Основи демографії

Для аналізу конкретного емпіричного населення найчастіше використовують згорнуте групування з 5-річними інтервалами. У такому групуванні приблизно 20 позицій. Через те, що у старших вікових групах частоти дуже малі, останньою групою часто є відкритий інтервал «85+». Оскільки вік зведено до дискретного вигляду, інтервали записують так: 0—

4; 5—9; 10—14 і т. д., тобто обидві межі включно. Враховуючи особливості та  важливість  перших  років  життя  людини,  досить  часто  інтервал  0  -4 подають в однорічному вираженні (0, 1, 2, 3, 4) або виділяють перший вік (0,

1—4) з 5-річним інтервалом.

 

Іноді після 70 років інтервал розширюють до 10 років: 70—79; 80—89 і т. д. Проте це незручно для аналізу, регіональних порівнянь, графічного зображення тощо. Такий запис можна вважати виправданим лише за відсутності можливості зробити рівновеликі інтервали.

Наведений розподіл є варіаційним рядом, в якому всі вікові групи рівноправні, хоча кожна з них має свій зміст і можливості з огляду на природне і соціальне відтворення населення. В процесі аналізу варіаційний ряд через вторинне групування перетворюється на типологічне.

Першим типологічним групуванням є групування за демографічними поколіннями. Виділяють групи дітей (0—14), батьків (15—49) і прабатьків (50 і старші). Вислів «і старші» замінюють індексом «+», наприклад «50+».

 

Слід застерегти, що позиції «батьки» і «прабатьки» виділяють як потенційні. Можна досягти батьківського чи прабатьківського віку і не стати ні батьком, ні дідом.

Вікова структура населення грає активну роль у всіх суспільних процесах і, звичайно, в демографічних також. Але крім того вона робить активний  вплив  на  величину  всіх  демографічних  показників.  Так,  при молодій віковій структурі – тобто при тій, де висока відсоткова частка молоді у складі населення, - якщо інші умови рівні, в середовищі спостерігатиметься високий рівень шлюбності й народжуваності і низький рівень смертності (оскільки, цілком природно, молоді люди рідше хворіють і ще рідше вмирають). У свою чергу і демографічні процеси роблять сильний вплив на вікову структуру населення. Так, зниження народжуваності має серед своїх наслідків і так зване демографічне старіння населення, тобто збільшення у складі населення його немолодої частини. Таким чином, вікова структура населення знаходиться в тісній взаємодії зі всіма демографічними процесами. Вікова  структура  описується  за  допомогою  угрупувань  і  відносних показників. До цього треба додати, що вікова структура зазвичай розглядається у поєднанні із статевою структурою, тому зазвичай мова йде про статево-вікову структуру населення (або віково-статеву).

Статтєво-вікові піраміди.

 

Для аналізу складу населення за статтю і віком у демографії часто використовують графічний метод. Найбільш поширені гістограми (для конкретного населення), крива розподілу (для теоретичного населення) та перетворена гістограма — піраміда статево-вікової структури. Піраміда є спільною гістограмою, на якій чоловіки і жінки подані окремо, але на одній ординаті.

 

На статево-віковий склад населення впливають зміни як соціально- економічних умов життя, так і закономірності демографічних процесів природного відтворення населення.

Зміни в житті суспільства є основною причиною зміни демографічних режимів. Вони впливають на склад населення опосередковано, через перебудову демографічних процесів. Проте досить відчутний безпосередній вплив на статево-віковиіі склад населення можливий у тому випадку, якщо умови життя або соціальний статус зазнають значних змін.

Статтєво-вікова піраміда є двосторонньою смуговою діаграмою, побудованою в звичайній системі координат. По осі ординат в довільному масштабі відображається шкала вікових груп, по осі абсцис – чисельності населення  певного  віку.  Чисельність  чоловічого  населення  відкладається зліва від осі ординат, чисельність жіночого – справа. Кожна вікова група відображається у вигляді горизонтальної смуги, площа якої пропорційна чисельності населення відповідного віку.

Вікові піраміди будуються або в однорічних вікових угрупуваннях, або в п'ятирічних. Переважно, звичайно ж, однорічні піраміди, вони набагато виразніші та інформативніші п'ятирічних.

Чергування підйомів і падінь народжуваності в результаті яких-небудь соціальних катаклізмів викликає так звані «демографічні хвилі» на віковій структурі (піраміді), що повторюються з інтервалом у 20–30 років (коли ті, хто народилися в період однієї хвилі – спаду або підйому – стають батьками і їх  діти  створюють собою  нові  хвилі, які  поступово  затухають  на  протязі майже 100 років).

Зв'язок   вікової   структури   з   режимом   відтворення   населення. Вікова структура грає активну роль не тільки в демографічних, але у всіх соціальних процесах. Як вже мовилося, вікова структура тісно взаємодіє з

 

характеристикамивідтвореннянаселення.Розрізняютьтритипитакої взаємодії (див. рис.1):

Примітивний тип(молоде населення)

Стаціонарнийтип(старіюченаселення)

Регресивний тип(вимираюче населення)

 

Рисунок1–Типивіковоїструктури,відповіднірежиму відтворення населення

1. Типвідтвореннянаселення,щохарактеризуєтьсявисокою народжуваністю і смертністю. Вікова піраміда такого населення має широку підставу (яке утворює висока частка дітей в населенні) і вузький шпилеподібний  верх  (мала  частка  тих,  що  доживають  до  похилого  віку). Бічні сторони такої піраміди мають вид увігнутих парабол. Такий тип відтворення населення можна назвати «примітивним» (по багатьом параметрам, і не тільки демографічним, таке найменування йому цілком підходить).

2. Промисловий і соціальний розвиток суспільства має серед своїх результатів також і зниження рівнів смертності і народжуваності.