібно:

1. Впевнено керувати обговоренням винесених на порядок денний питань (досвідчений голова не дозволить ухилитися від основної теми і зачепити питання, що не стосуються справи).

2. Створити доброзичливу атмосферу для спілкування і прийняття рішень:

-надавати учасникам можливість висловитися, заохочуючи їх до розмови;

-по-дружньому ставитися до всіх, нікого не виділяти з-поміж інших і нікого не обділяти своєю увагою;

- бути тактовним і витриманим.

3. За кожним пунктом дискусії потрібно підводити підсумки.

4. Наприкінці наради узагальнити зроблені висновки, а якщо будуть поставлені завдання, то до кожного з них слід додати:

-що потрібно зробити;

-хто і що саме робитиме (відповідальні);

-термін виконання дорученої справи.

5. Запротоколювати нараду.

 

 

Акт

Акт – офіційний документ, запис, протокол; документ, який складається на підтвердження певних фактів або дій, пов’язаних з діяльністю підприємств, установ (організаційно-розпорядчі) або окремих громадян.

Акти бувають законодавчі (так називають значну частину законодавчих документів найвищих державних осіб і установ) та адміністративні.  

Реквізити:

1. Назва установи. 2. Гриф затвердження. 3. Назва виду документа. 4. Номер та дата складання. 5. Місце складання. 6. Заголовок. 7. Текст. 8. Підписи. 9. Дата. 10. Печатка

Акт складається кількома особами з метою об’єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Виклад і форма тексту актів регламентовані. Текст акта має дві частини: вступну (вказуються підстави для складання акта, перелічуються особи, що складали акт, а також присутні під час його складання) та констатуючу (викладаються мета й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічуються виявлені факти, даються висновки).

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

Після слова Складено перераховуються особи, які склали акт або були присутні під час його складання, і обов’язково зазначаються їхні посади, ініціали й прізвища. Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку. У кінці акта (перед підписами) зазначається кількість примірників і вказується місце їх зберігання.

 

Зразок

АКТ

здавання квартири

від 10 квітня 1995р., м. Київ 

Ми, які нижче підписалися, Орендодавець, Олексієнко Петро Матвійович, і Орендар, Стешенко Олексій Іванович, склали цей акт про те, що Орендодавець здав, а Орендар прийняв квартиру загальною площею 41,5 кв. м за адресою: м. Київ вул. Підгірна, будинок №10, квартира № 5 на другому поверсі п’ятиповерхового будинку.

Квартира складається з: однієї житлової кімнати площею 18,5 кв. м, кухні 12 кв. м, ванної кімнати площею 3 кв. м, туалету площею 1,5 кв. м, коридору площею 3 кв. м, комори площею 3,5 кв. м. Квартира обладнана гарячим і холодним водопостачанням, каналізацією, централізованим водяним опаленням, електроосвітленням, радіотрансляційною мережею, телефоном, газопостачанням.

У користування Орендаря передаються такі предмети домашнього вжитку і обстановки: меблевий гарнітур “Росинка”, телевізор “Славутич-Ц415”, кухонний гарнітур “Броварчанка”.

У приміщенні кухні встановлена газова плита РТ-68 у справному стані.

Технічний стан житлового приміщення – придатний для проживання.

 

З Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями ознайомлений. 

 

          Орендодавець