Лекції з курсу "Міжнародна економіка"

Національна міграційна політика – комплекс законодавчих, організаційних та інших заходів, що регулюють в’їзд до країни та виїзд з неї.

Зараз усі країни занепокоєні зростаючими масштабами міграції (особливо нелегальної) і вводять більш жорсткі обмеження на в’їзд. Це пов’язано перш за все з тим, що позитивні економічні ефекти міграції можуть перекриватися негативними ефектами.

Основні форми державного регулювання міграції:

• встановлення кількісних квот на в’їзд іммігрантів (число іммігрантів в цілому, для окремих галузей та великих фірм) ; мета квот: забезпечення поступовості припливу мігрантів, виключення неконтрольованого в’їзду;
• прийняття програм, що фінансуються з бюджету, спрямованих на обмеження припливу іноземної робочої сили або на стимулювання рееміграція (економічна допомога країнам масової еміграції, професійна підготовка іммігрантів, сплата їм спеціальних допомог) ;
• обмеження приватного характеру (вимоги до здоров’я іммігрантів, віку, політичного та соціального обличчя) ;
• часові обмеження (жорсткий контроль за строками перебування мігрантів у приймаючій країні) ;

 

 

1. Суть та принципи платіжного балансу

2. Структура платіжного балансу

3. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу

4. Економічна політика і ПБ

 

1. Дані про міжнародні економічні зв’язки національної економіки із зовнішнім світом систематизуються в платіжному балансі кожної країни. З нього ми можемо отримати інформацію про результати міжнародних угод країни із світовим господарством за певний період.

Платіжний баланс (ПБ) – статистичний звіт, в якому узагальнюються дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період (квартал або рік).

Принципи укладання ПБ:

1) принцип подвійного запису: кожна операція в ПБ відображається двома записами на однакову суму по кредиту та дебету рахунку. У Кредиті записуються угоди, в результаті яких відбувається відплив цінностей і приплив валюти до країни (знак “+”). Наприклад, продаж товарів, послуг за кордон, отримання пенсій з-за кордону, придбання іноземцями акцій вітчизняних підприємств. У Дебеті записуються угоди, в результаті яких країна витрачає валюту в обмін на певні цінності (знак “-”). Наприклад, імпорт товарів, послуг, придбання ліцензій, переказ прибутків іноземних компаній з даної країни, надання довгострокових кредитів.

2) резиденти-нерезиденти: в ПБ фіксуються угоди між резидентами та нерезидентами.

3) ринкова ціна: для реєстрації в ПБ використовуються ринкові ціни.

4) розрахункова одиниця: ПБ складається в національній валюті або більш стабільній валюті (як правило, доларах США). Міжнародні операції можуть проводитися в різних валютах, але при складанні ПБ вони за відповідними курсами переводяться в одну валюту. Рекомендується застосовувати середньозважений курс на дату здійснення операції.

Сума всіх кредитових проводок ПБ повинна співпадати із сумою всіх дебетових, а загальне сальдо має дорівнювати нулю. Однак на практиці баланс ніколи не досягається. Це відбувається тому, що дані, які характеризують різні сторони одних і тих же операцій, беруться з різних джерел. Наприклад, дані про експорт товарів містяться у митній статистиці, в той час як дані про надходження іноземної валюти на рахунки підприємств за поставки по експорту беруться з банківської статистики. Різниця між кредитом та дебетом, що виникає в результаті часових та вартісних розбіжностей, називається «чисті помилки та упущення». Вони є балансуючою статтею.

2. Класифікація статей платіжного балансу

Для того, щоб ПБ міг використовуватися для економічного аналізу, його дані мають бути певним чином згруповані.

1. Рахунок поточних операцій

1. 1. Товари та послуги

Товари

Експорт

Імпорт

Послуги

Експорт

Імпорт

1. 2. Доходи

Оплата праці

Доходи від інвестицій

1. 3. Поточні трансферти

2. Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій

2. 1. Рахунок операцій з капіталом (капітальні трансферти, купівля продаж нефінансових активів (ліцензій, патентів, торгових марок))

2. 2. Фінансовий рахунок

2. 2. 1. Прямі інвестиції

У вітчизняну економіку

За кордон

2. 2. 2. Портфельні інвестиції

Активи

Пасиви

2. 2. 3. Інші інвестиції (міжнародні кредити, міжнародні депозити)

Активи

Пасиви

2. 2. 4. Резервні активи

Чисті помилки та упущення

Загальне сальдо

Кредит (+) Дебет (-) 

I. Рахунок поточних операцій 

1. Експорт товарів 2. Імпорт товарів 

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельне сальдо) 

3. Експорт послуг4. Імпорт послуг

5. Оплата праці, що надійшла від нерезидентів6. Оплата праці нерезидентам

7. Чисті доходи від інвестицій

8. Чисті поточні трансферти

Сальдо балансу поточних операцій 

II. Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій 

9. Чисті капітальні трансферти

10. Отримані іноземні інвестиції11. Вітчизняні інвестиції за кордон 

12. Отримані довгострокові і короткострокові кредити13. Надані довгострокові і короткострокові кредити

14. Чисті помилки та упущення

Сальдо балансу операцій з капіталом і фінансових операцій

Сальдо балансу офіційних розрахунків

15. Чисте збільшення офіційних валютних резервів. 

Сальдо по рахунку поточних операцій має дорівнювати за абсолютною величиною і бути протилежним за знаком сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансовими активами і зобов’язаннями.

Рахунок поточних операцій.

Товари

Ex товарів – Im товарів = сальдо товарного торгового балансу (позитивне (надлишок) – якщо Ex > Im, від’ємне (дефіцит)