Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та об’єктів економіки в НС. Оцінка радіаційної та хімічної обстановки, основні поняття та визначення

Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 р., кодексу закону про працю, і інших нормативних актів.

Ви про них дізнаєтеся на заняттях з предмета «Охорона праці».

Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р., проголошує що:

- забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності по охороні життя і здоров'я людей, національного багатства і довкілля.

Цей Закон означає:

- загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України;

- регулює стосунки державних органів, юридичних і фізичних в цій галузі, не залежно від виду їх діяльності і форм власності.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові і соціальні основи дорожнього руху з метою:

- захисту життя і здоров'я громадян;

- створення безпечних і комфортних умов для учасників руху;

- охорона природного довкілля.

Закон регулює:

- громадські стосунки у сфері дорожнього руху і його безпеки;

- визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій не залежно від форм власності і господарювання.

У статті 14 визначені права і обов'язки учасників дорожнього руху – учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, же/д переїзди або інші місця, призначені для пересування людей і перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху відносяться водії і пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погонні тварини.

Учасники дорожнього руху мають право на:

- безпечні умови дорожнього руху, на стягнення збитків, створених внаслідок незадовільного стану автомобільних доріг, вулиць, же/д переїздів, вимогам безпеки руху;

- вивчення норм і правил дорожнього руху;

- отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних і інших організацій, а також органів Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, інформації про умови дорожнього руху.

Учасники дорожнього руху зобов'язані:

- знати і неухильно дотримуватися умов цього закону, правил дорожнього руху і інших нормативних актів з питань безпеки руху;

- створювати безпечні умови для дорожнього руху, не заподіювати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

- виконувати розпорядження органів державного контролю для підтримки законодавства про дорожній рух.

Згідно із законом «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993р., кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимоги гарантій забезпечення реалізації цього права від кабінету Міністрів України, Міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого саморятування, керівництва підприємств, установ і організацій, не залежно від форм власності і підпорядкування.

Держава, як гарант цього права створює систему ЦЗ, яка має свою мету захисту населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

У статті 1 написано, що ЦЗ України є державною системою органів управління сил і засобів, які створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

Завданнями ЦЗ України є:

1. Попередження виникнення НС техногенного походження і вжиття заходів по зменшенню збитків і втрат у разі аварій, катастроф, великих пожеж і стихійних лих;

2. Сповіщення населення про загрозу і виникнення НС в мирний і військовий час і постійне інформування його про обстановку, що складається;

3. Захист населення від наслідків НС (аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих і застосування засобів поразки) ;

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф і стихійних лих і у військовий час;

5. Організація проведення СіДНР в районах лих і інших осередках ураження.

6. Створення системи аналізу і прогнозування, сповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним (біологічним) зараженням, підтримка їх в готовності для стійкого функціонування в НС мирного і воєнного часу;

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ, її органів управління і сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 р., спрямований на:

- забезпечення захисту життя, здоров'я і майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, заподіяного: – практичною діяльністю, – випадковими радіоактивними аваріями – шляхом виконання попереджувальних і рятувальних заходів і шляхом відшкодування шкоди.

У статті 3 говориться про права людини по захисту від дії іонізуючих випромінювань – «Кожна людина, яка мешкає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забезпечується виконанням комплексу заходів:

- для запобігання впливу іонізуючих випромінювань на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення;

- компенсацію за перевищення встановлених дозових меж опромінення;

- відшкодування збитків, нанесених внаслідок впливу іонізуючих випромінювань.

Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань (ст. 12) розглядається згідно з щорічною оцінкою стану захисту