Основи наукових досліджень та принципи інженерної творчості

Тема повинна бути економічно ефективною й мати значимість. Будь-яка тема прикладних досліджень повинна давати економічний ефект. Це одне з найважливіших вимог. На стадії вибору теми дослідження передбачуваний економічний ефект може бути визначений, як правило, орієнтовно. Іноді економічний ефект на початковій стадії встановити взагалі не можна. У таких

випадках для орієнтовної оцінки ефективності можна використати аналоги (тобто близькі за назвою й розробкою теми). При розробці теоретичних досліджень іноді вимога економічності може уступати вимозі значимості. Значимість, як головний критерій теми, має місце при розробці досліджень, що визначають престиж вітчизняної науки або складових фундамент для прикладних досліджень.

Добре, якщо тема відповідає профілю наукового колективу. Кожен науковий колектив (ВУЗ, НДІ, відділ, лабораторія, кафедра) має свої наукові традиції, свій профіль, кваліфікацію, рівень компетентності. Така спеціалізація сприяє нагромадженню досвіду досліджень. При цьому підвищується теоретичний рівень розробок, їхня якість й їхня ефективність, скорочується термін виконання досліджень. З іншого боку, представляється небажаної монополія в науці, що виключає змагання ідей. Це може знизити ефективність наукових досліджень. При цьому замовникові буде представлятися наукова продукція, що не завжди може відображати найкращі показники.

Необхідно враховувати й психологічний фактор, що полягає в тому, що при тривалому виконанні роботи з узкоспеціалізованої тематики з устояною методикою деякі науковці гублять до неї інтерес. Тому в колективі може бути трохи непрофільних тем (у межах 10%), що не відрізняються різко від основної тематики колективу. Це може викликати ентузіазм, ініціативу й приплив творчих сил у колективі.

Важливою характеристикою теми є можливість швидкого її впровадження у виробництво. При розробці теми варто оцінити можливість її закінчення в плановий строк і впровадження у виробничих умовах замовника. Якщо це не можна зробити у встановлений термін, то ефективність таких тем істотно знижується.

Вибору  теми  повинне  передувати  ретельне  ознайомлення  з вітчизняними й закордонними літературними джерелами. Важливе значення мають бесіди із провідними науковцями, з великими фахівцями.

Велике значення при виборі теми має чітке формулювання завдань замовником (міністерством, об'єднанням і т.д.). При складанні загальної програми досліджень необхідно мати на увазі, що в процесі наукових розробок можливі деякі зміни в тематиці. Певна роль у цьому належить замовникові, що залежно від складної виробничої обстановки вносить корективи, висуваючи на перше місце першочергові теми.

Важливе значення при розробці загальної програми дослідження має виділення довгострокових і короткострокових досліджень, фундаментальних і прикладних. Співвідношення між ними залежить від багатьох факторів - вимог замовника, наукового потенціалу колективу, наявності сучасного встаткування, наукового заділу колективу, його працездатності й т.д.

Критерій  економічної  ефективності  дослідження  можна  визначити  в

такий спосіб:

Кэ = Эп/Зи,

де  Эп  –  передбачуваний  економічний  ефект  від  впровадження;  Зи  –

витрати на наукові дослідження.

 

Чим більше значення Кэ, тим ефективніше тема. Величина Кэ звичайно коливається від 1,5–2 до 10.

При оцінці великих тем іноді потрібно більш загальна оцінка. Найбільш достовірної  є  експертна  оцінка.  Методика  такої  оцінки  зводиться  до наступного. Із грамотних фахівців у даній області підбирають звичайно 7-15 експертів. Вони встановлюють оціночні показники тим. Кожному показнику призначають коефіцієнт значимості. Експертам видається оцінна бальна шкала за допомогою якої вони встановлюють бали по кожному показнику. Сумарний

бал обчислюють по формулі:

де pi  – бал i-го оціночного показника, що виставляє експертом, mi  –

коефіцієнт значимості i-го показника, n – число оціночних показників по темі.

 

Тема, що одержала максимальний бал, вважається найбільш перспективною.

Висока ефективність теми може бути досягнута за умови, що ще до її розробки  виконане  техніко-економічне  обґрунтування  (ТЕО).  Тому обов'язковою умовою перед проведенням досліджень по обраній темі є проведення ТЕО на НИР або ОКР зі здійсненням попереднього патентного пророблення на новизну й перспективність. ТЕО є основним вихідним предплановым документом. Ціль складання ТЕО - установити дані про новітні досягнення науки й техніки по розглянутій темі, як вітчизняних, так і закордонних. У ньому обґрунтовується народногосподарська потреба, передбачувані обсяги впровадження, очікувані техніко-економічні результати тощо. Склад ЕЭО містить у собі такі розділи: вихідні положення, результати попередньо виконаних патентних пошуків на новизну й перспективність, народногосподарська необхідність, обсяг і місце впровадження, техніко- економічні й соціальні результати. У першому розділі ТЭО вказують причини розробки теми, що послужило підставою для її виконання. Основу розділу складає короткий літературний огляд, у якому описаний уже досягнутий рівень досліджень й отримані результати. Особлива увага приділяється ще невирішеним питанням, обґрунтовується актуальність, значимість і важливість роботи для галузі й народного господарства країни. Такий огляд дозволяє обґрунтувати завдання дослідження, описати існуючі методи вирішення й аргументувати можливість застосування нових, більш прогресивних методів і методик, математичного апарата й ЕОМ. Далі розробляють загальну методологію проведення досліджень, виділяють етапи (по окремих питаннях і рокам), планують одержання кінцевого результату після виконання теми. Патентне пророблення проводять звичайно за останні 5-7 років, що дає можливість   виявити   відмінність   планованої   теми   від   уже   розроблених аналогічних тем у країні й за рубежем, доцільність закупівлі ліцензій.