Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

клітині здійснюється:

а) мітохондріями; б) хлоропластами; в) рибосомами; г) апаратом Гольджі; д) тилакоїдами.

3. Як називається перша фаза мітозу?

а) інтерфаза; б) профаза; в) метафаза; г) анафаза; д) телофаза.

4. Ці клітини мають більш-менш рівні величини всіх трьох вимірів (довжина, ширина і висота) :

а) провідні; б) паренхімні; в) механічні; г) прозенхімні; д) покривні.

5. До корпускулярних органоїдів не належить:

а) мітохондрія; б) ядро; в) хромопласт; г) плазмалема; д) лізосома.

6. Найрозповсюдженіші лейкопласти, в них на­копичується запасний крохмаль у вигляді зерен:

а) амілопласти; б) протеїнопласти; в) олеопласти; г) хромопласти; д) хлоропласти.

7. Засвоєння речовин рослинним організмом

а) фотосинтез; б) дисиміляція; в) асиміляція.

8. У цьому органоїді відбувається процес дихання – окиснення поживних речовин з виділенням енергії, що запасається у формі АТФ:

а) мітохондрія; б) рибосома; в) ендоплазматична сітка; г) лізосома; д) ядро.

9. Третинна покривна тканина – це:

а) епідерма; б) епідерміс; в) перидерма; г) кора.

10. Твердження, що телофаза – це заключна фаза мітозу, в ході якої відбувається форму­вання дочірніх ядер біля полюсів материнської клітини

а) вірне; б) невірне

11. Твердження, що до латеральних меристем належать твірні тканини конуса наростан­ня стебла і кореня

а) вірне; б) невірне

12. До постійних (спеціалізованих) тканин не належать:

а) твірні; б) покривні; в) механічні; г) хлоренхіма.

13. Прокамбій і камбій, що утворює луб і деревину, належить до:

а) верхівкових меристем; б) бічних (латеральних) меристем; в) вставних меристем; г) абсорбційних меристем.

14. Жива механічна тканина – це:

а) хлоренхіма; б) склеренхіма; в) паренхіма; г) коленхіма

15. Твердження, що губчаста хлоренхіма – це основна фотосинтезуюча тканина в рослині

а) вірне; б) невірне

16. Основна фотосинтезуюча тканина листка

а) стовпчаста хлоренхіма; б) губчаста хлоренхіма; в) ризодерма; г) епіблема

17. Твердження, що брунька – це деформований пагін з тісно притисненими один до одного зачатками листків.

а) вірне; б) невірне

18. Тип галуження, властивий багатоклітинним водоростям:

а) моноподіальне; б) симподіальне; в) дихотомічне; г) несправжньо дихотомічне.

19. Кореневий чохлик прикриває:

а) зону поділу; б) зону росту; в) зону всмоктування; г) зону розгалуження

20. Твердження, що листки зі стеблом утво­рюють єдину систему – пагін.

а) вірне; б) невірне

21. Твердження, що види, які характеризуються сталістю кількості особин і ареалу – це прогресивні види

а) вірне; б) невірне

22. Тип статевого процесу, при якому гамети дуже різні: чоловічі – дрібні і мають джгутики, а жіноча гамета велика, нерух­лива

а) ізогамія; б) гетерогамія; в) оогамія; г) кон’югація.

23. Нестатеве покоління рослини, на якому утворюються органи нестатевого розмноження

а) гаметофіт; б) спорофіт; в) перицикл; г) клон

Правильні відповіді на питання 10, 11, 15, 17, 20, 21 оцінюються у 1 бал; решта питань – 2 бали. Максимальна кількість набраних балів – 40:

• 0-23 балів – «незадовільно»;
• 24-29 балів – «задовільно»;
• 30-35 балів – «добре»;
• 36-40 балів – «відмінно».

Змістовий модуль 2. Систематика і екологія рослин

Тема 6. Систематика як наука

План

1. Систематика як наука
2. Номенклатура рослин
3. Форми життя на Землі

1. Систематика як наука

Систематика – це розділ ботаніки, що займається класифікацією рослин з урахуванням їх еволюції. Завданням систематики є опис і визначення всіх існуючих і викопних рослин, а також розмежування їх за таксона­ми (одиницями) певного рангу. В зв'язку з цим розрізняють флористичну і філогенетичну систематики. Метою флористичної систематики є опис усіх видів рослин земної кулі, тобто складання інвентарного списку, а філо­генетичної – побудова системи рослинного світу, яка б пояснювала історичний розвиток рослин і споріднені зв'язки між рослинами на всіх рівнях.

Значення систематики дуже велике, оскільки опрацювання наукових основ генетики, селекції, охорони природи неможливе без знання філогенетич­них зв'язків родин, до яких належать види, що вивчаються.

На Землі нараховується близько 500 тис. видів рослин. Весь рослинний світ поділяється на дві великі групи: нижчі рослини і вищі, або листкостеблові.

До нижчих рослин належать одно- і багатоклітинні організми, вегетативне тіло яких (слань або талом) не­має органів (кореня, стебла, листків). Їх статеві органи переважно однок­літинні. До нижчих рослин належать прокаріотичні та еукаріотичні водорості, а також слизовики, гриби і лишайники.

До вищих