Основи наукових досліджень та принципи інженерної творчості

 

ЛЕКЦІЯ 1. Визначення та основні особливості науки

ЛЕКЦІЯ 2. Наукові дослідження, їхні особливості та класифікація

ЛЕКЦІЯ 3. Вибір теми наукового дослідження

ЛЕКЦІЯ 4. Науково-технічна інформація

ЛЕКЦІЯ 5. Інформаційний пошук

ЛЕКЦІЯ 6. Аналіз інформації та формулювання задач наукового дослідження

ЛЕКЦІЯ 7. Методи теоретичних досліджень

ЛЕКЦІЯ 8. Моделі досліджень

ЛЕКЦІЯ 9. Методи експериментальних досліджень

ЛЕКЦІЯ 10. Засоби вимірів

ЛЕКЦІЯ 11. Психологія наукової творчості

ЛЕКЦІЯ 12. Винахідницька робота

ЛЕКЦІЯ 13. Наукові установи України

ЛЕКЦІЯ 14. Деякі рекомендації зі складання заявок на одержання

грантів на наукові дослідження

 

 

У цей час наука в країнах СНД переживає лихоліття. Істотно знизилися витрати на науку. В останні роки перед розвалом Радянського Союзу витрати радянського й американського бюджетів на науку були приблизно рівні. Зараз співвідношення становить 1:500. Сама високорозвинена із країн СНД у науковому плані Росія витрачає на свою науку в 3 рази менше засобів у порівнянні з такий щодо слаборозвиненої в науково-технічному плані країною як Мексика. За останні 10 років Росію покинули 800 тис. учених, причому це не середнє,  не  нижче,  а  саме  вища  ланка  російської  науки,  активно  працюючі вчені. Їхнє навчання обійшлося країні в 60 млрд. доларів. Росію покинули 70 тис. учених з оборонної галузі. Середній вік учених у країні більше 60 років, хоча недавно був 38 років. Відбувається втрата сформованих протягом десятиліть наукових шкіл. Немає ні другого, ні третього покоління вчених. У США активно працює закон 1965 р. про ?перекачуванню мозків?. 30% співробітників компанії Microsoft становлять російські компьютерщики. В Америці в ході жарт про те, що в американських вузах російські професори вчать китайських студентів.

Ціль  сучасної  науки  -  високі  технології.  Для  пострадянського суспільства характерне прагнення до збагачення й байдужість до науки. Незважаючи на те, що вище утворення має лише 15% населення, у країні спостерігається так називана ?внутрішня еміграція?, перехід в інші сфери господарства. Число зайнятих у науці неухильно скорочується.

Катастрофічно  падають  тиражі  наукових  журналів  і  книг.  Так, наприклад, тираж журналу «Автоматика й телемеханіка» в 1959 році становив 8 тис. екземплярів, в 1977 р. - 7 тис., в 1994 р. - 523 екз., в 2000-м - 400. Тираж журналу «Електрика»: 1990 рік - 5048 екз., 1997 рік - 1000 екз. Тираж журналу

«Звістки вузів», серія «Електромеханіка»: 1977 рік - 3000 екз., 1996 р. - 273 екз. Потім тиражі впали ще більше. Після 1997 року більшість наукових журналів просто   перестали   вказувати   свої   вже   занадто   сміховинно   упалі   тиражі.

 

Причиною стало, насамперед, різке погіршення матеріального становища науковців, яким підписка на наукові журнали стала просто не під силу.

Російським керівництвом було відзначено, що сформована в російській науці ситуація створює безпосередню погрозу національної безпеки Російської Федерації.

Низьким залишається престиж наукової праці й соціальний захист науковців й в Україні. Не виконуються норми закону ?Про науку й науково- технічну діяльність?, яким передбачене фінансування науки в розмірі не менше

1,7% ВВП. Зараз цей рівень становить 0,45% ВВП. Низький престиж наукової праці й соціального захисту науковців негативно впливає на поповнення науки талановитою молоддю, а також викликає перехід висококваліфікованих кадрів в інші сфери діяльності або взагалі від'їзд науковців за кордон, у ті країни, де підтримують і цінують науку й інтелект. Кількість наукових співробітників в Україні катастрофічно зменшується - останнім часом на 4% щорічно. Керівництво країни повинне розуміти, що наука - це розум й інтелект націй, країна без науки - колонія з дешевою некваліфікованою робочою силою й кустарним виробництвом. Триваюче руйнування науки загрожує Україні не тільки втратою статусу цивілізованої країни, але й втратою незалежності й суверенітету.

 

 

Наука - це що безупинно розвивається система знань про об'єктивні закони природи, суспільства, мислення, що створюється й перетворюється в безпосередню практичну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей і наукових установ. Одна з головних функцій науки і її цілей - пізнання об'єктивного миру. Безпосередня функція науки - опис, пояснення й пророкування процесів й явищ дійсності. Сучасна наука є двигуном науково- технічного прогресу.

Сучасна наука має ряд характерних рис:

 

 

1. Бурхливий лавиноподібний розвиток. За останні 30 років отримано знань, що становлять приблизно 75% від обсягу знань, накопичених людством за всю його історію. Кількість наукових знань увесь час зростає. Як показав аналіз, основні характеристики науч-ной діяльності за останні 250 років зростають по экспоненціальному закону. Через кожні 10-15 років всі показники подвоюються. Тому вважають, що основним законом аналізу науки є експонентний. Учені думають, що експонентний закон розвитку науки повинен змінитися. Темпи залучення ресурсів будуть сповільнюватися. Однак інтенсивність використання ресурсів буде зростати. Тому обсяг наукової продукції, очевидно, буде наближатися до експонентного закону (рис. 1.1). Лавиноподібний розвиток науки полягає й у систематичному створенні нових її напрямків. Виникає древо науки. Розгалуження науки в багатьох випадках супроводжується  злиттям  окремих  її  галузей.  Народжуються  прикордонні

науки на стику двох,