Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

язичка. Квіти дрібні, в колос­ках, одно- або двостатеві. Колос­ки зібрані в складні колосовидні, волотисті, зонтиковидні або го­ловчасті суцвіття. Вітрозапильні рослини. Плід – тригранний горі­шок або горішок, що міститься в зрослому плів­частому приквітку. В Україні зустрічаються близько 140 видів. Господарське значення осокових незнач­не, бо сіно з осокових рослин жорстке, малопоживне, бідне на білки.

Рід осока (Саrех) об’єднує кореневищні, однодом­ні рослини(зрідка дводомні) з тригранними стеблами. Листки лінійні, жорсткі, переважно з піхвами. Квітки одностатеві, в колосках, зібраних у суцвіття. Зав'язь вкрита плівчастою або шкі­рястою оболонкою – мішечком. Плід – горішок. Близько 2 тис. видів, поширених переважно в холодних і помірних зонах обох півкуль. В Україні 90 видів. Ростуть на болотах, луках, в лісах, частково в степах. Осока мі­стить багато кремнезему, який надає їй жорсткості й зменшує перетравність. Найпоширеніші на Україні великостеблові (40-160 см заввишки) види: осока струнка (С. acuta, або С. gracilis), дер­ниста (С. caespitosa), гостровидна (С. acutiformis) та ін. Осоки дрібностеблові (10-50 см заввишки) – звичайна (С. vulgaris), жовта (С. flava) та ін. використовують як кормові рослини.

Рід комиш, куга (Scirpus) об’єднує понад 250 видів, поширених по всій земній кулі. Комиш озерний (S. lacustris) – багаторічна рослина із безлистим довгим циліндричним стеблом, висотою 1-4 м (рис. 2.77). Квітки дрібні, двостатеві, зібрані в бурі колоски, які утворюють волотисте суцвіття на верхівці стебла. Росте на берегах водойм, у воді по всій Україні.

 1 2 3 4 

Рис. 2.77. Осокові. Осоки: 1 – лисяча (Carex vulpina), 2 – гостровидна (C. acutiformis), 3 – водяна (C. aquatilis).4 – Комиш озерний (Scirpus lacustris)

До роду меч-трава (Cladium) належить рідкісний вид – меч-трава болотна (C. mariscus), занесений до Червоної книги України. Це багаторічна трав'яниста рослина заввишки 100-150 см з широколінійними листками. Дуже рідко зустрічається на болотах заходу України та на солонцюватих ґрунтах чорноморського узбережжя.

Скорочення чисельності відбувається через осушувальні роботи та господарське освоєння приморського узбережжя.

До роду бульбокомиш (Bulboschoenus) відноситься б. морський (B. maritimus) – багаторічна трав’яниста рослина висотою 30-50 см, на кореневищі якої утворюються бульбоподібні потовщення, з яких розвиваються нові пагони. Бульбокомиш зустрічається майже по всій Україні, найчастіше в Лісостепу і Степу, на вогких луках, на болотах, при берегах, особливо на засолених грунтах.

Родина злакові, тонконого­ві (Poaceae)– це одна з найчисле-нніших родин квіткових рослин; налічує близько 10 тис. дикорослих і культурних видів, 700 родів, поширених у помір­них, холодних та тропічних областях, у горах і на рівнині. Одно-, дво- або багаторічні трави, окремі види – кущовидні або деревовидні росли­ни (бамбукита ін.). Мають мичку­вату кореневу систему або підземні кореневища. Стебло – соломина здебільшого з порожнистими межи­вузлями, у більшості злакових галузиться в нижній частині – вузлі кущіння. Листки лінійні або лінійно-ланцет­ні. Квітки дрібні, двостатеві, рід­ше одностатеві, зібрані в ко­лоски, що утворюють складний колос, китицю або волоть, як пра­вило, на верхівці стебла. Анемофіли, окремі види – самозапильні. Плід – здебільшого зернівка, у деяких бамбуків – горішкоподібний або ягодоподіб­ний.

Родина злакових поділяється на 3 підродини: бамбукоподібні, мітлицеподібні, просоподібні. До підродини бамбукоподібних належать багаторічники з дерев’янистими стеблами. До підродини мітлицеподібних відносять основні хліб­ні культури – пшеницю, жито, яч­мінь та важливі кормові трави – житняк, овес, тонконіг, бромус, ковилу, а до підродини просоподібних – важливі харчові і технічні рос­лини – кукурудзу, рис, сорго, просо, цукрову тростину.

У при­родних рослинних угрупованнях, насамперед у лучних і степових, представники родини є домінантами. Кормова цін­ність природних луків і сіножа­тей визначається наявністю в них злакових. Найважливіше кормо­ве значення мають види родів костриця, тимофіївка, мітлиця, пажитниця та ін. Стебла злакових широ­ко використовують у целюлозно-паперовій промисловості, у будівництві, для плетіння різних виробів тощо. Серед злакових є також багато бур'янів, що завдають збитків сільському господарству.

Очерет (Phragmites) – рід багаторіч­них трав із повзучим кореневищем. Стебла високі, від 2-4 до 9 м зав­вишки, до верхівки вкриті довги­ми лінійно-ланцетними листками. Суцвіття – велика розлога волоть. В Україні один вид: очерет звичайний (Ph. australis); росте на вологих луках, болотах, по берегах річок, озер тощо; утво­рює великі зарості у пониззях Дніпра, Дунаю, Дністра (рис. 2.78).

Очерет витри­мує значне засолення, росте по бе­регах солоних озер і заток Чорно­го та Азовського морів. Молодий очерет (до викидання во­лотей) придатний як кормова рослина, для виго­товлення силосу, трав'яного борош­на.

Рис. 2.78. Очерет звичайний (Phragmites australis)

Рід лепешняк (Glyceria) об’єднує багато­річні або однорічні трави з повзу­чими кореневищами. В Україні 6 видів. Найпоширеніші – лепешняки пла­вучий (G. fluitans), дібровний (G. nemoralis), великий (G. ma­xima). Ростуть на дуже зволоже­них грунтах – на річкових тера­сах, по берегах, луках, тінистих лісах тощо.

Рід очеретянка (Thyphoides) вклю­чає 20 видів, поширених в пн. і пд. помірних областях. В Україні зустрічається очеретянка звичайна (Th. arundinacea). Росте по берегах водойм, на болотистих