Основи демографії

До поширених демографічних методів відносяться метод потенційної демографії, коли демографічні процеси виражаються не числом конкретних подій або прожитих людино-років а так званими демографічними потенціалами - числом людино-років майбутнього життя, і метод стандартизації демографічних коефіцієнтів, що дозволяє виключати при зіставленнях вплив відмінностей у складі населення порівнюваних територій або  за  порівнювані  періоди  часу.  Наприклад,  якщо  у  населення  двох територій спостерігаються різні показники народжуваності, то це може бути викликано як різною інтенсивністю цього процесу у людей однакового віку, так і відмінностями у віковій структурі (зрозуміло, що скорочення частки молодих людей веде до зменшення загального показника народжуваності). Метод же стандартизації дозволяє показати демографічні процеси в "чистому вигляді".

Оскільки демографія має справу з масовими явищами, вона міцно узяла на озброєння статистичні методи. У демографії використовуються всі поширені в статистиці прийоми: застосування відносних і середніх величин, різних індексів і ін. Разом з тим, демографічна статистика виробила і свої власні методи. Це, зокрема, побудова демографічних таблиць. Демографічні таблиці фактично є системою імовірнісних характеристик статево-вікових інтенсивностей демографічних процесів. Популярний в демографію і метод побудови демографічних моделей. Широке застосування моделювання обумовлене неможливістю постановки чистого експерименту, що припускає всілякі повторення. Складання різних моделей - це вже застосування математичних методів в демографії. З їх допомогою також розраховуються демографічні показники і даються оцінки, складаються прогнози.

Останнім часом із зростанням інтересу до вивчення різних чинників народжуваності,  смертності,  міграції,  шлюбності,  розлучуваності  в демографії  стали  ширше  застосовуватися  соціологічні  методи: спостереження, опитування по спеціально розроблених анкетах, тести і так

далі.

Для наочного уявлення про демографічні процеси часто удаються до графічних методів у вигляді різних графіків, схем, діаграм, малюнків і ін. У демографії є і свої власні графічні прийоми. До їх числа відносяться побудова статево-вікових пірамід, демографічної сітки, що дозволяє набути чисельних значень  деяких  величин,  які  безпосередньо  не  спостерігаються,  а  також показати динаміку чисельності груп населення в часі.

 

3. Як відомо, населення вивчає не тільки демографія, але і цілий комплекс інших наук, і демографія має з ними тісні зв'язки.

Вище вже говорилося про зв'язок демографії із статистикою населення, дані якої служать в демографії джерельною базою, а методи застосовуються в дослідженнях.

Широке використання в демографії математичних методів обумовлює її зв'язки з математикою.

Знаходячись в системі економічних наук, демографія користується даними інших економічних наук (політичній економії, економіки промисловості і ін.), оскільки демографічна поведінка населення в сильному ступені залежить і від загального рівня розвитку країни, і від співвідношення в її економіці різних галузей (наприклад, промисловості і сільського господарства).

При вивченні міграцій і розміщення населення по території демографія вступає в тісні контакти з географією, перш за все з географією населення.

При аналізі особливостей відтворення населення в різні історичні періоди демографи широко звертаються до історичних матеріалів.

Розуміння відмінностей демографічних характеристик у різних народів неможливе без знайомства з даними етнологічної науки.

Вивчення народжуваності, смертності, тривалості життя вимагає кооперації демографії з медичними дисциплінами: соціальною гігієною, геронтологією і ін.

Вплив навколишнього середовища на процеси відтворення не можна адекватно розкрити без залучення даних екології.

 

Дослідження природного відтворення населення вимагає всебічних знань про сім'ю, які дає демографії в першу чергу соціологія. До допомоги соціології демографія вдається також при з'ясуванні соціальних чинників відтворення населення, відмінностей демографічної поведінки у різних соціальних груп. Як вже наголошувалося, останнім часом демографія почала широко використовувати і соціологічні методи дослідження.

Оскільки на показники народжуваності, шлюбності, розлучуваності деякий вплив робить чинне в країні законодавство, демографії доводиться цікавитися і правовими матеріалами.

Перерахування зв'язків демографії з іншими галузями знання можна було  б  продовжити  і  далі,  оскільки  для  сучасної  науки  взагалі  дуже характерна активна міждисциплінарна співпраця і комплексне вивчення об'єкту дослідження.

Зв'язки демографії з деякими науками виявилися настільки тісними і органічними, що на їх стику виникли нові "прикордонні" наукові дисципліни. Так, на перетині інтересів демографії і історії утворилася самостійна дисципліна - історична демографія, метою якої є вивчення закономірностей відтворення населення в різні історичні періоди.

 

 

Лекція

 

1. Поняття чисельності населення.
2. Статева структура населення.
3. Вік як демографічна характеристика.
4. Демографічне старіння населення.
5. Шлюбно- сімейна структура населення.

 

1. Це може показатися дивним, але чисельність населення в демографії, мабуть, – найгрубіший, найостанніший і самий нецікавий, пасивний підсумок демографічних процесів. В той же час, навпаки, за межами демографії всі розмови вчених про проблеми, так або інакше пов'язаних із зростанням населення, зазвичай тільки його чисельністю і обмежуються.

Чисельність населення – показник моментний, тобто відноситься завжди до точного моменту часу. У статистичних довідниках чисельність населення приводиться зазвичай або на 1 січня (або «на початок року», що означає те ж саме), або на 1 липня (або «на середину року»), або на 31 грудня (або «на кінець року»).

Відомості про абсолютну чисельність населення одержують у результаті переписів населення, або розрахунковим шляхом, виходячи з інформації про число народжених, померлих і сальдо міграції.

Першим показником є абсолютна