Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Курс лекцій з макроекономіки

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД МАКРОЕКОНОМІКИ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ. РИНКОВА СИСТЕМА
 
Макроекономіка – наука про функціонування та регулювання ринкової економіки країни.
Предмет макроекономіки – це пошук шляхів ефективного використання обмежених економічних ресурсів для найбільш повного задоволення матеріальних потреб людей.
Матеріальні потреби – це бажання споживачів придбати та використати товари та послуги, які приносять їм задоволення. Між товаром та послугою в економічному розумінні немає різниці. Матеріальні потреби необмежені.
Економічні ресурси – все, що використовується суспільством для виробництва товарів (послуг) :
-земля – це безкоштовні блага природи, які можуть бути використані для виробництва товарів земельна площа, вода, атмосфера, дикий ліс, корисні копалини, ефірний простір тощо/;
-капітал: а/ реальний капітал – виготовлені засоби виробництва /споруди, обладнання, товарні запаси/;
б/ фіктивний капітал (гроші, цінні папери), який на відміну від РК не є обмеженим ресурсом;
-праця – це фізичні та розумові здатності людини, які можуть бути використані на виробництво товарів.
-підприємницька здатність – це здатність людини: а) проявити ініціативу об'єднання землі, праці та капіталу; б) брати на себе підприємницький ризик; в) приймати послідовні цілеспрямовані рішення.
Економічні ресурси на кожен момент мають певний кінцевий обсяг і їх завжди менше, ніж хотілося б людям для задоволення потреб. Розрив між наявним обсягом ресурсів і зростаючими потребами спонукає економічних агентів до суспільного виробництва. За використання економічних ресурсів береться плата: за капітал – процент, за землю – рента, за працю – заробітна плата, за підприємницьку здатність – прибуток.
Завданням макроекономіки як науки є пізнання законів функціонування економічної системи, її механізму.
Практичним завданням макроекономіки є пошук шляхів регулювання ринкової економіки з метою досягнення повної зайнятості, стабільності та процвітання. Повна зайнятість – це ефективне використання суспільством всіх наявних економічних ресурсів. Стабільність – це такий рівень інфляції, який не береться в розрахунок фірмами та домогосподарствами при складанні своїх планів. Процвітання – це економічне зростання при мінімальному рівні інфляції.
У ринковій економіці держава виконує функції: 1/ забезпечення правової бази; 2/ захист конкуренції; З/ перерозподіл суспільного доходу; 4/ коригування структури суспільного виробництва; 5/ надання суспільних послуг.
Держава сама по собі нічого не виробляє і не постачає для економіки. Але державні органи є споживачами товарів і послуг. Держава як апарат не є власником економічних ресурсів. Для функціонування держава отримує кошти за рахунок податків, тобто безповоротних платежів на користь держави з боку фірм та домогосподарств.
Власником ресурсів є вся спільнота (суспільство), яка виступає у вигляді “домогосподарств” та “фірм”.
Домогосподарства – це узагальнююча назва володарів + постачальників ресурсів, з одного боку, і споживачів товарів/послуг, з іншого боку. Під цією економічною категорією розуміються і окрема особа, і сім’я, і фермерська родина, і комуна.
Фірми – це узагальнююча назва виробників товарів/послуг будь-якої форми власності, юридичного статусу, розміру – від фізичних осіб (підприємців-індивідуалів) до корпорацій.
Взаємовідносини між домогосподарствами і фірмами показує схема макроекономічного кругообігу:
 Ек. ресурси /фактори вироб-ва
Продаж товарів/послуг
Витрати на закупівлю тов-в/послуг
Доходи (як оплата ек. ресурсів)
Історичні типи екон-х систем: – натурально-розподільча; – вільна ринкова (саморегуляція) ; – планова (державна, командна) ; – змішана (ринкова +держрегулювання).
Ознаки ринкової ек-ки: -приватна власність; -вільна конкуренція; -вільне ціноутворення, яке визначається попитом і пропозицією. Практична макроекономіка має показувати як узгодити регулюючі дії держави з вільним функціонуванням економіки таким чином, щоб одночасно забезпечити суспільні інтереси і не зашкодити дії ринкових регуляторів.
 
Тема 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ
 
Мета вимірювання макроекономічних явищ полягає у виявленні тенденцій та рівня розвитку економіки та вжиття необхідних заходів щодо їх коригування з боку держави.
Основним показником, за допомогою якого вимірюють обсяг національного виробництва, є валовий національний продукт (ВНП). Він визначається як сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними виробниками в економіці за рік. Ринкова вартість сукупного випуску продукції дорівнює сумі доданих вартостей, створених усіма фірмами в економіці. Паралельно з ВНП використовується також показник ВВП – валовий внутрішній продукт. Якщо ми до ВНП додамо продукцію, вироблену іноземними виробниками в даній країні, та відмінусуємо продукцію національних виробників, які діють за кордоном, то отримаємо ВВП.
При обчисленні ВНП не беруться до уваги державні трансферти /пенсії, допомоги, субсидії, дотації тощо/; приватні трансферти /аліменти, подарунки, знахідки, спадщина/; операції з цінними паперами – купівля-продаж акцій, облігацій, кредити, тому що вони не створюють нової вартості; продаж речей, що були у користуванні (виключення подвійного рахунку) ; проміжні продукти.
ВНП можна виміряти двома методами: 1) підсумовуванням усіх витрат на придбання товарів і послуг, зроблених у даному році в країні, 2) за допомогою дскладання доходів, отриманих у результаті виробництва продукції в цьому ж році. Розмір ВНП, обчислений по доходах та по видатках повинен бути рівним. Є ще виробничий метод, коли до первинної продукції послідовно додають додані вартості.
До основних компонентів витрат суспільства, що враховуються при підрахунку ВНП, входять особисті споживчі витрати (C), валові внутрішні приватні інвестиції (Ig), державні закупівлі товарів і послуг (G) і чистий експорт (Хn). Таким
Фото Капча