Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

При заміні глибокої оранки мілким обробітком та при повторній сівбі по кукурудзі середньостиглий та середньопізній гібриди найбільш суттєво знижували показники індивідуальної продуктивності. У гібрида Кадр 443 СВ зафіксована найбільша кількість качанів у варіантах оранки на глибину 27-30 см та після озимої пшениці. Найбільше число рослин без качанів відмічено у гібридів Кадр 195 СВ та Кадр 267 МВ при розміщенні їх у варіантах з повторним висівом кукурудзи по кукурудзі.

 

Таблиця 4

Реакція рослин гібридів кукурудзи на зміну попередників та глибину обробітку ґрунту (середнє за 2000-2003 рр.) 

 

Показники структури врожаю у всіх біотипів кукурудзи зменшувались у варіантах мілкого обробітку ґрунту та попередника кукурудза порівняно з глибокою оранкою після озимини. В посушливих умовах, коли спостерігалось посилення конкуренції між рослинами за вологу, показники структурних елементів знижувались. Зменшення маси зерна з качана відбувалось не тільки за рахунок дефіциту ґрунтової вологи, а і внаслідок погіршення озерненості качанів під впливом повітряної посухи та скорочення їх розмірів.

Зниження зернової продуктивності внаслідок впливу мілкого обробітку у більш скоростиглих гібридів було дещо меншим, ніж у середньостиглого та середньопізнього. Глибока полицева оранка здійснювала позитивний вплив на формування урожайності гібридів. Найбільш високий урожай на цьому фоні забезпечили середньостиглий Дніпровський 337 МВ і середньопізній Кадр 443 СВ – 60, 5 ц/га і 64, 8 ц/га відповідно. В умовах 2003 р. найвищий урожай на фоні мілкого обробітку сформували гібриди Кадр 195 СВ та Кадр 267 МВ.

Максимальну зернову продуктивність гібриди формували при розміщенні посівів після озимої пшениці. При повторній сівбі ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ по кукурудзі урожайність зерна знижувалась на 6, 5 ц/га. У середньораннього Кадр 267 МВ, середньостиглого Дніпровський 337 МВ та середньопізнього Кадр 443 СВ подібне зниження становило 9, 4; 10, 9 і 7, 6 ц/га відповідно. Середньоранній та середньостиглий гібриди найбільше зменшували урожайність під впливом попередників.

Найвищий рівень умовно чистого прибутку зафіксований при вирощуванні гібридів на фоні глибокої полицевої оранки по попереднику озима пшениця. При заміні оранки мілким обробітком та розміщенні кукурудзи по кукурудзі прибутковість технологічного циклу різко зменшувалась: у ранньостиглого гібрида на 69 та 196 грн. /га, середньораннього – 44 та 295, середньостиглого – 189 та 309, а у середньопізнього – 218 і 240 грн. /га. Вирощування гібридів Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ на фоні мілкого обробітку призвело до зниження всіх показників економічної ефективності, а у ранньостиглого та середньораннього рентабельність виробництва була вищою у варіантах з мілким обробітком. Найбільш реагували на зміну попередника середньоранній та середньостиглий гібриди.

 

 

З метою оптимізації технологічних процесів і стабілізації виробництва зерна в північному Степу на основі проведених досліджень виявлені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи під впливом умов середовища, які обумовлюються основними заходами сортової агротехніки і гідротермічним режимом грунтово-кліматичної зони. Визначені найбільш стабільні і пластичні біотипи, придатні для вирощування за різними технологічними схемами, що виявляється в наступному:

1. В умовах північного Степу основні заходи сортової агротехніки кукурудзи (попередники, глибина основного обробітку ґрунту, дози добрив, строки сівби, густота стояння рослин) відіграють суттєву роль в реалізації біологічного потенціалу продуктивності гібридів і створюють сприятливі умови для росту, розвитку і формування урожайності культури.

2. Добір пластичних до рівня агротехніки гібридів є важливим фактором стабілізації виробництва зерна. Серед форм, що вивчалися, за комплексом адаптивних ознак виділялись ранньостиглий Кадр 195 СВ і середньоранній Кадр 267 МВ, як найбільш стабільні при вирощуванні в енерго- та ресурсозбережних технологіях. Підвищеною посухостійкістю відзначались середньостиглий Дніпровський 337 МВ та середньопізній Кадр 443 СВ, які економно витрачали вологу на формування одиниці продукції та характеризувались стабільністю формування індивідуальної продуктивності рослин і найвищим рівнем урожайності зерна.

3. Вищих показників польової схожості досягали при сівбі кукурудзи 15 травня. При ранніх строках (25 квітня) зниження кількості схожого насіння в середньому сягало рівня 15-25%. Тривалість міжфазних та вегетаційного періодів скорочувалась в умовах підвищеного теплового режиму ґрунту і повітря.

4. Більш інтенсивні ростові процеси зафіксовані у рослин гібридів при розміщенні посівів по попереднику озима пшениця, застосуванні глибокого основного обробітку ґрунту, оптимальної дози добрив N60P60, мінімального рівня густоти посівів і при сівбі в пізні строки. Пізня сівба і загущення рослин призводили до активного засихання листків.

5. По мірі відстрочення сівби до пізніх строків у ранньостиглого та середньораннього гібридів зменшувалась площа листової поверхні, а у середньостиглого та середньопізнього найбільшою вона була при сівбі 5 травня. Максимальну площу асиміляційної поверхні рослини формували при розміщенні посівів після озимої пшениці, застосуванні дози добрив N60P60, глибокого обробітку ґрунту та мінімального рівня загущення.

6. Фотосинтетична діяльність гібридів і накопичення маси рослинами більш активно проходили в найменш загущених посівах та у варіантах глибокої оранки після озимої пшениці. Відмічався позитивний вплив добрив на продуктивність фотосинтезу. Тривалим процесом фотосинтетичної діяльності відзначались гібриди Кадр 195 СВ