Лекції з міфології

Найвідомішими міфологічними епосами стародавньої Греції є твори Гомера «Іліада» та «Одісея», які стосуються Троянського циклу, які розповідають про десятирічну війну між захисниками Трої (Іліону) і греками. Події спочатку відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю.

Сама ж поема «Іліада» оповідає про один епізод десятого року війни, що тривав 53 дні, – це гнів наймогутнішого героя ахейців Ахіллеса. Агамемнон, цар Мікен, захопив у полон і зробив своєю наложницею дочку жерця храму Аполлона Хрізеїду. Ображений батько звернувся до бога Аполлона з проханням покарати ахейців, і той послав у військо моровицю (пошесть чуми). Налякані греки примусили Агамемнона повернути дівчину її батькові. Компенсуючи втрату коханки, він вирішив відібрати у Ахіллеса його бранку – Брісеїду. Роздратований такою несправедливістю герой хотів вбити царя, але тут з'явилася до нього невидима іншим богиня Афіна і наказала Ахіллесові здійснити свою помсту інакше – вийти з битви. Ахіллес так і зробив. Він зачинився у своєму наметі і не виходив з нього.

Перед троянцями вже не поставала грізна фігура героя. Сміливість і відвага повернулися до них і вони почали здобувати перемоги. За час відсутності героя свою відвагу демонструють ахейці Одіссей, Діомед, Аякс, Менелай та Агамемнон, але сам Ахіллес відхиляв прохання про допомогу. Наприклад, коли охоплений бойовою люттю Діомед зустрічає в бою Афродіту, яка рятує свого сина троянця Енея, він не вагаючись переслідує її і ранить в руку. Пізніше у бою Діомед також ранить і бога війни Ареса.

Гірко було другові Ахілла, юному Патроклу, дивитися на загибель друзів і він ублагав Ахілла віддати йому своє бойове спорядження. На своє нещастя Патрокл у бою сходится в двобої з троянцем Гектором, який за допомогою Аполлона вбиває його. Зі сльозами Ахілл зустрів звістку про загибель Патрокла. Він забуває про свою образу і вступає у двобій з Гектором і перемагає.

Різким контрастом кривавим сценам боїв є епізод зворушливого прощання Гектора з дружиною Андромахою. Обоє знають, що Гектор має загинути від руки безжалісного Ахілла, але нічого вдіяти не можуть: Андромасі залишаються одні страждання, Гектору – виконання свого обов'язку захищати місто і гідно зустріти смерть.

Засмучений загибеллю сина, цар Пріам з допомогою Гермеса досягає намета Ахілла і вмовляє віддати тіло сина за великий викуп. Розчулений батьківськими сльозами, герой погоджується і встановлює перемир'я для поховання Гектора.

У поемі «Одіссея» викладені події після закінчення Троянської війни, зокрема повернення Одіссея до рідної Ітаки на десятий рік блукань. Про долю інших героїв Гомер згадує лише побіжно. Цілих сім років Одіссея затримує німфа острова Огігія Каліпсо, яка покохала героя і пообіцяла йому вічну молодість та безсмертя. Афіна в цей час відвідала острів Ітаку і наказала синові Одіссея Телемаху виїхати на розшуки батька. Вона побачила, як женихи настирливо сватаються до дружини Одіссея Пенелопи, розкрадають його майно та худобу.

За наказом Зевса Каліпсо відпускає Одіссея і той на плоті вирушає у путь. Але розлючений на героя бог Посейдон. Зп те, що раніше герой осліпив його сина циклопа Поліфема, насилає на Одіссея бурю, яка топить пліт. Зрештою, Одіссей потрапляє на острів щастя, де живуть феаки і де йму допомагає царська дочка Навсікая. На честь героя цар влаштовує бенкет, де герой розповідає про свої пригоди: побачення з богом вітрів Еолом. Зустріч з лихими лістригонами, перебування на острові Ея у чаклунки Кірки, подорож до похмурого Аїду, пророкування там фіванця тіресія і розмова з тінню матері, врятування від підступних Сирен і жахливих Скілли і Харібди, довге перебування у німфи Каліпсо.

Обласканий Алкіноєм, Одіссей прибуває до рідної Ітаки. Афіна допомагає героєві. Перетворюючи його на старця, щоб його заздалегідь не вбили женихи Пенелопи. Одіссей прямує до свого раба, свинопаса Евмея. До нього ж приходить і син Одіссея Телемах, якому Одіссей відкривається і разом вони обмірковують план перемоги.

Пенелопа, довідавшись про прибульця, запрошує його до себе, думаючи розпитати – можливо, той щось знає про долю її чоловіка. Шануючи правила гостинності, вона наказує старій рабині Евріклеї, годувальниці Одіссея, обмити йому ноги, і та по шрамові на коліні впізнає свого господаря, та він велить їй мовчати і не відкривати таємницю свого прибуття.

А женихи вимагають від Пенелопи обрати когось із них у чоловіки. Вона пропонує їм останнє випробування – натягнути лук Одіссея і випустити з нього стрілу. Всі виявляються неспроможними це зробити, лише сам герой, незважаючи на образи і протести женихів, натягає тятиву і пускає стрілу через дванадцять кілець. А після цього за допомогою Телемаха і вірних слуг розправляється з женихами і карає зрадників. Пенелопа, ще не вірячи своєму щастю і боячись обману, перевіряє чоловіка таємницею, відомою лише їм.

Звістка про смерть багатьох чоловіків розноситься по Ітаці. Розлючені родичі приходять до оселі Одіссея, щоб помститися. Проте на Олімпі дальша доля героя вже вирішена. З'являється Афіна, яка виголошує рішення Зевса, – між Одіссеєм і родинами