Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нетрадиційні уроки з предмету Я у світі у спеціальній початковій школі для дітей з ТПМ

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
46
Мова: 
Українська
Оцінка: 

уроків Я у світі, я замислююсь над тим, як пробудити в наших дітях особливе відчуття навколишнього світу, що наближує людину до природи, допомагає осягнути всесвіт у собі та зрозуміти своє місце в ньому. Чи досить для цього лише знань, що отримують школярі під час вивчення цього предмету? Мабуть, ні. Адже всім зрозуміло, що знання про природу ще не визначають ставлення до неї. Тут потрібно задіяти тонкі механізми впливу на мотиваційну сферу дитини з метою екологізації її особистості. Діти повинні зрозуміти, що світ природи існує не тільки як об’єкт наукового вивчення та практичної діяльності людини, але й як об’єкт безкорисливого милування, джерело естетичних емоцій та почуттів.

Сьогодні настав час пошуку більш точних психологічних впливів на духовний світ дитини. Мені допомогла спадщина великого педагога, письменника В. О. Сухомлинського. Переглянувши його модель навчання «Школу під голубим небом» основне завдання якої передбачалося у тому, щоб цінності природи стали духовною потребою школярів. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання. Щоб змусити дитину мислити, стверджував Василь Олександрович, «вмійте примусити її дивуватися» [1, с. 211]. Проводячи свої уроки мислення, він прагнув, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою»[1, с. 211]. Діти милуються степом, вслухаються в спів жайворонка, але кожен із них бачить навколишній світ по-своєму, адже «краса природи – це могутнє джерело енергії думки»[1, с. 211].
Цей досвід переконливо доводить можливість ефективного педагогічного впливу на естетичне сприймання дітьми навколишнього світу і водночас, застерігає від верхоглядства.
Для прикладу нетрадиційного уроку з предмету Я у світі є урок на тему «Милування природою»
Милування природою – досить складний процес. Це не просто спостереження за її об’єктами та явищами або фіксація змін у навколишньому середовищі та їх пояснення з точки зору причинно-наслідкових зв’язків. Милуватися красою – це значить зробити її предметом особливої уваги, духовно з’єднатися з нею. Милування обов’язково передбачає момент оцінки. Та найважливіше те, що в цій оцінці домінують естетичні параметри.
Технологія проведення уроків милування значно відрізняється від звичайного шкільного уроку або екскурсії і вимагають від учителя високої педагогічної культури, адже під час такого уроку діти отримують не стільки номінативну, скільки емоційно-чуттєву та художньо-образну інформацію про природу, що забезпечує належний рівень осмислення естетичної значущої навколишнього. Але слід пам’ятати, що перенасичення виховного процесу такими уроками може перетворити їх у щоденні «чергові» вправляння. Внаслідок цього дитячі оцінки неминуче втратять свіжість, природність і будуть приречені на зумисну пишномовність, що призведе врешті-решт до фальші, нудьги та байдужості. Отже, уроки милування бажано проводити не більше одного разу на місяць. Тривалість таких уроків повинна враховувати вікові можливості дитячого сприймання (1-2 класи 15-20 хвилин, 3-4 класи 20-30 хвилин). Не можна перетворювати милування в певний обов’язок. Слід організовувати цей процес якомога тонше – непомітно пов’язати, наприклад, зі своєрідним станом природи, як-от: листопад, перший сніг, ожеледиця, відлига, іній, льодохід, перші струмочки, повінь, веселка та інші.
Нестандартність таких уроків вимагає від учителя ретельної підготовки. Першочерговим завданням повинно стати попереднє осмислення педагогом естетичного потенціалу природи, споглядання якої планується. Потрібно своєчасно знайти відповіді на такі питання: що саме в природі певного сезону є носієм естетичної інформації? Що зумовлює естетичну виразність і своєрідність конкретної пори року? Який комплекс чуттєвих ознак можна вважати «естетичним змістом», скажімо, осені чи весни? Завжди можна відокремити певну естетичну домінанту переважання конкретних чуттєвих ознак (світло і колір, форма, симетрія, пропорція, ритм, звук, запах та інші), що надають особливої виразності тому чи іншому стану природи. Для осіннього пейзажу це може бути розмаїтість кольорів. Узимку царює форма. Весні притаманні особливий динамізм та багатство звукових характеристик. Такий аналіз ґрунтуватиметься на об’єктивних властивостях природи і водночас певною мірою на суб’єктивності індивідуального сприймання природної краси.
До організації та проведення уроків милування можна висунути ряд вимог, зокрема:
Головним стратегічним напрямом такого уроку має стати постійне звернення не тільки до інтелектуальної, скільки до емоційно-чуттєвої сфери дитини.
Процес милування, його якість та інтенсивність значною мірою залежить від культури сенсорного сприймання. Потрібно вчасно турбуватися про активізацію чуттєвих аналізаторів школярів, забезпечуючи належну гостроту кольорового зору, слуху, тонку диференціацію запахів, дотикових та смакових відчуттів.
Емоційне сприймання природи не вичерпується її сенсорним пізнанням. Слід, підносити дитяче сприймання на належний емоційно-образний рівень та організовувати оцінну діяльність учнів. У цьому значно допоможуть експресивність учительського слова, виразність пантомімічних реакцій, а також удалий добір та доречне застосування художніх активі заторів – пейзажної лірики, загадок, казок, пісень.
Налагоджуючи безпосередній контакт із природою, необхідно зважати на те, що школярі за своїми віковими особливостями ще не спроможні споглядати її у повному значенні цього слова. Дитина насамперед відчуває у русі, в конкретних діях. Отже, потрібно забезпечити необхідний діапазон видів діяльності та достатній рівень рухливості школярів у природі, пропонуючи їм різноманітні завдання оцінного та творчого характеру (музичні та пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природнім матеріалом), а також цікаві форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу (ігри, змагання, конкурси, трудові справи).
Спробую розказати про етапи підготовки вчителя до уроків милування на прикладі декількох варіантів моделювання естетичного сприймання осінньої природи. Уроки милування в
Фото Капча