Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та об’єктів економіки в НС. Оцінка радіаційної та хімічної обстановки, основні поняття та визначення

Викликає сумнів можливість забезпечення екологічного права громадян на отримання точної і своєчасної інформації про радіаційну обстановку, що пов'язано з досить складною, з багатьма обмовками, процедурою реалізації цього права.

Відомі немало випадків, коли виникають великі складнощі, які вимагають багато здоров'я і сил для реалізації чорнобильського права, хоча, з іншого боку, число чорнобильців за документами істотно перевищує їх реальну кількість (за оцінками). Це свідчить про те, що, мабуть, не досить чітко розроблена схема реалізації законів, та і деякі положення не завжди однозначно можуть бути представлені.

Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. визначає:

- правові, організаційні, соціальні і економічні основи діяльності, пов'язані з перевезеннями небезпечних вантажів з/д, морським, річковим, автомобільним і авіаційним транспортом.

Основними напрямами державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів є:

- виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки;

- фізичного захисту;

- захисту здоров'я людей;

- охороні праці;

- санітарно-епідемічного благополуччя населення;

- безпека руху.

Закон України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» від 8 червня 2000р. визначає:

- організаційні і правові основи захисту громадян України, іноземців і осіб без громадянства, які перебувають на території України захисту об'єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного походження.

Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 16 січня 2001 р., визначає:

- правові, економічні і організаційні основи діяльності, пов'язані з об'єктами підвищеної небезпеки і спрямовані на захист життя і здоров'я людей і довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах, шляхом попередження їх виникнення, обмеження (локалізації) розвитку і локалізації наслідків.

Еколого-правове регулювання гарантується нормами Закону України «Про охорону навколишнього і природного середовища» від 25 червня 1991 р., який передбачає: – мета, – завдання, – принципи і механізми забезпечення ефективного природо використання, – охорона довкілля, – забезпечення екологічної безпеки.

У законі передбачені принципи охорони довкілля:

- пріоритетність вимог екологічної безпеки;

- гарантування екологічно безпечного положення для життя і здоров'я людей;

- екологізація матеріального виробництва;

- науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

- збереження просторової і видової різнобічності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

- гласність і демократизм при ухваленні рішення, реалізація якого впливає на стан довкілля, формування у населення екологічного погляду;

- науково обґрунтоване нормування впливу господарської і іншої діяльності на довкілля;

- вилучення плати за спеціальне використання природних ресурсів за забруднення довкілля і зниження якості природних ресурсів;

- рішення проблем охорони довкілля на основі широкого міжнародного співтовариства.

Закон закріплює екологічні права і обов'язки громадян України:

- право на безпечну для життя і здоров'я природне довкілля;

- участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів для розміщення і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан природного довкілля;

- участь в проведенні громадських екологічних експертиз;

- отримання повної і достовірної інформації про стан природного довкілля і його вплив на здоров'ї населення;

- право на подання до суду позову на державні органи, підприємства, установи, організації і громадян, і стягнення з них збитків, нанесених їх здоров’ю і майну, внаслідок негативного впливу на природне довкілля.

Громадяни України зобов'язані:

- берегти природу, охороняти, раціонально використати її багатства, здійснювати діяльність і вимоги екологічної безпеки, екологічних нормативів;

- не порушувати екологічного права і законні інтереси інших об'єктів;

- вносити плату за спеціальне природокористування;

- компенсувати шкоду за забруднення і інші негативні впливи на зовнішнє природне середовище.

Закон України «Про охорону природного довкілля» визначає:

- поняття екологічної безпеки і заходу по її забезпеченню;

- екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств і інших об'єктів, застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, токсичних і хімічних речовин;

- передбачає заходи по охороні природного довкілля від шкідливого біологічного впливу, швидкого впливу фізичних чинників і радіоактивного забруднення від забруднення виробничими, побутовими і іншими викидами.

Закон передбачає, що на Україні громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних бажань (природних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних їм ін.).

Верховною Радою України були прийняті законів що стосуються довкілля.

1. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р.

2. Закон України «Про природно – заповідному фонді України» від 16 жовтня 1992 р.

3. Закон України «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 р.

4. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р.

5. Закон України «Про використання ядерної енергетики і радіаційної безпеки» від 8 лютого 1995 р.

6. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30 червня 1995 р.

7. Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 р.

8. Закон України «Про рослинний світ» від 19 січня 1999 р.

9. Закон України «Про зону надзвичайної