Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

alba), гостролиста (S. acutiformis) і ін.

До порядку молочаєцвіті (Euphorbiales) відноситься родина руслицеві (Elatinaceae), яка влючає рід руслиця (Elatine). Відомо 25 видів однорічних трав, по­ширених у помірній і тропічній зонах обох півкуль.

В Україні є 4 види. Це рослини з слабкими, густо улисненими стеблами, які часто у вузлах вкорінюються. Листки цілісні, супротивні або кільчасті. Квітки дрібні, правильні, двоста­теві, поодинокі чи зібрані пуч­ками в пазухах листків. Плід – коробочка.

Ростуть в мілких стоячих і повільно текучих водах, на болотах, заплавних луках тощо. Часто утворюють зарості. Найпо­ширеніша в Україні руслиця мокрична (Elatina аlsinastrum); на Закарпатті зрідка зустрічається руслиця сумнівна (Е. ambigua), у степу і Прикарпатті – руслиця угорська (Е. hungarica).

Родина первоцвіті (Primulaceae)включає 20 родів і 1 тис. видів, поширених на всій земній кулі. Це багаторічні трави, рідко кущики.

Рід водяних рослин плавушник, турча (Hottonia) включає рослини з гребінчасто-перисто-роздільними зануреними листками в кільцях. Висота рослини 15-40 см, коріння відсутнє. Квітки білі або блідо-рожеві з жовтим зівом, роз­міщені кільцями, зібраними у китицевидне суцвіття на верхівці квітконоса, що виступає з води. У глибоких водах в квітах, що не розкриваються, можливе самозапилення. Плід – коробочка.

В Україні зустрічається плавушник болотяний (Н. palustris) у стоячих та повільно текучих водах, на бо­лотах (рис. 2.63).

Рис. 2.63. Плавушник болотяний (Hottonia palustris)

До роду вербозілля (Lysimachia) відносяться широко розповсюджені в Україні трав'янисті багато­річники – в. звичайне (L. vulgaris) і в. лучне (L. nummularia), які ростуть на вологих луках, болотах, вздовж берегів річок і струмків, у мішаних лісах (рис. 2.64).

1  2 

Рис. 2.64. Вербозілля: 1 – звичайне (Lysimachia vulgaris), 2 – лучне (L. nummularia)

Ці два близькі види, зовсім не схожі один на одного зовні. Якщо вербозілля лучне має повзуче стебло, то вербозілля звичайне – досить висока (160-200 см) рослина, з прямим залозисто-во­лосистим, дещо розгалуженим вгорі стеблом. Рослини лікарські і медоносні.

Родина Росичкових (Droseraceae)включаєтрав'янисті рослини з прикореневою розеткою листя. Листя здатне перетравлювати тваринну їжу, оскільки має залозки, що виділяють сік, у складі якого містяться речовини, схожі на пепсин.

Існує близько 100 видів росичкових, поширених майже по всій земній кулі (біль­шість – в Австралії, Південній Африці, Новій Зеландії та на о. Мадага­скар). В Україні зустрічаються три види, які ростуть переважно на мохових болотах.

На сфагнових болотах росте росичка круглолиста (Drosera rotundifolia) з округлим листям до 1 см в поперечнику. На листку, з верхнього їх боку, розвинені чутливі волоски, що закінчуються на верхівці залозками. Залозки виділяють липку рідину, блискучу, як роса (звідки рослина і одержала свою назву). Приваблена краплею рідини, комаха (дрібні мухи, комарі і ін.) сідає на листок, викликаючи подразнення волосків. Зазнавши подразнення, волоски загинаються всередину. Від війок подразнення передається пластинці листка, яка стає увігнутою, і залозки дотикаються до комахи.

Окрім росички круглолистої у нас росте ще довголиста (D. longifolia), що має видовжене листя.

До родини росичкових відноситься альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa) – занурена у воду комахоїдна рослина (рис. 2.65). Листя у неї кільчасте. Пластинка листка, розташована на довгому черешку, може складатися уздовж середньої жилки при зачіпанні дрібними водними тваринами особливих чутливих залозок, розташованих на внутрішній стороні пластинки. Листок при цьому набуває форми пухирця. Комаха при цьому виявляється спійманою. Тоді травні залозки виділяють сік, що перетравлює жертву.

Рис. 2.65. Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa)

Альдрованда зустрічається поодиноко на всій те­риторії України. Перебуває під охороною.

Схожий апарат для відловлювання комах має венерина мухоловка (Dionaea muscipula), що росте на болотах Північної Америки.

Родина Бобові (Fabaceae)включає близько 600 родів і 13 000 видів, поши­рених по всій земній кулі. Одно­річні та багаторічні трав'янисті рослини, напівкущі, кущі, зрідка дерева, ліани. Листки здебільшо­го з прилистками, перисто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків малорозвинені або редуковані, їхню функ­цію виконують листовидні череш­ки (філодії) або зелені стебла (кладодії). Квітки двостатеві, зде­більшого зигоморфні, рідше пра­вильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Пелюсток здебільшого 5. Тичинок 10 або більше. Плід – біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше – однонасін­ний, нерозкривний.

В Україні зустрічаються близько 300 видів. Бобові мають вели­ке господарське значення. Серед них є чимало багатих на білкові речови­ни та вітаміни харчових (квасоля, горох, боби, сочевиця, арахіс то­що) та кормових (види люцерни, конюшини, чини, го­рошку та ін.) рослин. Деякі види дають цінні речовини: бальзами, дубильні речовини, барвники, цінну деревину. Деякі які види бобових використовують у медицині (термопсис, солодець, буркун, касія).

Багато бобових – декоративні рослини (альбіція, гліцинія, робінія, запаш­ний горошок та ін.). Бобові підвищують родючість грунту, оскільки на їхньому корінні селяться бульбоч­кові бактерії, що засвоюють атмо­сферний