Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
180
Мова: 
Українська
Оцінка: 

одно- і бага­торічні трав'янисті рослини, напівкущі та кущі з прямими, лазячими або виткими стеблами.

Листки пасльону чер­гові або парні, цілісні або перисто-складні. Квітки – двостатеві у суцвіттях або одиночні. Плід – ягода. Близько 2200 (за ін. даними, близько 1700) видів, поширених переважно в тропічних і субтропічних зонах.

В Україні 7 дикорослих видів, з них найпоши­реніші пасльони чорний (S. nig­rum) і солодко-гір­кий, або глисник (S. dulcamara). Паслін солодко-гіркий часто росте по берегах водойм.

Серед пасльонових є харчові рослини: картопля, по­мідор, баклажан, перець стручко­вий та ін. ; лікарські: беладонна (Atropa belladonna), дурман, скополія та ін. ; декора­тивні: петунія, тютюн пахучий, деякі види фізалісу, пасльону та ін.

Родина Ранникові (Scrophulariaceae)об’єднує 220 родів і близько 3 тис. видів, поширених по всій земній кулі. Трав’янисті рослини, рідше кущі або дерева.

Рід вероніка (Veronica) включає близько 300 видів, в Україні ростуть 43 види. На вогких місцях часто зустрічається вероніка струмкова (V. beccabunga) і джерельна (V. anagallis-aguatica).

Родина Глухокропивові (Lamiaceae)об’єднує близько 200 родів і 3500 видів. Це здебільшо­го трав'янисті рослини із чотиригранним стеблом; рідше ­напівкущі, кущі, ліани.

В Україні поширені 229 видів (40 родів). Майже всі губоцвіті багаті на ефірні олії. Деякі використовуються у парфумерії й харчовій промисловості: мелісу, лаванду, розмарин, мус­катну шавлію, пачулі та ін. ; у ме­дицині: шавлію лікарську, м'яту, материнку, собачу кропиву та ін. ; як гострі приправи до їжі: майо­ран, чебрець, гісоп та ін. Є і декоративні рослини – шав­лія блискуча та ін.

Біля берегів водойм України часто зустрічаються такі види: вовконіг європейський (Lycopus europaeus), м’яти водяна (Mentha aquatica), довголиста (M. longifolia), кільчаста (M. verticillata).

Родина Айстрові, Складноцвіті (Asteraceae, Compositae)включає приблизно 20 тис. ви­дів (понад 1000 родів), поширених по всій земній кулі, крім Антарктиди. В Україні зустрічаються понад 450 ди­корослих видів.

Родина об’єднує ба­гаторічні, рідше однорічні трави і напівкущі (в помірних широтах), дея­кі – ліани, кущі і невеликі дере­ва (в тропіках). Квіти невеликі, правильні і неправильні, одно- або двостатеві, іноді стерильні, зібра­ні в різної форми кошики, які часто зовні схожі на окремі ве­ликі квітки. Кошики розміром від кількох мм (напр., у жабника) до 30-40 см (у соняшника), з обгорт­кою при основі. Чашечки немає, часто замість неї розвинені неве­лика зубчаста облямівка, плів­часті щетинки або волоски, які зберігаються при плодах і відігра­ють велику роль у їх поширенні. Квітки п′ятичленні. Віночок зрослопелюстковий, правильний (трубчастий) або неправильний (язичковий). В кошику складноцвітих або всі квітки однакові (трубчасті чи язич­кові), або різні: найчастіше крайо­ві – язичкові (роман, соняшник) чи лійковидні (волошка), а сере­динні – трубчасті. Плід – сім'янка.

Серед складноцвітих є олійні рослини (соняшник, сафлор та ін.), каучуконоси (гваюла, кок-сагиз та ін.), овочеві та пряні рослини (латук, цикорій, артишок та ін.), лікарсь­кі (ромашка, деревій, полин, оман та ін.), декоративні (айстри, жоржини, хризантеми, чорнобривці та ін.) рос­лини. Багато складноцвітих – злісні бур'яни (осот, будяк, амброзія, гірчак та ін.). Чимало складноцвітих – медо­носи.

Складноцвіті поділяються на дві підродини: трубкоцвіті і язичкові. До підродини трубкоцвітих належать соняшник (Helianthus annuus), топінамбур (H. tuberosus), ромашка (Matricaria recutita), деревій звичайний (Achillea millefoliumm), полин гіркий (Artemisia absinthium).

На берегах водойм часто зустрічається важлива лікарська рослина череда трироздільна (Bidens tripartita). Це трав'янис­тий однорічник заввишки 15-60 см. Череда широ­ко розповсюджена по всій території України. Росте на во­логих луках, болотах, біля водойм, у канавах. Поширюється чіпляючись насінням (плоди­ками) за шерсть тварин і одяг людини.

До підродини язичкових належать рослини, у яких кошики мають тільки язичкові квітки, найпоширенішими з яких є кульбаба лікарська (Tataxacum officinale), цикорій звичайний (Cichorium intybus) і ін.

З еволю­ційного погляду складноцвіті є найпрогресивнішою групою вищих рослин.

Родина Водянососонкові (Hippuridaceae)включає багаторічники з повзучим кореневищем і з членистими трубчастими стеблами.

Є один рід водяна сосонка (Hippuris) з 2 видами. В Україні один вид – водяна сосонка звичайна (Н. vulgaris) (рис. 2.69).

Водяна сосонка – рослина звичайно напівзанурена, іноді росте у воді. Зустрічається в дрібних стоячих або малопроточних водоймах. Висота рослини 15-100 см.

 

Рис. 2.69. Водяна сосонка звичайна (Hippuris vulgaris)

Надводне листя в зближених кільцях, лінійне, довжина листка 1- см, ширина 0,1-0,5 см. Підводне листя в розставлених кільцях, листки відхилені вниз, м'якші і тонші. Квіти дрібні в пазухах листків; нижні квіти жіночі, верхні – чоловічі. Плід – кістянка. Зу­стрічається по всій країні, крім Пд. Степу.

Родина Бобівникові (Menyanthaceae)включає багаторічні болотяні або водяні трави. Листя велике, без прилистків. Квіти правильні, двостатеві із п'ятичленною чашечкою. Плід коробочка.

Рід бобівник, вахта (Menyanthes) включає єди­ний вид – бобівник трилис­тий (М. trifoliata) (рис. 2.70). Це багаторічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом і трійчастими черговими листками на довгих черешках. Квіти з майже білим зовні й ро­жевим зсередини віночком зібрані в китицю.

Фото Капча