Основи наукових досліджень та принципи інженерної творчості

5-й етап. Аналіз й оформлення наукових досліджень. Загальний аналіз теоретичних й експериментальних досліджень. Зіставлення результатів експерименту з теорією. Аналіз розбіжностей. Уточнення теоретичних моделей, досліджень і висновків. Додаткові експерименти якщо буде потреба. Перетворення гіпотези в теорію. Формулювання наукових виводів. Складання науково-технічного звіту. Резензування. Внесення необхідних виправлень у рукопис.

6-й етап. Впровадження й визначення економічної ефективності. Впровадження результатів дослідження на виробництві. Визначення економічного ефекту.

Далі випливають дослідно-технологічні або дослідно-конструкторські розробки, які містять у собі:

а) Формулювання теми, мети й завдань дослідження.

б) Вивчення літератури, проведення досліджень (якщо буде потреба) і підготовка до технічного проектування експериментального зразка.

в) Технічне проектування. Розробка варіантів технічного проекту. Розрахунки. Розробка креслень. Виготовлення окремих вузлів, блоків й аналіз їхньої роботи. Розробка й узгодження технічного проекту. Техніко-економічне обґрунтування проекту.

г) Робоче проектування. Розробка з усіма деталями робочого проекту.

д) Виготовлення дослідного зразка. Аналіз і контроль технічної документації. Проектування технологічних процесів, розробка технологічних карт, складання проекту організації робіт. Виготовлення деталей, блоків і вузлів дослідного зразка, зборка їх. Випробування, доведення й регулювання зразка. Стендові й виробничі випробування.

е) Доробка дослідного зразка. Аналіз роботи вузлів зразка після виробничих випробувань. Заміна окремих вузлів.

ж) Державні випробування. Передача зразка спеціальної комісії на державні випробування.

Трудомісткість виконання НИР на різних етапах неоднакова. Теоретична частина вимагає великих витрат розумової праці. Це найбільш творчий етап роботи.

Експериментальна частина НИР найбільш трудомісткої, громіздкої, потребуючої великої акуратності, уваги, терпіння протягом тривалого періоду. У ряді випадків виникає необхідність у проведенні повторних експериментів. Загальний  цикл  робіт,  починаючи  від  фундаментальних  досліджень  і закінчуючи серійним випуском продукції, становить від 5 до 10 років, залежно від галузі. Необхідно прагнути до скорочення тривалості цього циклу.

 

 

У науково-дослідній роботі розрізняють наукові напрямки, проблеми й

Піднауковимнапрямкомрозуміютьсферунауковихдосліджень

наукового колективу, присвячених рішенню яких-небудь великих, фундаментальних теоретичних й експериментальних завдань у певній галузі науки. Успіх наукової праці, ефективність її багато в чому залежать від того, наскільки   вдало   обране   науковий   напрямок.   Структурними  одиницями напрямку  є  комплексні  програми  й  проблеми,  теми  й  питання.  Комплексна проблема містить у собі кілька проблем.

Під  проблемою  розуміють  складне  наукове  завдання,  що  охоплює значну область дослідження й має перспективне значення.

Проблема складається з ряду тим. Тема - це наукове завдання, що охоплює певну область наукового дослідження. Вона базується на чисельних дослідницьких питаннях. Під науковими питаннями розуміють більш дрібні наукові завдання, що ставляться до конкретної області наукового дослідження.

Результати рішення цих завдань мають не тільки теоретичне, але й практичне значення. При розробці теми або питання висувається конкретне завдання в дослідженні - розробити новий матеріал, машину, конструкцію, нову технологію й т.д. Вирішення проблеми ставить більш загальне завдання - вирішити комплекс наукових завдань і т.д.

Вибір наукової проблеми або теми є важким, відповідальним завданням і містить у собі ряд етапів:

Перший етап - формулювання проблеми. На основі аналізу досліджуваного напрямку формулюють основне питання - проблему й визначають загалом очікуваний результат.

Другий етап містить у собі розробку структури проблеми. На  цьому етапі виділяють теми, підтеми, питання. По кожній темі виявляють орієнтовну область дослідження.

На третьому етапі встановлюють актуальність проблеми, тобто цінність її на даному етапі для науки й техніки. При виборі важливо вміти відрізняти наукові проблеми від псевдопроблем. Іноді досліджують проблеми, які повторюють розв'язувані або вже вирішені проблеми. Дублювання обумовлює додаткові витрати праці вчених і засобів. Іноді дублювання проблем не зовсім даремно. Так, у науці відомі випадки, коли при повторній розробці проблеми досягали більш значних результатів. Передумови для розробки вже вирішених проблем створюються як дуже великим числом науковців, так і труднощами в освоєнні   наукової   інформації.   Більше   50%   заявок,   що  направляють,   на винаходи в тім або іншому ступені дублюють уже вирішені питання. У науці близько 60% повторень у дослідженнях доводиться на одинаків, які допускають помилки при виборі тим. Значно менше помилок у виборі напрямків, проблем і тим спостерігається в добре організованих колективах.

Після вибору проблеми приступають до вибору теми наукового дослідження. До теми пред'являють ряд вимог. Вона повинна бути актуальної, тобто  важливого,  потребуючого  якнайшвидшого  вирішення  в  цей  час.  Це вимога одне з основних. Чіткого критерію для встановлення ступеня актуальності поки немає. При оцінці актуальності теоретичного дослідження ступінь актуальності може оцінити великий учений або науковий колектив. При оцінці актуальності прикладних наукових розробок швидше за все більше актуальної буде та тема, що забезпечить більший економічний ефект. Тема повинна мати наукову новизну, вносити вклад у науку. Це значить, що тема в такій постановці ніколи не розроблялася й у цей час не розробляється, тобто дублювання виключається. Дублювання можливо лише в окремих випадках, коли за завданням керівних організацій однакові теми розробляють два конкуруючі колективи з метою вирішення найважливіших державних проблем у найкоротший термін.

Грань між науковими й інженерними дослідженнями стирається з кожним роком. Однак при виборі тим новизна повинна бути не інженерної, а наукової, тобто принципово нової. Якщо розробляється нехай