Основні заходи сортової агротехніки гібридів кукурудзи різних груп стиглості в північному Степу України

При загущенні посівів ранньостиглого гібрида з 40 до 70 тис. /га відбувалось зменшення товщини стебла на 1, 4 мм, а у середньораннього – на 1, 9 мм. Загущення рослин середньостиглого та середньопізнього гібридів від 30 до 60 тис. /га призводило до стоншення його вже на 2, 7 та 4, 0 мм. Найвищими значеннями товщини стебла відзначався гібрид Кадр 443 СВ.

При загущенні рослин ґрунтова волога в посівах кукурудзи витрачалась більш інтенсивно. У фазу викидання волоті і в кінці вегетації запаси її в шарі ґрунту 0-150 см при максимальній густоті були найменшими. В сприятливий 2000 р. коефіцієнт водоспоживання рослин гібрида Кадр 195 СВ найменшим був у варіантах з густотою стояння 60 тис. /га. У гібридів Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ зниження цього показника спостерігалось при 50 та 40 тис. /га відповідно. В посушливі 2001-2002 рр. ефективність використання вологи рослинами всіх гібридів кращою була при мінімальній густоті. За такої щільності посівів створювались і кращі умови для фотосинтетичної діяльності рослин.

У загущених посівах гібрида Кадр 195 СВ у фазу 13-14 листків відмічали незначне зменшення кількості зелених листків. У інших гібридів по мірі збільшення густоти їх число зменшувалось, а сухих – зростало. Ця тенденція зберігалась у всі фази розвитку. Найбільша площа листкової поверхні рослин формувалася в розріджених посівах. Загущення до 60-70 тис. /га призводило до зменшення площі асиміляційної поверхні на 7, 2-10, 7 дм2, що в подальшому суттєво позначилось на індивідуальній продуктивності і елементах структури врожаю (табл. 2). Проте, індекс листкової поверхні посівів зі збільшенням густоти стояння істотно підвищувався, що спричинило послаблення надходження ФАР до нижніх ярусів листя.

В розріджених посівах показники чистої продуктивності фотосинтезу були найбільшими. В цих варіантах інтенсивніше проходило накопичення сирої та абсолютно-сухої маси. Створення більш щільного стеблостою гібридів призводило до суттєвого послаблення процесів фотосинтезу, що в свою чергу позначилось на формуванні качанів та складових структури урожаю. Існує тісний кореляційний взаємозв’язок між даними чистої продуктивності фотосинтезу та індивідуальною продуктивністю рослин (r = 0, 92-0, 96).

Найбільшу кількість продуктивних качанів на рослинах формували пізньостиглі гібриди при найменшому рівні густоти стояння. З поступовим загущенням показники індивідуальної продуктивності зменшувались. При збільшенні густоти рослин від 40 до 70 тис. /га у гібрида Кадр 195 СВ кількість качанів зменшувалась на 12 шт. /100 рослин, у Кадр 267 МВ – на 18. Подібне ущільнення стеблостою гібридів Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ від 30 до 60 тис. /га призводило до зниження числа продуктивних органів вже на 29-30 шт.

Значення фактора густоти стояння в процесі формуванні продуктивних органів особливо чітко проявлялось в роки з несприятливими умовами вологозабезпечення. Так, якщо в посушливі 2001 і 2002 рр. загущення рослин ранньостиглого гібрида більше 60 тис. /га призвело до зниження показників індивідуальної продуктивності рослин на 11%, то у вологі подібне загущення спричинило зниження лише на 2, 4%. У середньораннього така тенденція спостерігалась при збільшенні густоти вище 50 тис. /га. У більш пізньостиглих форм загущення вище 30 тис. /га призвело до зниження показників на 20-24%.

Результати досліджень показали суттєвий вплив фактора густоти стояння рослин на формування структурних елементів урожаю. При ущільненні стеблостою поступово зменшувались морфологічні ознаки качанів. Відмічено зростання діапазону мінливості цих показників при переході від ранньостиглої форми до більш пізньостиглих. В посушливих умовах порівняно з вологими структурні показники знижувались. Зменшення маси зерна з качана відбувалось не тільки за рахунок зміни маси 1000 зерен, а і внаслідок погіршення озерненості качана та його розмірів. Найбільшу кількість зернівок гібриди формували при мінімальних значеннях густоти стояння.

Урожайність зерна гібридів кукурудзи змінювалась під впливом біологічних особливостей форм, густоти стояння рослин і погодних умов років досліджень. За період вегетації 2000 та 2003 рр. гібриди сформували найвищу урожайність зерна, яка найбільше відповідала потенційним можливостям досліджуваних форм. В середньому за роки досліджень максимальна врожайність зерна у гібрида Кадр 195 СВ формувалась при густоті 60 тис/га, при загущені до 70 тис. /га вона зменшувалась на 2, 9 ц/га. У гібрида Кадр 267 МВ найбільше зерна з одиниці площі зафіксовано при густоті 50 тис. /га (49, 9 ц/га), при збільшенні її до 70 тис. /га спостерігалось суттєве зниження урожайності. У середньостиглого гібрида Дніпровський 337 МВ найвищий урожай зерна формувався при густоті стояння 40 тис. /га. Середньопізній гібрид Кадр 443 СВ найбільшу урожайність забезпечив при густоті 30 тис. /га. Подальше збільшення щільності стеблостою призводило до зниження виходу продукції.

При збільшенні густоти від 30-40 до 60-70 тис. /га у досліджуваних форм простежувалось зниження вмісту білка. Так, якщо при 40 тис. /га його було в зерні ранньостиглого та середньораннього гібридів 8, 5%, то при 70 тис. /га – 7, 1-7, 5%. Найбільшим вмістом протеїну в зерні відзначався середньостиглий гібрид. Показники кількості жиру, крохмалю та клітковини були на одному рівні.

 

Таблиця 2

Ріст, розвиток та