Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

 

Андрієнко Андрій Леонідович

 

УДК 633. 15: 631. 5

 

ОСНОВНІ ЗАХОДИ СОРТОВОЇ АГРОТЕХНІКИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

 

06. 01. 09 – рослинництво

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

 

Дніпропетровськ – 2004

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті зернового господарства УААН протягом 2000-2003 рр.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПАЩЕНКО Юрій Михайлович, Інститут зернового господарства УААН, завідуючий відділом технології вирощування кукурудзи.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН і РАСГН ЦИКОВ Валентин Сергійович, Інститут зернового господарства УААН, завідуючий відділом дорадництва з питань науково-інформаційного забезпечення кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник САХАРОВ Василь Данилович, Дніпропетровський Державний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва.

Провiдна установа: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН, лабораторія рослинництва, м. Харків.

Захист відбудеться 15 жовтня 2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 353. 01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; тел. 45-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий “10” вересня 2004 р.

 

 

Актуальність теми. Актуальним аспектом використання у виробництві гібридів кукурудзи різних груп стиглості є визначення і застосування оптимальних параметрів їх вирощування, властивих тільки конкретним біологічним типам. У комплексі агротехнічних заходів важливе місце займають попередники, обробіток ґрунту, дози мінеральних добрив, строки сівби, густота стояння рослин тощо.

Розробка і впровадження основних прийомів сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи є важливим фактором найповнішого використання генетичного потенціалу цих форм і представляє практичний інтерес і актуальну проблему для сучасного рослинництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з державною науково-технічною програмою „Зернові і олійні культури”, завданням “Науково обґрунтувати для господарств різних форм власності ефективні заходи вирощування кукурудзи, які дозволять знизити витрати на виробництво і збільшити урожайність на 10-12% ” № д. р. 0101U002198, етапом завдання 05. 01 “Розробити сортову агротехніку нових гібридів кукурудзи харчового та фуражного використання і їх батьківських форм для різних грунтово-кліматичних зон”.

Мета і завдання досліджень. Розробити основні прийоми сортової агротехніки нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості і надати рекомендації виробництву щодо оптимальних параметрів їх вирощування.

Для обґрунтування і реалізації робочої гіпотези передбачалось вирішення наступних задач:

- дослідити особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від основних технологічних прийомів;

- встановити вплив глибини основного обробітку ґрунту на його водно-фізичні властивості, зміну рівня водоспоживання рослин, формування кореневої системи і зернової продуктивності гібридів кукурудзи;

- визначити оптимальні строки сівби та густоту стояння рослин кожного конкретного гібрида;

- встановити реакцію рослин досліджуваних гібридів на строки сівби, густоту стояння рослин, глибину основного обробітку ґрунту, попередники і дози добрив;

- виявити серед досліджуваних форм гібриди інтенсивного типу, які проявляють вимогливість до високого агротехнічного фону, а також адаптивні біотипи рослин, що здатні формувати високий врожай зерна при застосуванні ресурсозберігальних прийомів вирощування;

- провести оцінку економічної ефективності прийомів вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості.

Об’єкт дослідження. Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи: попередники, глибина основного обробітку ґрунту, дози добрив, строки сівби та густота стояння рослин.

Предмет дослідження. Ранньостиглий гібрид Кадр 195 СВ, середньоранній Кадр 267 МВ, середньостиглий Дніпровський 337 МВ і середньопізній Кадр 443 СВ.

Методи дослідження. Основним методом досліджень були польові та лабораторно-польові досліди. Використовували загальнонаукові методи: гіпотез, діалектичний, синтезу, аналізу, індукції, дедукції, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. У північному Степу, де в основному зосереджений ареал посівних площ товарного виробництва зерна кукурудзи, розроблені основні прийоми сортової агротехніки гібридів нового покоління. Вперше в конкретних умовах зони виявлена реакція рослин новостворених гібридів на зміну умов зовнішнього середовища, обумовлених варіабельністю технологічних заходів, з’ясована їх вимогливість до агротехнічного фону та розроблені оптимальні параметри вирощування. Наукову новизну представляє широка комплексна оцінка впливу досліджуваних агротехнічних заходів на прояв адаптивних функцій рослин нових гібридів.

Практичне значення одержаних результатів. Ранньостиглий гібрид Кадр 195 СВ, середньоранній Кадр 267 МВ, середньостиглий Дніпровський 337 МВ і середньопізній Кадр 443 СВ представляють собою нові екологічні біотипи кукурудзи, які відзначаються високою продуктивністю і в сучасний період широко впроваджуються у виробництво. Розроблені прийоми сортової агротехніки цих форм дозволяють в умовах північного Степу найбільш повно реалізувати генетичний потенціал гібридів, підвищити урожайність і знизити енергетичні та виробничі витрати, а також проводити підбір адаптивних форм для вирощування за різними ресурсозбережними технологічними схемами. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах Ерастівської дослідної станції ІЗГ УААН і успішно впроваджуються в господарствах П’ятихатського району Дніпропетровської області.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо розробляв програму досліджень, особисто проводив польові досліди, спостереження і дослідження, аналізував і узагальнював одержані дані в звітах, наукових статтях та дисертаційній роботі.

Апробація результатів