Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

Більший вміст білка у досліджуваних гібридів був при застосуванні добрив у дозі N60Р60 (7, 9-8, 6%), при мінімальній дозі найбільшим вмістом протеїну в зерні відзначався середньостиглий Дніпровський 337 МВ (8, 3%). Найвища кількість крохмалю відмічалась у варіантах без добрив. Вміст жирів у зерні ранньостиглого гібрида був на рівні 4, 9%, у середньораннього та середньостиглого – 4, 2-4, 5%, а у середньопізнього – 3, 9-4, 1%. Вміст клітковини у зерні всіх гібридів не залежав від застосування добрив.

Найбільший рівень умовно чистого прибутку зафіксували при вирощуванні гібридів кукурудзи на фоні внесення N60P60. Зниження дози добрив призводило до зменшення прибутковості технологічного циклу. Собівартість 1 ц зерна на удобрених фонах була вищою, ніж на неудобреному. При цьому знижувався і рівень рентабельності виробництва на 13-20%. В посушливі роки рентабельність додаткових витрат на добрива була на межі окупності або навіть збитковою.

Реакція рослин гібридів кукурудзи на зміну попередників та глибини основного обробітку ґрунту. Зменшення глибини розпушення верхнього шару ґрунту в осінній період та попередники здійснювали незначний вплив на строки настання основних фаз розвитку гібридів. Висота рослин була найбільшою на фоні полицевої оранки порівняно з мілким обробітком та у варіантах, де попередником кукурудзи була озима пшениця. Найвищими рослини були у середньопізнього гібрида Кадр 443 СВ у варіантах оранки. Найменше варіювання висоти залежно від попередників спостерігалося у гібрида Кадр 195 СВ (3, 9 см), у Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ і Кадр 443 СВ мінливість показників під впливом цього фактора складала 10, 4-11, 3 см. Аналогічна тенденція змін показників внаслідок впливу основного обробітку ґрунту та попередників спостерігалась при проведенні обліків висоти прикріплення качанів (r = 0, 90-0, 94). При застосуванні мілкого обробітку у гібрида Кадр 443 СВ товщина стебла зменшувалась від 30, 3 до 29, 4 мм, а відмінності між варіантами попередників становили 1, 1 мм. Подібна тенденція спостерігалась і у інших гібридів. У рослин середньостиглого Дніпровський 337 МВ зміни показників були найбільшими.

При застосуванні глибокої оранки після озимої пшениці число зелених листків було більшим, ніж на ділянках, де застосовували мілкий обробіток та у варіантах з попередником кукурудза на зерно. Засихання листкових пластинок у середньопізнього гібрида відбувалося меншими темпами порівняно з більш скоростиглими. У варіантах з мілким обробітком ґрунту, а також при сівбі кукурудзи по кукурудзі асиміляційний апарат у рослин ранньостиглого гібрида зменшувався на 10-11%, у середньораннього – 13-17%, у середньостиглого – 8-9%, а у середньопізнього – на 8-10%. Маса сирої та абсолютно-сухої речовини рослин гібридів кукурудзи зменшувалась внаслідок застосування мілкого обробітку та при розташуванні їх по попереднику кукурудза на зерно. Зміни показників ставали більш помітними в другій половині вегетації.

Запаси продуктивної вологи ґрунту перед сівбою кукурудзи у всі роки досліджень найбільшими були у варіантах мілкого обробітку. Проте, вже в період цвітіння волотей у цих варіантах спостерігали вирівнювання показників або навіть їх зменшення порівняно з глибоким полицевим обробітком. Перед збиранням кукурудзи відмічалась аналогічна тенденція, а різниця запасів вологи між варіантами оранки та мілкого обробітку коливалась в межах 2-37 мм та 3-39 мм залежно від попередників. Найменші відмінності запасів вологи спостерігались при вирощуванні середньопізнього гібрида. Встановлено високу кореляційну залежність між показниками запасів вологи у фазу повної стиглості зерна і урожайності гібридів (r = 0, 8). Зміни водного режиму ґрунту під впливом досліджуваних факторів позначились на ефективності водоспоживання гібридів. Найбільш економно витрачав вологу на формування одиниці продукції середньопізній гібрид Кадр 443 СВ. Найбільшим коефіцієнт водоспоживання був у ранньостиглого гібрида Кадр 195 СВ. У всіх досліджуваних форм коефіцієнт підвищувався при застосуванні мілкого обробітку порівняно з глибоким та у варіантах попередника кукурудза на зерно відносно озимої пшениці.

Відмічено загальну тенденцію підвищення показників щільності ґрунту у варіантах з мілким обробітком порівняно з глибоким, особливо в шарах 20-30 та 30-40 см. Стосовно попередників спостерігалось незначне підвищення щільності у варіантах повторної сівби. Мінливість твердості ґрунту носила такий же характер, як і щільності. Встановлено високий коефіцієнт кореляції між щільністю, твердістю та масою кореневої системи кожного гібрида, які змінювались під впливом різного обробітку ґрунту та попередників (r = 0, 9-1, 0). Маса коренів середньопізнього Кадр 443 СВ в шарі ґрунту 0-40 см була найбільшою, і на фоні оранки після озимини складала 16, 23 г, що на 4, 9% вище, ніж у варіантах з мілким обробітком та на 4, 6% – ніж на ділянках, де попередником була кукурудза на зерно. У ранньостиглого, середньораннього і середньостиглого гібридів при розміщенні їх по глибоко зораним площам після озимої пшениці показники маси коріння були на одному рівні – 14, 40-14, 93 г. На фоні мілкого обробітку найменше зменшували масу гібриди Кадр 267 МВ і Дніпровський