Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

2.60). Зустрічається по берегах річок, струмків, в канавах. Квітки жовті, дрібні, 5-10 мм у діаметрі, правильні, з подвійною оцвітиною. Чашолистиків 5, пелюсток 5-6. Тичинок і маточок багато. Дуже отруйна рослина.

До роду водяних жовтеців (Batrachium) відносяться декілька видів водних рослин, які мають білі квіти.

Рис. 2.60. Жовтецеві: 1 – водяний жовтець (Batrachium Gilibertii); 2 – жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus); 3 – калюжниця болотна (Caltha palustris)

У водяного жовтеця водного (B. aquatile) листя двох типів – занурене і плаваюче. Занурене листя сидяче або майже сидяче, на вигляд округло-віялоподібне з нитковидними частинками, середня частина листка коротша від бічних. Плаваюче листя напівкругле, нирковидне або округло-щитовидне, розсічено-лопатеве, складається з 5 (рідше 3, 7) частин, іноді вони відсутні.

Близькою до жовтеців є калюжниця (Caltha). В Україні зустрічаються 3 види калюжниці. Калюжниця болотна (C. palustris) цвіте ранньою весною. Українська і російська назви характеризують умови життя калюжниці – на вологих луках, заболочених місцях, багатих на поживні речовини. Це багаторічна трав’яниста рослина, яка має м’ясисте стебло, серцеподібні або ниркоподібні блискучі листки. Квіти калюжниці великі, побудовані подібно до квітів жовтецю.

Родина гречкові (Polygonaceae)включає 40 родів і близько 900 видів, поширених на всій земній кулі, але переважно у північній і помірній зонах.

Важливе господарське значення має гречка посівна (Fagopyrum esculenthum), її вирощують в Україні. З зер­на гречки виготовляють крупи та борошно. В Україні зустрічається також дикорослий вид – гречка татарськa (F. tataricum).

По берегах прісних водойм, на болотах і вологих луках, біля доріг росте пряна, лікарська й фарбувальна рослина – гірчак перцевий, або водяний перець (Polygonum hydropiper). Ця рослина поширена майже по всій території України (рис. 2.61).

Гірчак земноводний (P. amphibium) – велика багаторічна рослина з повзучим, довгим, розгалуженим кореневищем. Це одна з небагатьох рослин, здатних рости у воді та на суші. Має дві екологічні форми – водну (f. aquaticus) та наземну (f. terrestre). «Сухопутна» форма з прямим стеблом, густо вкритим листям, 15-50 см заввишки, опушеним притис­нутими щетинистими волосками. У водяної форми – стебла довгі, розгалужені, а лист­ки – довгочерешкові, голі, чергові, від довгас­то-еліптичних до лінійно-ланцетних. Квітки рожеві, двостатеві, правильні (актиноморфні). Зібрані у безлис­ті густі циліндричні колосоподібні суцвіття, які піднімаються над водою.

Рис. 2.61. Гірчаки: 1 – перцевий (Polygonum hydropiper), 2 – земноводний (P. amphibium)

Росте в Україні по всій території, крім Степу та Криму.

Серед гірчаків багато бур'янів, із них найпоширеніший гірчак березковидний (P. convolvulus) – однорічна рослина з вит­ким, іноді лежачим стеблом, що спричинює вилягання хлібів.

Родина капустяні, хрестоцвіті (Brassicaceae, або Cruciferae)об’єднує 350 родів і понад 3000 видів. Це одно-, дво- і багаторічні трави, деякі – неве­ликі напівкущі або кущі. Квітки у різних родів побудовані однаково. Оцвітина подвійна. Квітки здебільшого білі або жовті, рідше рожеві чи фіолетові, зібрані у китиці або щиткові суцвіття. Ча­шечка з 4 чашолистків; віночок з 4 пелюсток, розміщених нав­хрест (звідки і назва родини). Тичинок 6, з них 2 короткі і 4 довгі, нитки тичинок іноді розши­рені і мають криловидні зубці. Зав'язь верхня, двогнізда. Плід – стручок або стручечок, іноді – горішок. Насіння без ендоспер­му. В насінні хрестоцвітих містяться жирні олії і глікозиди. Плоди різних хрестоцвітих сильно варіюють за формою і розміром і є найважливішою систематичною ознакою.

Хрестоцвіті поширені майже по всій земній кулі, переважна більшість росте в Північній півкулі, зокрема в Середземномор'ї. В Україні близько 200 видів (57 родів).

Серед хрестоцвітих є цінні овочеві культури – капуста, ріпак, ріпа, редиска, редька та ін. ; пря­ні – гірчиця, хрін та ін., лікар­ські – ложечниця лікарська, жов­тушник лакфіолевидний; деко­ративні – лакфіоль, левкой та ін. ; медоноси – гірчиця біла, катран понтійський та ін. Є багато бур'янів – гри­цики звичайні, талабан польовий та ін.

До роду настурція (Nasturtium) належить вид, поширений в Україні – настурція лікарська (N. officinale), листки якої містять вітамін С, каротин, йод.

Рис. 2.62. Настурція лікарська (Nasturtium officinale)

Порядок вербоцвіті (Salicales) включає одну родину – вербові (Salicaceae), яка об’єднує 350 видів, що поширені майже на усій земній кулі. Дерева або кущі, іноді кущики, з черговим цілісними або лопатевими листками з прилистками. Це дводомні рослини,квітки зібрані у сережки, безпокривні, пристосовані до анемофілії.

Усі вербові швидкорослі рослини, легко розмножуються вегетативно. Часто використовуються для укріплення земляних дамб на рибницьких ставах. В Україні поширені такі види, як тополя біла (Populus alba), сіра (P. canescens), чорна, осокір (P. nigra), осика (P. tremula), верба біла (Salix