Основи наукових досліджень та принципи інженерної творчості

 

 

Характерною рисою розвитку сучасної науки є ріст кількості одержуваних   у   результаті   досліджень   наукових   даних.   Щорічно   у   світі видається близько 0,5 млн. книг по різних питаннях, кілька мільйонів статей, реєструється кілька сотень тисяч дисертацій і т.д. Носіями інформації можуть бути книги (монографії, підручники, навчальні посібники), періодичні видання (журнали,  наукові  збірники,  праці  інститутів),  нормативні  документи (стандарти, інструкції й т.д.), патентна документація (патенти, винаходи), звіти про науково-дослідні роботи і дослідно-конструкторських розробках, інформаційні видання (реферативні журнали, інформаційні листки, експрес- інформація  й  т.д.),  переклади  іноземної  науково-технічної  літератури, матеріали конференцій і нарад, дисертації, автореферати й деякі інші видання.

Інформація має властивість ?старіти?. Це пояснюється як появою нової інформації,  так  і  зменшенням  потреби  в  даній  інформації.  Інтенсивність падіння цінності інформації орієнтовно оцінюється так: 10% у день для газет,

10% на місяць для журналів й 10% у рік для книг. При цьому, наприклад, прикладні журнальні статті застарівають у середньому за 6 років, теоретичні журнальні статті - за 10 років, монографії - за 12, винаходу - за

14-15 років.

 

Збір,  зберігання  й  видачу  інформації  в  бібліотеках  здійснюють довідково-інформаційні фонди (ДІФ). У них установлений певний порядок зберігання інформації. Є основний і довідковий фонди.

Основний фонд (книги, журнали, переклади, звіти, бюлетені й ін.) розміщається на полках за абеткою по видах інформації. Дисертації, звіти й інші громіздкі матеріали микрофильмуються зі зменшенням в 200 і більше раз. Застосовують для цих цілей і микрофиши. На одній карті розміщається до 80 стор. тексту.

Довідковий фонд - це вторинні інформаційні документи основного фонду. Він представлений в основному бібліографічними реферативними картками, які зберігаються в спеціальних каталожних висувних шухлядах. По алфавітному  каталозі  можна  відшукати  будь-яку  інформацію  із  прізвища автора, редактори або назві першоджерела. По систематичному каталозі можна підбирати інформацію з різних галузей знань. Щоб відшукати потрібну інформацію до каталогу додається ключ - алфавітний предметний вказівник. У реєстраційній картці періодичних видань утримуються відомості про журнали, збірники, бюлетені тощо за роками і номерам. Патенти й авторські посвідчення можна знайти в картотеці описів винаходів. Картотека стандартів містить різні нормативні документи - стандарти, технічні умови й т.д.

 

 

Після вибору теми і її техніко-економічного обґрунтування роблять інформаційний пошук - тобто сукупність операцій, спрямованих на відшукання літератури по розроблювальній темі. Ціль пошуку - всебічний аналіз інформації з теми, висвітлення стану питання, уточнення мети й завдань наукового дослідження.

Пошук включає два етапи: відшукання необхідної інформації й пророблення джерел. Пошук інформації з кожним роком стає усе складніше. Тому необхідно знати основні положення, пов'язані з інформаційним пошуком.

 

Пошук може бути ручним й автоматизованим. Ручний пошук здійснюють по звичайних бібліографічних картках, картотекам, друкованим вказівникам. Автоматизований пошук заснований на застосуванні ЕОМ.

Інформаційний пошук здійснюється за допомогою інформаційно- пошукової  мови.  Він  являє  собою  значеннєву  систему  символів  і  правил їхнього сполучення. В інформаційно-пошуковій системі застосовують різні варіанти інформаційно-пошукової мови. У цей час найбільше розповсюдження одержала універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК). УДК розділяє всі області знань на 10 відділів, кожний з яких ділиться на 10 підрозділів, а підрозділ - на 10 дрібних частин. Кожна частина деталізується до необхідного ступеня. Структура УДК складається із груп основних індексів і визначників. Групи діляться на підгрупи загальних і спеціальних визначників. Є таблиці УДК (електротехніка - 621.3). УДК має ряд переваг: простота засвоєння   працівниками   видавництв   і   бібліотек,   зручність   шифрування, відносна швидкість пошуку інформації для вузькоспеціалізованих тем. Однак вона дуже громіздка й малозастосовна для автоматизованих систем пошуку, застосовуваних останнім часом. З 1978 року паралельно з УДК застосовується бібліотечно-бібліографічна класифікація документів інформації (ББК). ББК більш зручна в роботі при використанні автоматизованих систем пошуку.

Варто приділити увага вивченню різних літературних джерел як в оригіналі, так і по перевідних виданнях. Аналіз іноземної інформації дозволяє виключити дублювання по досліджуваній темі. Це жадає від науковця знання іноземних мов (переважно англійський і німецький). Бажано особисто знайомити з оригіналом або кваліфікованим перекладом - кожен дослідник проробляє літературу щодо своєї теми дослідження. У СРСР провідними центрами науково-технічної інформації видавалися огляди закордонних досліджень із високою якістю перекладу, добірки із серії «Новини науки й техніки», експрес-інформація.

 

Бажано проробити інформацію з родинного до теми спеціальностям й, насамперед, ознайомитися із застосовуваним у дослідженнях математичним апаратом.

Науковець, проробляючи тему, накопичує велику кількість різної інформації. Для ефективного аналізу цієї інформації бажано користуватися пропонованими нижче методами її обліку, пророблення й аналізу.

Облік проробленої інформації зводиться до складання бібліографії. Бібліографія - це перелік різних інформаційних документів із вказівкою наступних даних: прізвище й ініціали автора (авторів), назва джерела, місце видання, видавництво, рік видання, обсяг джерела в сторінках. Бібліографічний перелік становлять за абеткою по прізвищах авторів. Це прискорює