Опера «Царева наречена» Миколи Андрійовича

1.1 Загальний огляд літератури по темі

1.2 Трактовка концепції «Царевої нареченої» у музикознавчих дослідженнях

1.3 Спроба формулювання концепції опери «Царева наречена»

ІІ.1. Основна дія

ІІ.2. Контрдія

ІІ.2.1. Цар

ІІ.2.2 Опричники

ІІ.2.3 Малюта Скуратов

ІІ.2.4 Григорій Грязний

ІІ.2.5 Бомелій

ІІ.2.6. Любаша

 

 

Минулоріч минув 170-й ювілейний рік від дня народження великого російського композитора Миколи Андрійовича Римського-Корсакова, оперна творчість якого вже майже півтора століття займає одне з провідних місць на оперних сценах у всьому світі. Однією з найпопулярніших опер М. А. Римського-Корсакова є «Царева наречена». Це глибока, потужна драма, драма і лірична, і психологічна, і історична і побутова, – вона синтезує прояви людського – духовного нерозривно із земним. «Царева наречена» виконується як на сценах найкращих, провідних світових оперних театрів так і на сценах провінційних, часто посередніх, а також на сценах оперних студій в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Одесі.

Що повинно поєднувати всі сценічні версії? – це втілення, висвітлення, розкриття єдиного концепційного ідейного задуму опери. Хоч по-різному, але всі її сценічні реалізації як живе музичне явище повинні слугувати створенню єдиного багатогранного кристалу живої опери – як форми вираження високої актуальної для людства ідеї у міжпросторовому художньому континуумі. І в даному контексті постає питання сучасного визначення цього об’єднуючого ідейного задуму, закладеного композитором, спільно з авторами словесної драми в музичному-вербальному тексті опери.

Отже, тема дослідження звучить так: «Опера “Царева наречена” Миколи Андрійовича Римського-Корсакова від композиторського задуму до сценічного вирішення».

А мета дослідження – визначити композиторський задум (ідейну концепцію) опери М. А. Римського-Корсакова «Царева наречена» і виявити особливості його сценічного втілення на прикладі постановки оперною студією НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Об’єктом дослідження є опера М. А. Римського-Корсакова «Царева наречена», а предметом – концепційна сутність твору у музичному та сценічному рішеннях.

Для досягнення поставленої мети в ході роботи планується виконати наступні завдання:

Визначити рівень розробленості даного питання у музикознавчій літературі (доступній нам) ;

Визначити як саме розуміється ідейна концепція опери дослідниками;

Сформулювати наше розуміння концепції опери на основі існуючих досліджень.

Довести визначену концепційну систему шляхом аналізу музичного тексту контрдії опери.

Проаналізувати і дати оцінку режисерського втілення задуму опери в постановці на сцені оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Матеріалами роботи є партитура і клавір опери «Царева наречена» , а також спектакль «Царевої нареченої» в оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Музикознавчою базою роботи є дослідження про творчість М. А. Римського-Корсакова і конкретно про оперу «Царева наречена». Серед всіх робіт, декілька виявились найкориснішими для нас: монографія А. О. Соловцова , яка включає широкий аналіз опери; і – особливо – роботи О. Кандінського, Л. Серебрякової і Б. Асаф’єва , в яких висвічуються в найповнішій мірі особливості драматургії опери та її концепція.

Структура роботи включає вступний розділ, основну частину, яку складають три розділи: 1-й має назву «Драматургічна концепція опери М. А. Римського-Корсакова та її висвітлення в музикознавчій літературі»; 2-й – «Контрдія опери. Інтонаційно-образний аналіз» (зупиняємося саме на цьому питанні, оскільки позитивні персонажі отримали у музикознавчій літературі дуже ретельну характеристику) ; 3-й – «Сценічне вирішення задуму М. А. Римського-Корсакова в спектаклі «Царева наречена» оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського; і останній розділ – Висновки. Також в кінці роботи наявний список використаних джерел і додатки.

 

 

 

Досліджень, присвячених опері «Царева наречена» існує достатньо велика кількість. Всі вони ілюструють зацікавленість темою, причому в різний час – від початку ХХ ст. до сьогодення. Всі роботи по даній темі можна згрупувати відповідно характеру дослідження, а також за предметом досліджень і поставленою в них проблематикою.

Найбільша група досліджень – це загальна описова характеристика опери, де коротко представлені відомості стосовно історії створення (рік, контекстна ситуація у творчості композитора), жанрове визначення, коротка характеристика драматургічних особливостей з акцентом переважно на образній характеристиці головних персонажів – Марфи, Любаші, Грязного (іноді царя і Бомелія). Такі роботи розраховані на широке коло читачів, вони дають загальне уявлення про особливості твору. До названих робіт відносяться розділи підручників з історії російської музики , а також розділи популярних монографій, присвячених М. А. Римському-Корсакову, короткі нариси про його життя і творчість, літописи .

Роботи узагальненого характеру, але зі значно більш розгорнутим і послідовним аналізом, зі щедрим приведенням прикладів – це роботи, присвячені суто аналізу опери «Царева наречена», В. Ванслова і А. О. Соловцова .