Опера «Царева наречена» Миколи Андрійовича

 

 

В даній роботі був пройдений шлях від загального – визначення масштабної концепції «Царевої нареченої» через її аргументацію аналізом музичного матеріалу контрсфери – до конкретного: простеження особливостей сценічного втілення опери на сцені оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського.

В музикознавстві «Царевій нареченій» належить об’ємна кількість дослідницьких робіт різного характеру і змісту, а в історії театру – множинність вирішень, в межах широкої хронологічної і географічної панорами. Визначення концепції скріплює, як каркас, всю роздріб досліджень і сценічних втілень.

На цій проблемі, дослідники уже частково зупинялись і найближчими для нас у вирішенні питання концепції опери виявились думки О. Кандінського, Л. Серебрякової, Б. Асаф’єва. На основі їх досліджень, з нашими власними доповненнями вимальовується складна, багатогранна ідейна система твору. В її основі конфлікт, двох соціально-психологічних принципів мислення, дій, життя. Він реалізується в опері двома групами персонажів – основної дії і контрдії. Перша – це сфера миру, родинного щастя, уособлена образами Марфи, Ликова, Собакіна, Сабурової, Дуняши. Друга – це світ влади, тиранії, деспотизму (цар – головний персонаж, Малюта, Бомелій, Грязний, частково Любаша). Аналіз контрсфери виявив характерний для неї інтонаційний комплекс. А саме: маршовість, як жанрова основа, тиратність і пунктрирність; в ладо-гармонічному аспекті – наявність збільшеності, зменшеності як на рівні структури акордики так і на рівні міжакордових взаємозв’язків, а також – цілотоновість, пріоритетність мінорного ладового забарвлення.

Однак, деякі персонажі не вписуються однозначно в межі лише однієї інтонаційної системи – це Любаша і Грязной. В їх характеристиці присутня і лірична складова. Тобто концепція опери не є прямолінійно однозначним розподілом світу на добро і зло.

Ускладнюється концепція ще й драмою почуттів між героями, піднімається проблема любові, любові і взаємності, вірності, проблема життя і смерті, рокових обставин і свободи вибору.

Втілення такої складної, серйозної концепції завжди є проблемою для постановників і реалізується комплексним рішенням режисера, диригента, засобами сценографії.

Проаналізована нами постановка «Царевої нареченої» в оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського досить вдалий варіант сценічного втілення концепції на рівні сценографії, режисерського рішення. Декорації, костюми, у єдності з символічністю кольорів і світла витримані в автентичному, доволі строгому стилі. Це створює необхідний колорит, зосереджує увагу на смисловій драмі. Інтерпретації головних образів в основній мірі відповідають задуму, актори добре передали свої образи – особливо Ликова, Марфи, Малюти, Грязного, дещо незвично – Любаши і Бомелія.

Втіленню цілісного композиторського задуму завадили купюри хорових сцен, які грають значну роль у розкритті концепції.

Хочеться надіятись, що коли-небудь «Царева наречена» все ж буде ставитись в оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського в повному вигляді, без купюр, які викривлюють її концепцію. Хоча би в знак поваги до видатного композитора, який, як відомо, завжди заперечував проти будь-яких режисерських вторгнень в композиторський задум, включаючи купюри.

 

 

Асафьев (Игорь Глебов). Царская невеста: опера Римского-Корсакова: к премьере в Харьковском ГАТОБе // Музыкальная жизнь. – 1990. – № 23. – С. 25.

Барсова, Л. Г. Николай Андреевич Римский-Корсаков: 1844-1908: популярная монография / Л. Барсова. – Л. : Музыка, 1968. – 96 с.

Ванслов, В. Царская невеста Н. Римского-Корсакова / В. Ванслов. – М. -Л. : Государственное музыкальное издание. – 1950. – 40 с.

Гозенпуд, А. А. Н. А. Римский-Корсаков: темы и идеи его оперного творчества / А. Гозенпуд. – М. : Государственное музыкальное издание. 1957. – 188 с.

Кандинский, А. И. История русской музыки: том 2: вторая половина ХІХ века: книга вторая: Н. А. Римский-Корсаков / А. Кандинский. – М. : Музыка, 1979. – 280 с.

Кауфман, Л. М. А. Римський-Корсаков. / Леонид Кауфман – К. : Мистецтво, 1949. – 35 с.

Келдыш, Ю. История русской музыки: часть вторая / Ю. Келдыш. – М. -Л. : Государственнове музыкальное издательство, 1947. – С. 266 – 271.

Кунин, И. Ф. Николай Андреевич Римский-Корсаков / И. Ф. Кунин. – М. : Музыка, 1979. – 128 с.

Мейлих, Е. И. Николай Андреевич Римский-Корсаков: 1844-1908: краткий очерк жизни и творчества: популярная монография / Е. Мейлих. – Л. : Музыка, 1978. – 120 с.

Мещерякова, Н. О функциональности драматургии оперы Н. А. Римского-Корсакова «Царская невеста» // Музыкальный театр ХІХ-ХХ веков: вопросы эволюции: сб. научных трудов. – Ростов – на – Дону, 1999. – С. 127 – 137.

Орлова, А. А. Страницы жизни Н. А. Римского-Корсакова: летопись жизни и творчества / автор-составитель А. А. Орлова. – Вып. 3-й. – Л. : Музыка, 1972. – 352 с.

Рапацкая, Л. А. История русской музыки от древней Руси до «Серебряного века» / Л. А. Рапацкая. – М. : Владос, 2001. – 112 с. (С. 231-232)

Рацкая, Ц. С. Н. А. Римский-Корсаков / Ц. Рацкая. – М. : Музыка, 1977. – 112 с.

Римский-Корсаков, Н. А. Летопись моей музыкальной жизни / Н.