Основи наукових досліджень та принципи інженерної творчості

Працездатність  -  важливий  фактор  при  підвищенні  запам'ятовування. Для підтримки високої працездатності рекомендується звести до оптимального рівень шуму, робити фізіологічні перерви (див. вище), зберігати оптимальний для даної людини темп читання (дуже швидке або повільне читання стомлює й відволікає  уважність),  різноманітити  читання,  міняти  трудомісткість інформації, переходити від важкого тексту до легені, і навпаки.

Обов'язковою вимогою пророблення науково-технічної інформації є запис прочитаного. Вона дозволяє краще зрозуміти й засвоїти матеріал, при цьому подовжується процес сприйняття інформації. З'являється можливість проаналізувати текст і відібрати найбільш важливі фрагменти інформації для розроблювальної теми.

При записі прочитаного можливі дві крайності: дуже короткий запис збіднює пророблену інформацію; зайва подробиця в записі означає не тільки зайву витрату часу, але й показує невміння зрозуміти й відбити головне (як правило, при цьому основне підмінюється другорядним).

Дуже важливо вміти грамотно (з погляду сприйняття інформації) записати пророблений текст. При пропрацьовуванні науково-технічної інформації застосовують три форми записів: виписки, анотації й конспекти.

Виписка - це короткий (або повний) зміст окремих фрагментів (розділів, глав,  сторінок)  інформації.  Цінність  виписок  дуже  висока.  Вони  можуть

 

 

замінити суцільне конспектування тексту, їхня стислість дозволяє в малому обсязі нагромадити велику інформацію. Вдало відібрані виписки можуть послужити основою для подальшої творчої роботи.

Анотація - це коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення, форми й інших особливостей. Анотацію становлять на даний документ інформації в цілому. Анотації зручно накопичувати на окремих картках по різних питаннях проробляє темы, що.

Конспект - це докладний виклад змісту інформації. Головне в складанні конспекту - це вміння виділити раціональне зерно стосовно до розроблювальної теми. Конспект повинен бути змістовним, повним й, по можливості, коротким. Рекомендується застосовувати скорочення слів, але так, щоб не був загублений зміст. Бажано кожному науковцеві мати свій словник скорочених слів. Текст повинен мати абзаци й поділ на пункти: 1.1.1; 1.1.2; ...; 1.2.1; 1.2.2; ... тощо. Для виділення головних думок рекомендується застосовувати підкреслення. Іноді конспект необхідно доповнити новим матеріалом, аналізом і т.д. Тоді по тексту ставлять номера, якими відзначають відповідні доповнення на полях.

 

 

ЛЕКЦІЯ 6. Аналіз інформації та формулювання задач наукового дослідження

 

 

Аналіз інформації - одне з найважливіших завдань. Всю інформацію необхідно класифікувати й систематизувати. Джерела можна систематизувати в хронологічному порядку або по тематиці аналізованих питань.

У першому випадку всю інформацію з теми систематизують по етапах. Для цього доцільно в історії розробки даної теми виділити наукові етапи, які характеризуються якісними стрибками. На кожному етапі літературні джерела потрібно піддати ретельному критичному аналізу. Для цього необхідно мати певну ерудицію, рівень знань.

Аналіз повинен бути критичним. Критику недоліків варто проводити коректно, интелігентно, наводячи обґрунтовані аргументи. Зовсім невірно керуватися положенням: усе, що зроблено раніше, - неправильне, застаріле, не

 

 

відповідає новим вимогам. Необхідно дотримувати принцип спадкоємності. Без попередніх досліджень і досягнень неможливо було б ставити завдання на майбутнє, тобто не можна було б одержати ефект у сьогоденні й майбутньому. Разом  з  тим,  не  можна  беззастережно  погоджуватися  з  колишніми досягненнями,  навіть  якщо  вони  отримані  авторитетними  вченими.  Їх необхідно піддавати творчому критичному аналізу з урахуванням досягнутого рівня в науці й техніку, витягати раціональні положення й базувати на них свої припущення.  При  такому  критичному  аналізі  різні  ідеї,  факти,  теорії зіставляють один з одним. Як ми вже відзначали, дуже важливим є вміння встановити етап в історії досліджуваного питання, визначити рубіж, після якого в даній темі з'явилися ідеї, що якісно змінили напрямок досліджень. У процесі активного аналізу виявляються найбільш актуальні питання, що підлягають дослідженню в першу й другу чергу. Все це поступово формує фундамент майбутньої гіпотези наукового дослідження. Украй небажаним представляється пасивний, формальний огляд інформації, при якому лише перераховані автори й наведені анотації їхніх робіт.

У випадку тематичного аналізу інформації всі джерела систематизують із питань розроблювальної теми. При цьому розглядають останні видання, по можливості   монографії,   у   яких   підведений   підсумок   досліджень   даного питання. Додатково вибірково аналізують джерела, що представляють особливий інтерес. Цей варіант огляду більше простий, його частіше застосовують,  він  вимагає  менших  витрат  часу.  Однак,  він  менш  повно дозволяє проаналізувати наявну по темі інформацію.

Керівною ідеєю всього аналізу інформації повинне бути обґрунтування актуальності   й   перспективності   передбачуваного   наукового   дослідження. Кожне джерело аналізують із погляду історичного наукового внеску в рішення й розвиток даної теми.

На підставі пророблення інформації роблять висновки про актуальність і новизну теми, висвітлюються останні досягнення в області досліджень по темі

 

 

в  Україні  й  за  рубежем,  відзначаються  найважливіші,  найбільш  актуальні теоретичні й експериментальні задачі.

На  основі  виводів  формулюють  у  загальному  виді  мета  й  конкретні задачі наукового дослідження. Звичайна кількість завдань, що підлягають дослідженню з теми одним науковцем, коливається від 3 до

5-8. Важлива роль належить науковому керівникові, що обмежує й направляє пошук, допомагає відкинути другорядні джерела.

 

 

ЛЕКЦІЯ 7. Методи теоретичних досліджень

 

 

 

Великий радянський фізик Лев Ландау протягом декількох років читав курс теоретичної фізики