Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

Від кількості функціонуючих листків та морфологічних ознак гібридів змінювалась і площа листкової поверхні рослин та освітленість посівів сонячним промінням. Площа листкової поверхні у скоростиглих гібридів Кадр 195 СВ і Кадр 267 МВ була найвищою при першому строкові сівби і становила 43, 2 та 52, 0 дм2 відповідно. Середньостиглий Дніпровський 337 МВ і середньопізній Кадр 443 СВ більшу площу асиміляційного апарату формували при другому строкові (5 травня) – 61, 9 та 75, 3 дм2. Від цих та інших біологічних властивостей досліджуваних форм залежали процеси фотосинтезу і накопичення органічних речовин. В першій половині вегетації чиста продуктивність фотосинтезу гібридів була найбільшою у варіантах другого строку сівби. В період цвітіння волотей показники майже вирівнювались, а в наступні етапи розвитку кращою інтенсивністю накопичення маси відзначались рослини третього строку.

Досліджуваний фактор суттєво впливав на формування індивідуальної продуктивності гібридів. У рослин Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ найбільша кількість качанів формувалась при сівбі 5 травня, а у ранньостиглого Кадр 195 СВ – 15 травня. В цих варіантах була найменшою і кількість безплідних рослин. Більш пізньостиглі форми (Дніпровський 337 МВ і Кадр 443 СВ) відзначалися високими потенційними можливостями формування продуктивних органів – 136, 6 та 135, 3 шт. /100 рослин відповідно.

Найбільшу масу зерна на качані гібрид Кадр 267 МВ формував у варіантах з сівбою 5 травня, Кадр 195 СВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ – 25 квітня, проте, відмінності між першим та другим строками були незначними. Встановлено чіткий кореляційний зв’язок між показниками маси зерна з одного качана та величиною урожаю залежно від строків сівби (r = 0, 77), а також індивідуальною продуктивністю рослин та урожайністю (r = 0, 85).

Формування урожаю зерна в основному залежало від морфобіологічних властивостей досліджуваних біотипів, строків сівби, а також погодних умов періоду вегетації. В середньому за роки досліджень ранньостиглий гібрид вищу продуктивність показав при сівбі 25 квітня та 5 травня – 53, 2 та 54, 4 ц/га відповідно, хоча вологість зерна найменшою була при першому строкові (17, 5%). Середньоранній Кадр 267 МВ, середньостиглий Дніпровський 337 МВ та середньопізній Кадр 443 СВ найвищу урожайність формували при другому строкові сівби – 5 травня. Як при більш ранньому, так і при пізньому строках у цих гібридів спостерігалось суттєве зниження зборів зерна з одиниці площі.

Значно впливали на формування урожайності гібридів погодні умови періоду вегетації. Внаслідок занадто високих температур повітря і недостатньої кількості опадів у 2001-2002 рр. рівень урожайності гібридів зменшився більше, ніж вдвічі порівняно зі сприятливими 2000 і 2003 рр. Найбільше знизили продуктивність ранньостиглий та середньоранній гібриди – на 66%, тоді як середньостиглий і середньопізній лише на 61 та 59% відповідно, що свідчить про їх більшу пристосованість до жорстких кліматичних умов зони Степу.

По мірі відстрочення сівби від ранньої до більш пізньої вологість зерна гібридів закономірно збільшувалась. Найменш вологим воно було у варіантах сівби 25 квітня, найбільш – 15 травня. Вологість зерна гібрида Кадр 195 СВ залежно від строків сівби коливалась в межах 17, 5-25, 3%. Кадр 267 МВ вміст вологи в зерні мав на рівні 17, 7-27, 6%, Дніпровський 337 МВ – 25, 0-33, 1%, а Кадр 443 СВ – 27, 2-36, 7%. Поєднання показників урожайності зерна гібридів і даних післязбиральної його вологості визначає економічну доцільність вибору оптимальних строків сівби кожного конкретного біотипу.

Більшим накопиченням білка відзначались гібриди Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ при першому строкові сівби. В цих варіантах відмічено і підвищений вміст жиру. Показники вмісту крохмалю та клітковини практично не змінювались.

Найбільший прибуток від реалізації готової продукції ранньостиглого гібрида одержали у варіантах ранньої сівби. Середньоранній, середньостиглий і середньопізній гібриди суттєвий приріст доходів забезпечили при сівбі 5 травня. Вирощування кукурудзи в посушливих умовах, які спричиняють суттєве зниження продуктивності, економічно вигідне лише за умови формування урожайності для середньостиглого і середньопізнього гібридів не нижче 34 ц/га при рівні передзбиральної вологості зерна 37%. Вказані варіанти вирощування біотипів різних груп стиглості дозволили знизити собівартість продукції і підвищити рентабельність виробництва. Окупність коштів найвищою була у середньопізнього гібрида, проте внаслідок скорочення виробничих витрат на вирощування та сушіння зерна ранньостиглого (12-18%) рентабельність виробництва іноді перевищувала аналогічні показники більш пізньостиглих форм.

Густота стояння рослин нових гібридів кукурудзи. Тривалість вегетаційного та міжфазних періодів досліджуваних форм залежала від їх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Зафіксовано коливання цих параметрів в межах 1-2 днів.

В період, коли рослини досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від рідких до загущених посівів, а в посушливі – зменшувалась, що пояснюється посиленням конкуренції між рослинами за вологу. Відповідно до біологічних властивостей середньопізнього гібрида його рослини перевищували за висотою скоростиглі. Статистичний аналіз