Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

 

Кращих показників економічної ефективності досягали у варіантах густоти, при яких створювались найкращі умови для росту та розвитку рослин. Найбільший рівень умовно чистого прибутку і рентабельності виробництва зафіксований у гібрида Кадр 195 СВ при вирощуванні його з густотою 60 тис. /га, Кадр 267 МВ – 50 тис. /га, Дніпровський 337 МВ – 40 тис/га, а Кадр 443 СВ – 30 тис. /га.

Вплив мінеральних добрив на ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи. Тривалість основних міжфазних періодів у гібридів кукурудзи під впливом різних доз добрив практично не змінювалась, лише у гібрида Кадр 267 МВ при покращенні фону живлення перша і друга половина вегетації скорочувались на 1 день. У гібрида Кадр 443 СВ період від сходів до цвітіння скорочувався, а від цвітіння до повної стиглості зерна – подовжувався.

Позитивний вплив удобрення на ростові процеси гібридів спостерігався вже у фазу 10-12 листків, а у період інтенсивного росту стебла тенденція збільшення висоти рослин на удобрених варіантах зростала. При застосуванні дози добрив N60Р60 приріст рослин у фазу цвітіння волотей ранньостиглого гібрида становив 7, 6 см порівняно з варіантом без добрив, у середньораннього – 5, 6 см, середньостиглого – 9, 1, а середньопізнього – 8, 5 см. Відмічено позитивний коефіцієнт кореляції середнього рівня між даними біометричних ознак і величиною урожаю залежно від доз мінеральних добрив (r = 0, 41).

Висота прикріплення качанів у гібрида Кадр 195 СВ у варіанті без добрив була на 3, 3 см меншою, ніж на фоні N60P60, а у гібридів Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ розбіжність між цими показниками становила 5, 2; 5, 8 та 5, 0 см відповідно. Із зростанням дози добрив діаметр стебла всіх біотипів збільшувався. Найбільшим він був у гібрида Кадр 443 СВ – 29, 5 мм. Більшою мірою змінювалась товщина стебла у гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Дніпровський 337 МВ, у яких різниця між варіантами доз добрив становила 0, 7-1, 5 мм, а між максимальною дозою та фоном без добрив – 1, 6-2, 6 мм.

В першій половині вегетації темпи засихання листкового апарату у гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Кадр 443 СВ на ділянках без добрив були більшими, ніж у варіантах з мінімально-оптимальною та оптимальною дозами, а у гібрида Дніпровський 337 МВ вони були на одному рівні. В період дозрівання зерна інтенсивність засихання була активнішою на удобрених варіантах. Найбільш суттєво площа листків змінювалась у гібрида Кадр 443 СВ при внесенні дози добрив N60P60. При застосуванні цієї дози у всіх гібридів площа асиміляції збільшувалась, проте, найменші зміни спостерігались у ранньостиглого гібрида – 1, 0 та 3, 7 дм2 відповідно.

Відмічено позитивний вплив мінеральних добрив на продуктивність фотосинтезу та подовження періоду накопичення маси рослинами гібридів кукурудзи. Найдовше цей процес тривав у гібридів Кадр 195 СВ та Дніпровський 337 МВ. Меншою інтенсивністю фотосинтезу у другій половині вегетації характеризувались гібрид Кадр 267 МВ і Кадр 443 СВ.

В умовах 2000 р. посіви гібридів кукурудзи різних груп стиглості були добре забезпечені вологою протягом періоду вегетації, що дало змогу сформувати високий урожай зерна. 2001 і 2002 рр. характеризувались більшим дефіцитом вологи, що позначилось на загальній продуктивності. При застосуванні добрив у всі роки досліджень сумарні витрати вологи посівами гібридів зростали, а коефіцієнт використання її на створення одиниці продукції знижувався.

Посилення ростових процесів та фотосинтетичної діяльності посівів під впливом добрив позначилось на індивідуальній продуктивності рослин і урожайності зерна гібридів (табл. 3). Ріст кількості качанів спостерігався вже при застосуванні мінімально-оптимальної дози, а при збільшені її до N60P60 приріст продуктивних органів становив 8-16 шт. /100 рослин. При підвищенні дози у пізньостиглих гібридів відмічалось більше рослин з двома качанами, що свідчить про створення сприятливих умов для росту і розвитку їх рослин. Кількість безплідних рослин зменшувалась по мірі покращення умов живлення.

Найбільшої маси зерна з качана у всіх досліджуваних форм досягали у варіантах з внесенням оптимальної дози добрив. Визначено чіткий кореляційний зв’язок між показниками маси зерна з одного качана та величиною урожаю залежно від доз мінеральних добрив (r = 0, 70), тобто урожайність зерна всіх гібридів майже на 49% залежала від маси зерна, яке формувалося на качані під впливом різних доз добрив.

 

Таблиця 3

Вплив доз мінеральних добрив на потенційні можливості гібридів кукурудзи (середнє за 2000-2003 рр.) 

 

Найбільшої маси зерна з качана у всіх досліджуваних форм досягали у варіантах з внесенням оптимальної дози добрив. Визначено чіткий кореляційний зв’язок між показниками маси зерна з одного качана та величиною урожаю залежно від доз мінеральних добрив (r = 0, 70), тобто урожайність зерна всіх гібридів майже на 49% залежала від маси зерна, яке формувалося на качані під впливом різних доз добрив.

Найбільший урожай зерна досліджуваних форм отримали у варіантах з внесенням N60P60. У гібрида Кадр 195 СВ прибавка врожаю на фоні N30P30 складала 5, 9 ц/га, а при застосуванні оптимальної дози додатково 3,