Курс лекцій з макроекономіки

Безробіття веде до відставання рівня виробництва від потенційного рівня, що описується законом Оукена: якщо фактичний рівень циклічного безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання обсягу виробництва від потенційного рівня складає 2, 5%. Крім того, при безробітті має місце втрата професійної майстерності у безробітних, зростання рівня злочинності, самогубств, насильницьких дій у суспільстві, необхідність накопичення ресурсів для підтримання стабільного рівня споживання трудящих у період безробіття.

Інфляція та безробіття знаходяться в зворотно пропорційній залежності (це відображає крив Філіпса).

У ході ділового циклу держава при регулюванні економіки послідовно має зіткнення з інфляцією та безробіттям. Проте держава не може одночасно ліквідувати інфляцію та безробіття. Можна лише їх звести на найменший рівень. Боротьба з інфляцією на фоні безробіття зводиться до попереднього зменшення інфляції, а потім до усунення безробіття.

Виділяють особливий вид інфляції – стагфляція, тобто інфляція в умовах високого рівня безробіття, викликаного спадом виробництва. Причина – випуск державою надмірних грошей в умовах відсутності стимулів для економічного зростання. Наявна грошова маса перевищує доступну товарну масу.

 

 

Модель економічної рівноваги виражається через рівність між сукупним попитом (на графіку крива АD) і сукупною пропозицією (крива АS). АS – пропозиція

Сукупний попит – це реальний об’єм національного виробництва, що споживачі готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Графічно модель сукупного попиту може бути подана у вигляді кривої із негативним нахилом, що характеризує залежність між обсягом реального ВНП і рівнем цін.

На динаміку реального ВНП впливають цінові і нецінові чинники. Дія цінових чинників реалізується через зміну в обсязі сукупного попиту на товари і послуги і графічно виражається рухом уздовж кривої АD. Нецінові фактори викликають зміну в сукупному попиті, зрушуючи криву АD вліво або вправо. Зміни в споживчих витратах можуть бути викликані змінами й у рівні добробути споживачів, і в їхніх очікуваннях, і в розмірах споживчої заборгованості і податків.

На інвестиційні витрати впливають динаміка процентної ставки, перспективи одержання прибутку на вкладений капітал, рівень податків на підприємництво, розвиток технології і ступінь використання виробничих потужностей.

Зміни в державних витратах, як правило, викликаються політичними рішеннями.

Витрати на чистий експорт залежать від динаміки і рівня прибутку інших країн і від валютного курсу національної грошової одиниці.

Сукупна пропозиція – це реальний обсяг виробництва ВНП, що фірми можуть виробити при кожному можливому рівні цін. Модель сукупної пропозиції графічно може бути подана кривою АS, що виражає позитивну залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва.

Вплив нецінових факторів на динаміку сукупної пропозиції графічно ілюструється зсувом кривої АS. До нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться: 1) рівень цін на виробничі ресурси (внутрішні й імпортні) ; 2) структура ринку; 3) продуктивність; 4) зміни правових норм.

Універсальна крива сукупної пропозиції складається з наступних відрізків: 1. горизонтальний /кейнсіанський/, який відповідає економіці у період спаду /депресії, дна/; 2. висхідний /проміжний/, який відповідає періоду початку піднесення, коли з'являються перші дефіцити; 3. вертикальний /класичний/, який відповідає періоду піку та повної зайнятості – це на даний момент межа виробничих можливостей.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва припускає рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ця рівність на графіку ілюструється точкою перетинання кривих АD та AS.

Зсув цієї кривої впливає на рівноважний об’єм національного виробництва. Якщо крива сукупного попиту АD зміщується на горизонтальному відрізку кривої АS, то змінюється тільки реальний обсяг ВНП; зсув її на проміжному відрізку призводить до зміни і номінального, і реального ВНП; на вертикальному відрізку зсув кривої АD супроводжується тільки збільшенням цін (інфляція попиту), а реальний ВНП залишається незмінним.

Збільшення сукупного попиту викликає ріст цін (при зсуві кривої АD праворуч на проміжному і вертикальному відрізках кривої АS), але його скорочення (зсув ліворуч) призводить до їхнього падіння з визначеним тимчасовим лагом (так званий “ефект храповика”). При незмінному сукупному попиті зсув кривої АS ліворуч буде сприяти росту цін (інфляція, викликана ростом витрат виробництва). Якщо вона зрушується праворуч, то реальний обсяг виробництва збільшується при одночасному зниженні рівня цін, що свідчить про зростання виробничих можливостей економіки.

 

 

При аналізі макроекономічної рівноваги принциповими є положення кейнсианськой теорії:

У короткостроковому періоді ставки заробітної плати і ціни стабільні. Тому ринковий механізм без державного втручання не в змозі самостійно збалансувати економіку, одночасно забезпечуючи і повну зайнятість, і повне використання засобів виробництва.

Рушієм економічного росту виступає сукупний попит, тому що в короткостроковому періоді сукупна пропозиція незмінна і орієнтується на очікуваний сукупний попит.

Обсяг інвестицій визначають рівень доходу і зайнятості. Збільшення рівноважного доходу завжди більше приросту інвестицій і його розмір визначається за допомогою мультиплікатора ЧНП.

На динаміку рівноважного ЧНП (якщо мова йде про відкриту економіку) впливає розмір і зміна чистого експорту.

Рівноважний ЧНП можна визначити двома методами: підсумовуванням сукупних витрат (ЧНП = С + In або ЧНП = С + In + G + Хп) і шляхом «вилучень-ін'єкцій» (In = S).

Споживчі