Лятошинський і Шостакович: порівняльно-типологічний аналіз творчості

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМ. П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

 

Канєвська Діана Альфредівна

 

УДК 78. 071 (044) +78. 071 (470) : 781. 1

 

 

Спеціальність 17. 00. 03 – Музичне мистецтво

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

 

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, Міністерство культури та мистецтв України.

Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського М. Д. Копиця

Офіційні опоненти – доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського І. Б. Пясковський кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії музики Донецької державної музичної академії ім С. С. Прокоф’єва І. В. Гамова.

Провідна установа – Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка, кафедра історії музики, Міністерство культури та мистецтв України, Львів

 

 

Актуальність дослідження.

ХХ століття увійшло в історію людства як одне з найсуперечливіших. Сьогодні з позицій нового часу відкрилась можливість переоцінки багатьох явищ мистецтва. Використання та переосмислення цілого ряду соціально-історичних, об’єктивно-фактологічних, джерелознавчих матеріалів дозволило зкоректувати, а в деяких моментах і вийти на якісно новий рівень художніх узагальнень. До таких питань належить творчість двох видатних мислителів, композиторів-симфоністів ХХ століття – Б. М. Лятошинського і Д. Д. Шостаковича.

Як самостійний об’єкт дослідження їх музична спадщина є достатньо розробленою галуззю сучасного мистецтвознавства. Але у зв’язку з відкриттям архивів композиторів, нової епістолярної та мемуарної літератури, правдивих документів щодо життя і творчості двох майстрів виникла нагальна потреба переглянути існуючі позиції, оцінки, визначення. Одним з напрямків у розв’язанні цієї складної проблеми є аналіз творчості Б. Лятошинського і Д. Шостаковича крізь призму порівняльної типології, що допомогло виявити як типологічно загальне, так і індивідуально-самобутнє на різних масштабних рівнях – від особистостей композиторів, їхніх художньо-естетичних поглядів до конкретних деталей окремих творів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за планами науково-дослідної роботи кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського і є одним з напрямків розробки теми №2 “Українська музика в контексті світової музичної культури” тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Метою роботи є створення нової концепційної позиції щодо оцінки творчої спадщини Б. Лятошинського і Д. Шостаковича в контексті світової музичної культури. Об’єктом дослідження є музична спадщина двох митців, а предмет визначений порівняльно-типологічним аналізом творчості композиторів на основі цілісного розгляду філософсько-естетичних, соціально-психологічних, концепційно-драматургічних, жанрово-стильових аспектів.

Відповідно такій настанові у роботі вирішуються наступні завдання:

узагальнити ідеї з проблеми порівняльно-типологічного методу аналізу, висловлені вченими різних галузей наук, як то філософія, літературознавство, психологія, мовознавство, культурологія, фольклористика;

розглянути музикознавчі та літературознавчі дослідження з проблеми типології творчих індивідуальностей;

скориставшись існуючими в музикознавстві дослідженнями з проблем типології жанрів, форм, стилів тощо розробити порівняльно-типологічну методику аналізу творчості композиторів;

проаналізувати відомі на цей час епістолярні та мемуарні джерела стосовно життя і творчості Б. Лятошинського і Д. Шостаковича і на цій підставі зробити спробу охарактеризувати деякі найважливіші властивості творчих особистостей обох митців;

типологізувати творчу спадщину митців відповідно до зазначених рівнів (історико-соціального, художньо-концепційного, жанрового, стильового, композиційного) ;

проаналізувати конкретні музичні твори Б. Лятошинського і Д. Шостаковича на основі розробленої методики порівняльно-типологічного аналізу.

Методологічною базою дослідження є системний підхід до порівняльно-типологічного методу аналізу і проекції його на музикознавчу науку. Робота ґрунтується на методі комплексного дослідження під кутом зору порівняльної типології найважливіших рівнів творчої та життєвої діяльності Б. Лятошинського і Д. Шостаковича крізь призму художньо-естетичних концепцій їх творів.

Відповідно до проблематики дисертації, можна виділити наступні групи наукових джерел, на які спирається дослідження:

Праці з філософії Г. Геґеля, І. Нарського, Ф. Ніцше, О. Шептуліна; порівняльного літературознавства М. Алексєєва, І. Дзюби, В. Жирмунського, М. Конрада, М. Пруцкова, М. Храпченка; культурології М. Кагана, К. Леві-Строса, Ю. Лотмана, Е. Маркаряна; мовознавства В. Іванова, О. Мельничука, Б. Успенського; психології В. Мерліна, І. Палєя, Б. Теплова, К. Юнга; фольклористики Є. Мелетинського, В. Проппа, Б. Путілова та ін. ;

Історико-культурологічні дослідження М. Бердяєва, Дж. Боффа, К. Гаджиєва, К. Мамардашвілі, Дж. Оруелла, О. Пахльовської, О. Субтельного та ін. ;

Праці з проблем типології творчих індивідуальностей – Б. Асаф’єва, І. Барсової, М. Блінової, М. Вільмонта, В. Жирмунського, Т. Лєвої, Т. Манна, Т. Гусарчук, О. Таранченко та ін. ;

Музично-теоретичні та музично-історичні праці з питань типології музичних форм, стилів, жанрів тощо – труди М. Арановського, Б. Асаф’єва, В. Бобровського, Н. Герасимової-Персидської, Н. Горюхіної, М. Друскіна, О. Зінькевич, Л. Корній, І. Котляревського, Л. Мазеля, В. Медушевського, М. Михайлова, В. Москаленка та ін. ;

Дослідження, присвячені різним аспектам творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича – Б. Асаф’єва, М. Арановського, І. Белзи,